Владика зокрема  зазначив, що «Переклад Біблії виконаний главою Київського Патріархату з російського синодального видання, і тому вже є недосконалим».

Опираючись на філологічний і богословський аналіз перекладу, владика Олександр наголосив, що робота «потребує істотних допрацювань», так як і інші редакції українських перекладів Священного Писання (включаючи переклад, зроблений Іваном (Іларіоном) Огієнком), а також переклади богослужбових книг та текстів святих отців. Тут також існує велике поле для спільної роботи».

Висловлюючи свої міркування з приводу причин виникнення такої ситуації, владика зазначив: «Перекладачі часто не мають достатньої богословської ерудиції, щоб правильно зрозуміти й передати основну думку богослужбових текстів. У результаті переклади є не лише не достатньо поетичними, але й недосконалими з богословської точки зору».

Єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр виступив проти благословення Священноначалія Церкви на розповсюдження й використання таких текстів.

Однак, ігнорувати зроблену поза межами УПЦ роботу з перекладу текстів владика Олександр вважає  нераціональним: «Ми повинні, як мінімум, враховувати той досвід, що був напрацьований перекладачами УГКЦ, УПЦ КП й УАПЦ».

Єпископ Олександр зазначив: «Певні форми співробітництва у справі створення україномовного корпусу богословських текстів є виправданими, і робота з уніфікації перекладів може стати тією конкретною справою, яка на даному етапі має потенціал позитивно вплинути на хід діалогу УПЦ з неканонічним Православ'ям».