УКР РУС  


 Головна > Публікації > Православний погляд  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 146 відвідувачів

Теги
секти вибори Голодомор шляхи єднання українська християнська культура Мазепа Києво-Печерська Лавра Церква і влада Католицька Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну УГКЦ церква і суспільство конфлікти Археологія та реставрація 1020-річчя Хрещення Русі педагогіка автокефалія розкол в Україні Патріарх Алексій II Доброчинність діаспора УПЦ КП Ющенко комуністи та Церква Предстоятелі Помісних Церков краєзнавство Вселенський Патріархат Митрополит Володимир (Сабодан) милосердя Церква і політика монастирі та храми України забобони церква та політика Президент Віктор Ющенко іконопис Священний Синод УПЦ молодь Церква і медицина церковна журналістика постать у Церкві






Рейтинг@Mail.ru






Казкова книгарня із диво-дітьми

  21 жовтня 2008


Вікторія Сидорова
У жовтні міська бібліотека для дітей у Прилуках засяяла яскравими барвами. Розфарбували її стіни за своїми власними ескізами маленькі художники - переможці конкурсу Відчуй себе творцем!», що був проведений у закладі. «Подібної бібліотеки точно не знайдете в нашій області, а, можливо, і в Україні, - розповіла Ольга Лукаш, завідувач закладу. - Ми прагнемо показати, що тут дітей завжди чекають і, сподіваюся, такий незвичний вигляд буде притягувати і малюків, і підлітків, і дорослих людей - батьків, вчителів, студентів, дарувати всім позитивні емоції». До початку акції приміщення закладу було відремонтоване.

Бібліотека - не для нудьгування!

Але дитяча бібліотека в Прилуках унікальна не лише тому, що її стіни вигравають усіма барвами веселки. Вона не схожа на традиційну книгозбірню, де панують тиша і спокій! Занудьгувати можна! Тут, навпаки, постійно лунають голоси і вирує життя, втілюються проекти, що мають на меті пожвавити культурно-мистецьке життя в регіоні. Приміром, на базі бібліотеки діє Мала академія народознавства, яку відвідують маленькі читачі, котрі цікавляться старовиною, побутом свого народу, його традиціями та звичаями. Невід'ємна складова академії - такий собі міні-музей, а точніше - краєзнавча кімната. Тут можна побачити чимало цікавих речей: старовинний ліхтар, корито, лопата, якою виймають хліб із печі.

«Коли діти бачать ці предмети, то можуть собі уявити те, про що читають у казках і творах з народознавства, - продовжує невеличку екскурсію завідувач. - Ми також прагнемо, аби вони чогось навчилися. Приміром, попереднє заняття було присвячене народній ляльці, яка була оберегом. Ляльки робили з сіна, тканини, ниток. Запропонували малечі й самій спробувати їх змайструвати. А на Великдень у нас пройшов майстер-клас по писанкарству, використовували і воск, і справжній писачок. Діти також плели вінок з верби, обвивали його стрічками і вішали на нього писанки - щоправда, не справжні, а паперові. Такі вінки традиційно зберігалися в кожній оселі до наступного Великодня».

Епіцентр диво-дітей: великі досягнення маленьких митців

Традиційним тут став захід, що отримав назву «Коловерть талантів». На нього запрошують чудо-дітей, які вирізняються особливими здібностями чи талантами, вже мають певні досягнення чи тільки мріють досягти успіху в обраній сфері діяльності. Приміром, тут побував хлопчик, який у 2,5 роки прочитав букварик, а коли йшов до першого класу, то прочитав сто книжок. На зустріч з однолітками запрошували також дівчинку, яка стала авторкою поштової різдвяної листівки, що облетіла всю Європу. В бібліотеці виступали і  дівчата з музичної школи, які грали джаз, співали пісні і поділилися заповітною мрією стати зірками естради. «Дуже радісно, що в нас підростають такі творчі діти, - підсумовує Ольга Лукаш, - адже це наше майбутнє».

До речі, чудові роботи юних прилуцьких художників у бібліотеці експонуються постійно. Тут створили навіть власну картинну галерею. Виставки бувають як тематичні, так і персональні. Обдарованим дітям важливо знати, що дорослі цінують їх творчість, що вони можуть себе реалізувати вже сьогодні, переконана завідувачка закладу. Ще одна галерея, але скромніша - це світлини з видами старого міста. Вона з'явилася в ході реалізації проекту «Прилуки в часі». «Ми знайшли фотографії архітектурних споруд позаминулого століття та сфотографували, як вони виглядають зараз, підготували та видали краєзнавчий буклет, - пояснила Ольга Федорівна. - Хотіли показати зв'язок поколінь і те, як ми бережемо пам'ять, а також нагадати землякам, які сьогодні живуть далеко, про наше чудове місто».

Справжня коловерть талантів!

Ще один цікавий проект бібліотеки - видання книги і запис диску «Це серйозно» з віршами прилуцьких поетів. Ця книга облетіла багато міст України. Ілюстрації до неї малювали ті ж самі талановиті діти, а на диску звучали їхні голоси. Ця книга посіла ІІ місце на обласному конкурсі «Краща книга для дітей» в 2007 році, і знайти її можна навіть у дитячій бібліотеці Стокгольма. До речі, і краєзнавчий буклет «Прилуки в часі», і книга «Це серйозно», і навіть креативний проект «Відчуй себе творцем!» - складові одного великого творчого марафону під назвою «Модель ХХІ». Це україно-швейцарський проект, яким опікується центр «Демократія через культуру». В рамках проекту була створена «команда культурних перетворювачів», яка мала знайти та реалізувати цікаві проекти за участю великого кола людей, аби якось активізувати життя всієї громади. Одним із членів цієї команди стала і Ольга Лукаш.

Розповідь про родзинки Прилуцької дитячої бібліотеки можна продовжувати. Співробітники, очолювані невтомним завідувачем, створили також музейну кімнату, присвячену відомому земляку, автору першого словника української мови Павлу Павловичу Білецькому-Носенко. «Павло Павлович витратив на цю працю 12 років свого життя, рукописи губилися, - розказала Ольга Федорівна. Книга була видана лише один-єдиний раз. Володимир Даль і Борис Грінченко користувалися цим словником, але, на жаль, не вважали за потрібне про це згадувати. Наш земляк написав перший роман про Богдана Хмельницького, збирав афоризми і байки. Втім, доля Павла Павловича склалася трагічно - в нього померли всі нащадки. А походить він з роду прилуцького полковника Івана Носа».

Музейні кімнати та галерея, цікаві зустрічі та концерти, видання буклетів і книг - це звичайні будні дитячої бібліотеки, яка стала справжнім центром культури і відпочинку. Нехай би таких закладів у нашому регіоні було якомога більше!