У вівторок, 21 жовтня, в інформаційному агентстві «УКРІНФОРМ» відбулася прес-конференція на тему «Результати 100 днів діяльності Національної комісії з питань захисту суспільної моралі».

Новопризначений голова комісії Василь Костецький прозвітував перед журналістами про те, що було зроблено за цей короткий термін, і поділився планами на майбутнє.

Новий склад Національної комісії значно розширив поле своєї діяльності. Якщо раніше вона займалася лише проблемами насильства та порнографії в рекламі ЗМІ, то зараз у колі її пріоритетів з'явилися запобігання й боротьба з ксенофобією, українофобією, антисемітизмом, неповагою до особи, релігійних святинь та української держави, прояви нецензурної лайки на телеекрані та в рекламі.

Формування позитивного образу злочинця, тиражування рецептів скоєння злочинів у фільмах і телепрограмах - це ще одна серйозна проблема, яку окреслив у своєму виступі Василь Костецький. «Правоохоронні органи можуть підтвердити, що дуже часто злочини скоюються за рецептами, які запозичені з відповідних фільмів», - зазначив він.

Нездорова моральність суспільства призводить до появи агресивних дитячих і молодіжних рухів.

Під керівництвом нового голови комісія підготувала зміни до 15 законів України. У них зокрема пропонується підвищення штрафів за недобросовісну рекламу та використання в ній елементів насильства й порнографії.

Василь Костецький розповів, що очолювана ним державна структура має свої аналоги в інших країнах, які стежать за дотриманням етичного кодексу у ЗМІ, фільмах і рекламі.

Зараз Національна комісія працює над «Національною доповіддю про стан дотримання законодавства про стан суспільної моралі». У наступному році її планується оприлюднити на відповідних парламентських слуханнях.

«Може, у когось складеться враження, що пропонується тотальна цензура? Давайте про це поговоримо», - запропонував наостанок доповідач.

Проте журналістів турбувало зовсім інше. Не загроза цензури, а повна її відсутність і неконтрольованість українських масових ЗМІ.

Відповідаючи на запитання про рекламу алкоголю, Василь Костецький зауважив, що за кордоном «розпивання спиртних напоїв на вулиці - це правопорушення і хуліганство, за яке можна отримати палицею по спині від поліцейського і це не вважається порушенням прав людини, - зазначив він. - Складається враження, що в нашому суспільстві ми втратили почуття меж демократії, якими є права інших людей».

У запитаннях журналістів і відповідях голови комісії було озвучено одну з тривожних тенденцій розвитку сучасного інформаційного простору - використання грубих і нецензурних слів, незважаючи на те, що нецензурна лайка є дрібним хуліганством, згідно із ст. 73 Кодексу про адміністративні правопорушення.

«Суспільство далі не може миритися з тим рівнем аморальності, який зараз процвітає у державній службі, у бізнесі та інших сферах життя», - підсумував Василь Костецький.

Насамкінець він не оминув теми своїх опонентів. За його словами, «це громадяни, які роблять успішну кар'єру, займають середню ланку в державному та приватному менеджменті. Вони просто не розуміють, для чого ми потрібні. Ці люди зайняті справою, і у них просто немає часу звертати увагу на те, з чим бореться комісія. Треба зламати цей стереотип».

На запитання кореспондента Інтернет-порталу «Православіє в Україні» про перспективи співпраці Національної комісії з Українською Православною Церквою голова НЕК відповів, що організація планує свою спільну роботу з церковними структурами. Свіжим прикладом цього є участь членів комісії в Перших Покровських читаннях.

Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі є постійно діючим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 року та Положення про Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року.

Її новий склад Кабмін затвердив 11 червня 2008 року, а 25 червня головою НЕК було призначено Василя Костецького, обраного на цю посаду членами Національної комісії.

Олег Карпенко, Київ