УКР РУС  


 Головна > Публікації > Точка зору  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 69 відвідувачів

Теги
діаспора Києво-Печерська Лавра Церква і медицина шляхи єднання УПЦ КП Церква і політика педагогіка милосердя Археологія та реставрація Католицька Церква Вселенський Патріархат секти Священний Синод УПЦ УГКЦ розкол в Україні Доброчинність автокефалія постать у Церкві церковна журналістика Ющенко Президент Віктор Ющенко іконопис Предстоятелі Помісних Церков Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і влада комуністи та Церква забобони конфлікти Голодомор церква і суспільство українська християнська культура Патріарх Алексій II церква та політика монастирі та храми України Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори молодь 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа краєзнавство






Рейтинг@Mail.ru






Вже втретє у Немирові збиралися хрестоносці

  16 березня 2007


Василь Олександренко

На жаль, Україна не тільки має законодавство, яке відкриває фактично необмежені можливості для будь-яких сект, але й плодить їх на своїй території. Історія з «Білим братством», яка ледь не привела до масового суїциду молоді на Софіївській площі, так нічому і не навчила нашу владу. Дивно, але в рік захисту дитини, яким був проголошений 2006-й, створилися структури, від яких дітей треба захищати.

Лише в минулому році у Києві відповідними розпорядженнями мер столиці Леонід Черновецький зареєстрував три нові релігійні секти «Любов Христа», «Знайдене покоління» та «Покоління сильне духом». Відповідно до європейських традицій, потрібно років десять-двадцять поспостерігати за такими сектами, чи не наносять вони шкоду психічному здоров'ю громадян, і в першу чергу дітей, а потім вже - реєструвати. А в нас спершу реєструють, тоді ж бідні батьки мають сьорбати заварену сектантами кашу.

А на Немирівщині нещодавно відбулася триденна конференція ніби то молодих християн. Правда, щодо віку, то сумнівів ніяких не було - молодість не приховаєш. Втім, чому все проходило під прапором хрестоносців - тема для роздумів...

Саме із хрестоносців пішли загадкові рицарі Ордену тамплієрів, які кілька років тому вторглися у Київський монастир Китаєвська Пустинь і намагалися облаштувати тут свою штаб-квартиру. Білі накидки з хрестом зачарували всіх. Сектанти провели євроремонт, на монастирському даху звели флюгер з тамплієрівським хрестом, а в підвалі почали будувати свій храм.

Вторгнення тамплієрів на територію монастиря стривожило монахів і прихожан. І більше нікого. Тому нічого дивного, що тричі під цим прапором у Немирові відбуваються конференції, але ніхто про це нічого не каже. Спроби попросити пояснення в організаторів цього заходу не увінчалися успіхом. Мету зібрання трьохсот молодих людей пояснювати ніхто не збирався. Втім, довелося почути і таке: «Нічого розказувати не будемо, бо нас не так розуміють. Журналісти про нас неправильно пишуть». Але сказали, що, мовляв, молодь з усього світу. Втім, молоді із закордону чорного і жовтого кольору шкіри також вистачало.

І все. Яку ж мету переслідували учасники Немирівської конференції «Світ під прицілом» - залишається загадкою для усіх. Втім, якщо повернутись до київських тамплієрів, то коли вдалося увійти у відвойований в них храм, то всі вжахнулися від побаченого - маса окультної символіки, підборка книг по магії, сатанізму. Коментарі, як то кажуть, зайві.

До речі, останнім часом стали атакувати Немирів і язичники. Своєрідні зимові «Шешори» влаштували цими вихідними на скіфських валах близько 60 молодих художників Києва, Львова, Одеси, Вінниці і навіть Китаю. Ця акція проходила за підтримки управління у справах сім'ї, молоді та спорту Вінницької облдержадміністрації.

Такі видовища влаштовуються вдруге, але цьогоріч трохи зміщені у часі, бо все зводилося до відсутності снігу. Ставки на валах у попередньому проекті перетворювалися на картини за допомогою підошов, а тепер стали схожими на райдугу, де переважали «українські кольори»: червоні, сині, жовті та чорні - такою була ідея заходу під незрозумілою, проте, в деякій мірі, промовистою назвою «Аплікація духу».

За словами Олександра Нікітюка, голови обласної громадської організації «Лабораторія актуальної творчості», якому належить ідея заходу, саме з цих зображень «молоді художники звертаються до неба, до великого космосу, духовного накладання сучасного на давню територію городища». Такий собі язичницький вінегрет.

Сучасна молодь, в головах якої релігійний «вінегрет», поспілкувавшись у такий спосіб з давниною, на кілька хвилин запланувала розбудити на Скіфських валах... сплячого дракона, який, як чомусь вважають прихильники авангардизму, спить саме тут. А китайські художники вималювали його на снігу з неймовірною легкістю, бо це їхніх державний символ. Дійшли до того,  що один з учасників увечері влаштував фаєр-шоу: імітуючи дракона, пускав з рота вогняні язики. Отож учасники акції, спробувавши поєднати час, таки дійсно заблукали у просторі, бо на скіфському городищі шукали чужоземного дракона.

Здається, що це такі собі безневинні іграшки і що наше молоде покоління у такий спосіб з користю проводить час. Організатори шоу на снігу з язичницьким присмаком намагалися пояснити, що це набагато краще (!), аніж дозвілля у барах та дискотеках.

І, що дивно, у нашій православній країні такі забавки підтримують державні структури. Втім, через брак часу державні мужі у суть таких горе-акцій вдумуватися не спішать. Тому й не дивно, як у нас з неймовірною швидкістю плодяться різні секти.

Чого лишень не розповідають на Немирівщині про сатанистів. Кілька років тому у Брацлаві наклав на себе руки студент одного з вінницьких вузів, милий хлопчина, який закінчив школу із золотою медаллю. Якось мати помітила, що син став одягатися у все чорне. На її запитання, чому такий колір, відповів, що просто подобається. Мати і повірила. А згодом сина знайшли повішеним на вершечку дерева в долині Південного Бугу. Говорили, що цього хлопчину, який потрапив під вплив сатанистів, змушували знайти собі жертву і розквитатися з нею. Юнак, який виріс в порядній сім'ї, зважитися на це не зміг і наклав на себе руки. А потім, як розповідають люди, що мешкають неподалік, на це місце приїздили якісь невідомі, танцювали там свої ритуальні дикі танки.

У Воробіївці, біля Бугу, прийшли якось на відпочинок кілька сімейних пар. Стали вибирати собі зручне місце і... заклякли від несподіванки: розіп'ята ворона, ритуальне багаття, невідомі написи, витоптана трава. Тікали від цього місця, яке додавало дикого страху, якнайдалі. До речі, про подібні знахідки на Немирівщині розповідають часто, проте, хто до них дослухається, аналізує?

Довідка

Починаючи з часів хрестових походів «Орден тамплієрів», або «Рицарів храму», вважається одним із найбільш впливових, багатих і, разом з тим, загадкових підрозділів католицької церкви. Його діяльність, таємні ритуали, а також можливий зв'язок з суфізмом і кабалою породжує чимало спірних чуток. На початку XIV століття у Франції, за часів короля Філіпа Красивого, який заздрив багатству Ордена, тамплієри були оголошені єретиками, передані в руки інквізиції і на чолі з великим магістром - страчені.

Залишки тамплієрів збереглися в Англії, Німеччині, Португалії та інших країнах. Кажуть, що саме з тамплієрів виросли перші масонські ложі. Сьогодні «Орденом тамплієрів» керує великий магістр із Португалії Тесосес Фернандес Фондес. Серед членів ордена є чимало зарубіжних політиків, державних діячів, крупних банкірів. Великий пріор Олександр Яблонський зізнався, що «Орден тамплієрів» і досі володіє деякими ізотеричними таємницями, а на Україні він знаходиться в «ембріональному стані», але є багато тих, хто бажає вступити до цієї організації.