УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Редакційна колонка  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 189 відвідувачів

Теги
конфлікти Ющенко Києво-Печерська Лавра секти Патріарх Алексій II педагогіка Церква і влада Голодомор Приїзд Патріарха Кирила в Україну монастирі та храми України молодь іконопис милосердя краєзнавство забобони діаспора Президент Віктор Ющенко Церква і політика Церква і медицина Митрополит Володимир (Сабодан) шляхи єднання постать у Церкві Священний Синод УПЦ УПЦ КП комуністи та Церква Вселенський Патріархат Мазепа вибори автокефалія церква та політика УГКЦ українська християнська культура Предстоятелі Помісних Церков розкол в Україні церква і суспільство Католицька Церква Археологія та реставрація церковна журналістика Доброчинність 1020-річчя Хрещення Русі






Рейтинг@Mail.ru






Мандрування святої Варвари містами України. Чи варто вклонятися мощам?

Чи не кожний віруючий, що потрапляє до Києва, прагне серед інших численних святинь вклонитися мощам святої великомучениці Варвари - однієї з найшанованих святих Древньої Церкви. Але зараз, після травневих свят, місце у Володимирському соборі, де звичайно покладені мощі, пустує. Лише невелика табличка повідомляє прочан, що мощі святої Варвари зараз мандрують містами України.

В цьому році 17 грудня за новим стилем виповнюється 1700 років мученицької смерті святої Варвари, і з нагоди цієї дати керівництво Київського Патріархату, що володіє зараз Володимирським собором, вирішило провезти мощі святої Варвари обласними центрами нашої країни. Можливо, організатори події хочуть через мандрування мощів досягти певного «піару», адже розкольницький Київський Патріархат має в Україні в три рази менше парафій, ніж канонічна Українська Православна Церква. Але, якими б не були наміри організаторів цього заходу, тепер у православних українців є можливість прикластися до святих мощей великомучениці Варвари у власному місті. І для цього зовсім не обов'язково брати участь у відправах розкольників.

Власно кажучи, після розколу 1992 року і відокремлення Київського Патріархату від вселенського Православ'я серед певного кола православних киян поширюється думка, що ніби то до Володимирського собору - що став відтоді осередком розкольників - віруючим канонічної Церкви ходити не можна взагалі. Але ж хіба винні святі мощі, що вони перебувають на цьому місці? Хіба не їздять православні прочани до католицької церкви в місті Барі до мощів святителя Миколая Чудотворця? Хіба не вклоняється Предстоятель нашої Церкви терновому вінцю Спасителя, що зберігається в католицькому соборі Нотр-Дам в Парижі? Отже, відвідувати храми інших конфесій - само по собі не гріх, інше питання, заради чого ти заходиш до цього храму.

Мощі святої Варвари зараз перебувають у Рівному. Згодом по одному тижню святі мощі перебуватимуть в Луцьку, Львові, Самборі (Львівська обл.) Івано-Франківську, Тернополі, Хмельницькому, Вінниці, де знаходитимуться для поклоніння у кафедральних храмах місцевих єпархій Київського Патріархату. Звідти через Київ святиня вирушить до обласних центрів Північної, Центральної, Східної та Південної України і приблизно у вересні місяці повернеться до Києва. Тож, у кого ще не було нагоди приїхати до Києва, можуть вклонитися мощам святої Варвари в одному з міст на шляху мандрування святині. Вклонитися та помолитися до святої з проханням про міцність нашої віри, про спокій в наших душах та любов в серцях, про прощення наших провин та, нарешті, про зцілення розколу в українському Православ'ї.

Розкол - це справжня рана на церковному тілі. А Церква - то є тіло Христове. І той, хто чинить церковні розколи, начебто наносить рани Самому Господу. Якщо ми розуміємо це та дійсно прагнемо подолання ворожнечі та розколу Церкви, то маємо ставитися до віруючих Київського Патріархату не як до ворогів, а як до братів, що за певних обставин віддали перевагу національній або навіть націоналістичний риториці перед церковною єдністю. На жаль, не всі віддають перевагу цінностям віри перед власними чи національними цінностями, але від цього вони не мають ставати ворогами. В нашому серці має бути не засудження інших, а щире бажання, за словами святителя Григорія Богослова, «не перемоги, а повернення братів, розлука з котрими терзає нас». Тільки з таким настроєм серця можна вклонятися святим мощам.

 

Довідка «Православ'я в Україні»: Свята Варвара, уродженка міста Іліополь (на території сучасної Сирії), донька знатних язичників, була страчена за віру в Господа Ісуса Христа четвертого грудня 306 року. В шостому сторіччі її мощі було перенесено до столиці Східної Римської імперії - Константинополя, а в дванадцятому сторіччі донька візантійського імператора Олексія Комніна княжна Варвара, що виходила заміж за руського князя Михаїла Ізяславича, привезла мощі святої Варвари з собою до Києва. В Києві мощі довгий час почивали в соборі Архангела Михаїла (так званому «Золотоверхому»), а перед його знищенням за часів радянської влади мощі було покладено у Володимирському соборі, де вони зберігаються й дотепер.