УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 75 відвідувачів

Теги
милосердя Мазепа секти Церква і влада Вселенський Патріархат молодь автокефалія Доброчинність УГКЦ Києво-Печерська Лавра Митрополит Володимир (Сабодан) Предстоятелі Помісних Церков комуністи та Церква шляхи єднання Священний Синод УПЦ УПЦ КП педагогіка конфлікти Патріарх Алексій II Католицька Церква церковна журналістика українська християнська культура Приїзд Патріарха Кирила в Україну забобони іконопис Археологія та реставрація Президент Віктор Ющенко церква та політика Церква і політика вибори постать у Церкві Церква і медицина церква і суспільство Голодомор діаспора монастирі та храми України Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі краєзнавство розкол в Україні






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. У свято Різдва Христового запалилися вогники на Митрополичій ялинці

У приміщенні Національної опери України відбулася традиційна благодійна акція „Різдвяний вертеп 2006"

 

Цьогорічні зимові свята приготували маленьким українцям чимало подарунків та казкових дійств. Драмтеатри та палаци культури рясніли афішами різноманітних новорічних та різдвяних вистав; день і ніч працювали кондитерські фабрики, виплавляючи тонни шоколадних зайців та дідів-морозів; викладачі та вихователі корпіли над сценаріями святкових концертів у школах та дитсадках, батьки ж створювали живі черги у магазинах іграшок. Приготував свій подарунок малечі і Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир, запросивши юних киян 7 січня на свято „Різдвяний вертеп 2006".

Святковий захід організували Синодальний відділ УПЦ у справах соціального служіння та благодійності та Спілка православної молоді України. На Різдвяну ялинку до Предстоятеля були запрошені діти-сироти з обласних дитбудинків, маленькі пацієнти лікарень, які змушені зустрічати зимові свята у стінах медичних закладів, а також діти з багатодітних сімей, яких серед православних, як відомо, переважна більшість.

Гостям митрополичої ялинки, які зібралися у холі Національної опери України у день свята Різдва Христового 7 січня, не довелося сумувати в очікуванні прибуття головного натхненника дійства - Його Блаженства владики Володимира. Розважали дітей казкова Господиня зі своїми помічниками. Школярі та дошкільнята і натанцювалися, і наспівалися досхочу, не кажучи вже про цікаві конкурси, що влаштовувалися, аби зайвий раз наділити малюків цукерками.

Коли ж прибув Митрополит Володимир, конкурси та біганина залишилися позаду, а дитяча юрба оточила Предстоятеля з радісним галасом „Благословіть, владико!" Разом із святительським благословенням кожен отримав від Його Блаженства плитку шоколаду, спеціально виготовлену київськими кондитерами до 70-річчя Предстоятеля. Після цього глядачі перемістилися до залу, і Різдвяна вистава розпочалася.

Першим на сцену Національної опери вийшов Блаженніший владика Володимир, який привітав усіх присутніх зі святом Різдва Христового. „Це свято близьке і рідне кожній дитині, - сказав Його Блаженство, звертаючись до глядачів, - адже Христос-Бог, народившись від Діви Марії, сам був малечею, малим грався з дітьми, навчаючи їх мудрості Божої, передаючи їм свою Божественну Благодать. І тому діти краще за всіх розуміють велич і важливість події народження Спасителя, краще за нас, дорослих, бачать сяйво різдвяної зірки".

Естафету привітання від Блаженнішого владики підхопив хор Київських духовних шкіл під керівництвом ієродиякона Романа (Підлубняка).

У найкращих традиціях вертепу, сцену було поділено на два яруси - у верхньому символічно розмістилися ясла, куди Пресвята Діва поклала Богонемовля після народження, а у нижньому - наша сьогоденність - вулиця, хатинки і маленький вогник на столі у невеличкої родини, де свято зустрічають за порожнім столом. Вистава про бідну молоду вдову Оксану, яка залишилася сама з трьома маленькими дітьми, повинна була нагадати глядачам, що Господь творить дива не посилаючи на землю ангелів у неземному сяйві, а руками ближніх, тих, хто живе поруч із нами - через хату, вулицю, або й за дверми навпроти.

Після вистави на сцену виходили хорові колективи з колядками та щедрівками. Дівчата у теплих хустинах, тулубах та чоботах пританцьовували так, неначе й справді співали під вікнами господарів на морозі, створюючи атмосферу майже гоголівської зими та завірюхи. За україночками у вишитому вбранні на сцену виходили сучасні принцеси, зовсім юні співці та співачки „щасливого кохання" та „різних див у Різдвяну ніч", танцюристки з вибриками у стилі Руслани та навіть „найперспективніші" та ледь не єдині „надії" української естради, які вітали присутніх „с празднічком".

Після концерту малюки розходилися, тримаючи заповітні пакуночки цукерок у руках, задоволені та радісні.

Юлія Комінко