Це було перше в історії міста Києва офіційне знайомство лікарняних священнослужителів з адміністрацією міста та головними лікарями міських медичних закладів. Варто відзначити, що при лікарнях столиці діють виключно парафії Української Православної Церкви.

На зборах був присутній секретар Київської Митрополії, благочинний храмів міста Києва протоієрей Віталій Косовський.

Стояло питання про оформлення всіх юридичних документів орендних договорів між лікарнями та церквами, побудованими на територіях, або молитовними кімнатами, що діють у виділених приміщеннях.

Ірена Кільчицька, заступник мера та ініціатор цього зібрання, цікавилася проблемами взаємовідносин лікарень та лікарняних храмів. Зокрема, вона запропонувала найнижчу орендну вартість виділених лікарнею приміщень.

До слова було запрошено благочинного лікарняних храмів Києва протоієрея Романа Барановського, настоятеля храму в ім'я святителя Михаїла, що при Олександрівській лікарні. Він поділився досвідом створеного сестринства милосердя, яке доглядає за хворими Олександрівської лікарні. Сестринство нараховує 90 сестер - парафіянок лікарняного храму. Вони віддають свої сили та час на догляд за лежачими хворими найважчих відділень - неврології, кардіології. Сестри годують хворих, читають їм духовну літературу, обробляють пролежні, готують до Таїнства Святого Причастя.

Отець Роман запропонував створити подібні сестринства в усіх лікарнях Києва, при яких діють православні парафії.

Офіційне проголошення такого почину в мерії міста в присутності головних лікарів сприяло послабленню психологічного напруження контакту між завідуючими відділень лікарень та священнослужителями, які під час візитів до медичних закладів часто відчувають активний чи пасивний внутрішній спротив окремих лікарів.

Протоієрей Віталій Косовський подякував Ірені Кільчицькій за ініціативу важливої зустрічі, зауваживши, що наші спільні духовні та соціальні цінності ведуть до єдиної мети - фізичного й духовного здоров'я та добробуту громадян. Українська Православна Церква людськими ресурсами діючих парафій спроможна надати соціальну та благодійну допомогу, зокрема, туберкульозним лікарням міста Києва, лікарням, де проходять реабілітацію хворі на СНІД та наркозалежні, психіатричним та неврологічним диспансерам. Створення православних парафій на території саме цих медичних закладів є вкрай необхідним. Діяльність священика та віруючих парафіян благодатно проллється в похмуро-сірі коридори та палати цих закладів, дасть розраду безнадійним.

Після зборів чимало головних лікарів міських лікарень, підійшовши до священнослужителів, виявили готовність до більш активної співпраці з церквами.

У цілому нарада залишила позитивний настрій і у лікарів, і у священнослужителів.