УКР РУС  


 Головна > Публікації > Православний погляд  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 65 відвідувачів

Теги
педагогіка Священний Синод УПЦ Патріарх Алексій II церква і суспільство Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков конфлікти Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) постать у Церкві вибори діаспора Мазепа церква та політика краєзнавство секти монастирі та храми України Доброчинність забобони автокефалія Вселенський Патріархат комуністи та Церква УПЦ КП іконопис розкол в Україні Археологія та реставрація Церква і політика милосердя церковна журналістика Церква і влада Приїзд Патріарха Кирила в Україну УГКЦ Президент Віктор Ющенко Голодомор Католицька Церква шляхи єднання українська християнська культура 1020-річчя Хрещення Русі Церква і медицина молодь






Рейтинг@Mail.ru






Де наші 32 мільйони?



Віталій Разіцький

Жінки переривають вагітність з найрізноманітніших причин. Але найстрашніше - ми звикли, що аборти робити можна. Практика дітовбивств є глибоко закарбованою в нашій свідомості, узаконеною, а тому питання, народжувати чи ні, постає знову і знову.

За останні роки в Україні різко зросла кількість абортів. Згідно з підрахунками, оприлюдненими у відкритому зверненні учасників всеукраїнської конференції "Аборт: заперечення права на життя", що проходила в Києві у грудні 2005 року, якщо від моменту легалізації абортів Микитою Хрущовим у 1955 році і дотепер кількість дітовбивств в УРСР та в незалежній Україні сягала в середньому від 400 до 900 тисяч на рік, то за останні 50 років народ України втратив в середньому тридцять два з половиною (!!!) мільйони своїх громадян, що втричі перевищує число жертв голодомору.

У більшості випадків жінки, які передчасно перервали вагітність, намагаються виправдати свій вчинок, мовляв, іншого виходу не було. Часто зустрічається твердження, що в сім'ї немає достатньої кількості фінансових засобів, аби прогодувати і виховати дитину. Але при цьому ніхто не бажає замислитися над тим, чи дійсно гроші лежать в основі щастя та добробуту. Трапляється ж, що люди заможні накладають на себе руки через те, що нещасливі. І навпаки, бувають ситуації, коли попри численні проблеми, хвороби та страждання людина не перестає боротися за своє життя, до останнього сподівається на краще.

Нерідко виправданням аборту для жінки є її молодий вік та невизначеність, незабезпеченість у житті. Але ж, якщо майбутня мама прожила хоч якусь кількість років, то її плід взагалі не встиг побачити сонячного світла та відчути його тепло.

Однією з найбільш вагомих причин абортів називають фізичні вади плоду або занадто слабке здоров'я майбутньої матері.

Близько восьми мільйонів дітей у всьому світі щорічно з'являються на світ із серйозними вродженими вадами: з пороком серця, синдромом Дауна, серпоподібною анемією, з розщепленням хребта та іншими захворюваннями. Більш ніж три мільйони таких дітей помирають, не доживши до п'яти років, інші на все життя залишаються розумово неповноцінними або фізичними інвалідами. Нерідко причиною хвороб чи фізичних вад новонароджених є самі матері, які ведуть нездоровий спосіб життя. Всі органи та системи закладаються з третього тижня вагітності, тобто жінка може й не знати, що вона вагітна, в той час як плід активно формується. Відтак негативного впливу дитинка зазнає ще в утробі матері  через вживання алкоголю, ліків, наркотиків, куріння, шкідливі умови праці та хвороби жінки. Все це вражає центральну нервову систему, спричиняє вади серця, затримку розумового та фізичного розвитку дитини та передчасні пологи.

В Україні існує мережа медичних закладів, які можуть виявляти вроджені вади немовляти. Для цього проводять допологову діагностику, починаючи з ультразвукової й закінчуючи інвазивною (для діагностики беруть кров із пуповини, тканину плаценти, навколоплідні води та ін.). Завдяки генетичним, біохімічним та іншим дослідженням медики можуть встановити, чи уражений плід, якщо так, то яким захворюванням. Таким чином, якщо підтверджено, що у плоду вади розвитку несумісні з життям або призведуть до глибокої інвалідизації, таку вагітність лікарі рекомендують перервати ще до настання життєздатності плоду.

У таких випадках батьки, поставлені перед страшним вибором, інколи звертаються до представників Церкви за дозволом на аборт.

Звичайно, благословення священика значно полегшило б духовні страждання жінки після скоєного, але ж в принципі, вирішення питання, переривати чи не переривати вагітність, не належить до компетенції Церкви. Відповідальність лежить виключно на батьках, а релігійні діячі можуть лише спрямувати їхні дії на правильний шлях та підтримати на цьому шляху.

Практика абортів є глибоко закарбованою в нашій свідомості і прямо залежить від виховання. Жінка, яка виросла в духовному оточенні та з дитинства засвоїла християнське вчення, не могла б убити дитину задля якоїсь своєї користі, і навіть не через те, що Церква погано ставиться до абортів. У такої людини совість не дозволить заподіяти шкоду безневинному немовляті. Про любов матері до дитини говорив і Господь Ісус Христос під час свого земного життя: «Жінка, коли родить, терпить скорботу, бо прийшла година її; коли ж породила дитя, вже не пам'ятає скорботи від радості, тому що народилася людина на світ» (Ін. 16,21).

Згідно з даними, (зокрема результатами ультразвукових досліджень та внутрішньоутробних оптичних зйомок), дитина під час аборту зазнає страшних страждань, її тортурами доводять до смерті. Окрім того, аборти мають згубні наслідки для психологічного і фізичного здоров'я усіх задіяних в них осіб (постабортний синдром у матерів, членів їхніх сімей та лікарів, які проводять аборти, втрата жінками репродуктивних здатностей, інфекції, смертність під час і після абортів, синдром вцілілих від аборту в дітей, які народжені до чи після абортування їхніх братів і сестер). При наявному в Україні стані речей ці наслідки вже поширилися на все суспільство. Під час конференції "Аборт: заперечення права на життя" наводилися дані, що, згідно зі статистикою, один мільйон подружніх пар в Україні неплідні, з них 868 тисяч - через неплідність жінки. Причиною жіночої неплідності у 80 % випадків є аборт.

Церква негативно ставиться до практики абортів

Навіть якщо народження дитини загрожує життю матері або немовля буде з фізичними вадами. До того ж, окрім медичних висновків та показань є ще Промисел Божий, а Він, по вірі нашій, дива творить. Наприклад, священик храму в честь святителя Михаїла, першого митрополита Київського, протоієрей Володимир Татарчук навів приклад, коли лікарі наголошували на необхідності переривання вагітності однієї віруючої жінки, оскільки майбутня дитина не мала шансів вижити, але жінка не погодилася. Вона попросила молитов священика і з надією на Бога народила здорове немовля.

Але трапляються випадки, коли жінка морально не готова ризикувати своїм життям заради спасіння плоду і тоді, за словами отця Володимира, священик, детально дослідивши ситуацію, може дозволити зробити аборт. У будь-якому разі, це швидше виняток, ніж закономірність. «Проблема в тому, що коли людина маловірна і не готова пожертвувати собою задля інших, то вона, не залежно від поради священика, зважиться на переривання вагітності, втративши при цьому навіть ті крихти віри в Бога, які мала до цього, - сказав отець Володимир. - Тому завдання православного духовенства полягає в тому, щоб переконати людину довіритися Богові і не боятися вручити себе Його святій волі навіть у найскладнішій ситуації».

Магістр філософії, керівник Інституту родини та подружнього життя Львівської богословської академії Юрій Підлісний підкреслює, що кожне людське життя є ідеальним, неповторним та найдорожчим, і його не можна проміняти ні на що в світі. А те, що дитина може народитися з вадами чи навіть своїм народженням спричинити смерть матері, не дає нам приводу самовільно розпоряджатися життям немовляти. Раз воно народжується на світ, то значить, така воля Божа, і так це має бути.

Ми звикли, що аборти робити можна

Проте, якщо навіть облишити закони моральні, то з погляду теорії права легальне проведення абортів є узаконеним запереченням права на життя - першого з усіх основних й невідчужуваних прав людини; звуженням гарантованого Конституцією України «права кожної людини на життя» (див. стаття 27 Конституції України). Тому аборт слід прирівняти до злочину людиновбивства - зі всіма наслідками у вигляді покарань, передбачених Кримінальним Кодексом, до якого слід внести відповідні зміни.

З точки зору релігії людина отримує безсмертну душу в момент зачаття, тобто, в лоні матері росте і розвивається людська особа, знищення якої шляхом аборту рівнозначне смертельному гріху вбивства народженої людини. От і виходить, що нас, наш народ рік у рік руйнують власні закони, які надають «право» одним відбирати життя в інших, скеровують громадян на порушення Божої заповіді: «Не вбивай!».