УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 78 відвідувачів

Теги
Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква і суспільство Києво-Печерська Лавра Голодомор краєзнавство милосердя УГКЦ забобони церква та політика постать у Церкві конфлікти вибори церковна журналістика 1020-річчя Хрещення Русі Церква і влада автокефалія Археологія та реставрація діаспора секти Церква і медицина шляхи єднання комуністи та Церква монастирі та храми України Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і політика Патріарх Алексій II молодь Предстоятелі Помісних Церков Вселенський Патріархат Священний Синод УПЦ Католицька Церква педагогіка іконопис Ющенко Президент Віктор Ющенко розкол в Україні українська християнська культура Мазепа Доброчинність УПЦ КП






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. "Їх християнами змусив стати іслам"

Сьогодні, 15 лютого, у день свята Стрітення Господнього, у Воскресенському храмі столиці, який у народі називають «Афганською церквою», було по-особливому людно. Окрім постійних парафіян, за святковою Божественною літургією молилися рідні та близькі тих, хто наприкінці 80-х років минулого століття не повернувся з Афганістану, а також військовослужбовці, яким вдалося вижити під час страшної війні. Прийшли до храму і лікарі, яким довелося заліковувати рани ветеранів Афгану, і представники благодійних фондів, і вчителі столичних шкіл, які навчали майбутніх захисників Вітчизни; були тут і шкільні товариші ветеранів Афгану.

Після закінчення Божественної літургії настоятель храму протоієрей Сергій Крюк у співслужінні священиків регіону відслужив панахиду за загиблими в Афганістані. Під час цієї молитви в храмі лунали імена українців, які вважаються загиблими або зниклими безвісти. До речі, 15 лютого - це чи не єдиний день у році, коли біля пам'ятника воїнам-інтернаціоналістам, що навпроти Воскресенського храму, збираються веретами війни в Афганістані, а також їхні близькі з усіх регіонів України. Після закінчення богослужіння вони підходили до пам'ятника та клали біля ніг «бронзових афганців» живі квіти. А потім знову йшли до храму. Як рідних зустрічав їх отець Сергій, з глибокою повагою ставилися до нього й афганці. Когось багато років тому він врятував від наркотичної залежності, комусь допоміг дістати медикаменти, декого з присутніх охрестив, обвінчав, а когось і провів в останній путь.

«Не страшною потрібно називати афганську війну, - говорить протоієрей Сергій Крюк, - а жахливою. Найбільше постраждав не той, хто був поранений у бою чи загинув. По самі вуха дісталося хлопцям, які побували у полоні. Ті з них, кому вдалося дивом врятуватися, у молодому віці сивіли на очах, у них тремтіли руки, а хтось до кінця життя так і не перестав боятися темряви. Хтось, відвідавши у лікарні свого товариша, порізаного шомполами, того ж дня хотів покінчити з життям. А декому з афганців і до сьогодні здається, що його зараз почнуть катувати, а після цього посадять на кіл».

Усі ці роки допомагала отцю Сергію духовно опікуватися афганцями та їхніми рідними Алла Шипова. Після трагічної загибелі сина вона всю себе присвятила соціальному захисту родин загиблих в Афганістані. Колись у приміщенні поряд з Воскресенським храмом час від часу збиралися декілька матерів та вдів, щоб хоч якось підтримати одна одну. Тепер це Всеукраїнський комітет солдатських матерів - організація, завдяки якій вдови, батьки і ветерани отримували житло, роботу, збирали кошти, необхідні на закордонні медичні операції, купували препарати та бували в оздоровчих центрах.

До пам'ятника «бронзовим афганцям» вшанувати пам'ять загиблих військовослужбовців прийшли Прем'єр-міністр України Юрій Єхануров, Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко та Київський міський голова Олександр Омельченко. Настоятель «Афганської церкви» подарував Прем'єр-міністру ікону Божої Матері «Державна». Були тут також народні депутати, співробітники правоохоронних органів, представники столичної та міської влади, командувачі військових частин, що дислокуються в Київській області, а також викладачі вищих навчальних закладів.

Закінчилася панахида, віддали честь загиблим керівники держави, роз'їхалися високі військові чини... Але ще декілька годин біля «бронзових афганців» були люди. Багато хто з них подолав сотні кілометрів, щоб поставити свічку в храмі, пом'янути загиблих, покласти квіти до меморіальної плити. І, насамкінець, поспілкуватися зі священиками, батьками, вдовами, ветеранами або просто з незнайомими людьми, які пройшли до афганських могил. «Афганці не звикли скаржитися на долю, - сказав протоієрей Сергій Крюк, - але один раз на рік, 15 лютого, вони дозволяють собі поділитися з кимось своїм горем».

Олександр Андрущенко

Докладніше по темі читайте у матеріалах:

Незакінчена війна.

«Життя загиблого афганця оцінена в п'ять доларів».

Отець Петро і його «афганська» церква.