УКР РУС  


 Головна > Публікації > Точка зору  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 70 відвідувачів

Теги
Вселенський Патріархат вибори українська християнська культура Доброчинність діаспора Патріарх Алексій II Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква і суспільство церква та політика Митрополит Володимир (Сабодан) Священний Синод УПЦ Голодомор автокефалія педагогіка УПЦ КП Археологія та реставрація забобони 1020-річчя Хрещення Русі комуністи та Церква Мазепа Церква і політика монастирі та храми України Католицька Церква шляхи єднання УГКЦ розкол в Україні Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра церковна журналістика іконопис Церква і медицина Церква і влада постать у Церкві конфлікти Ющенко секти милосердя молодь краєзнавство Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






ТОЧКА ЗОРУ: Кілька питань до проекту Концепції духовно-морального виховання дітей

  09 квітня 2008


Галина Бойко

З 31 березня по 1 квітня на базі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, що знаходиться Києві,  відбувся міжнародний науково-практичний семінар «Релігійне розмаїття і міжкультурна освіта».

Ставлячись з великою повагою до цих державних установ та до організаторів семінару, побувавши на прес-конференції для представників засобів масової інформації, батьківської громадськості, релігійних громад, культурних товариств, закладів освіти та культури, соціальних установ і ознайомившись з розданими матеріалами  стосовно планів втілення проекту в Україні,  мушу сказати, що і основна частина Проекту і підходи до його реалізації викликають багато питань. І перше з них:

- Чому до розробки Концепції духовно-морального виховання дітей не залучаються представники Православної Церкви, чи, можливо, комісія з представників традиційних для України віросповідань?! Дивно було б якби ми вводили в школах нову оздоровчу програму для дітей попередньо не отримавши консультацій і згоди на те лікарів. Невже духовне здоров'я дітей менш важливе для нас ніж фізичне?

Викликають запитання і методи реалізації проекту, от наприклад,  в пріоритетних напрямках реалізації проекту сказано: « Підвищення кваліфікації вчителів з проблем релігійного розмаїття в умовах міжкультурної освіти».  Похвальне бажання, але якби воно  було наступним кроком, після вивчення хоча б основ віросповідання свого народу, а вже потім всього розмаїття... Мені довелося викладати курс „Християнської етики та біблійної історії в провідній гімназії нашого міста. Хай не образяться на мене колеги, прекрасні предметники, але одиниці з них можуть поговорити з дітьми з віруючих сімей на духовні теми. І це не їх вина, це біда, того часу в якому ми отримували освіту.

Тому очевидно, я з подивом  знаходжу таке несподіване для віруючої людини тлумачення поняття «релігії» в методичних засадах Проекту:

-Релігію доцільно розуміти як соціальне, культурне і політичне явище в сучасному світському суспільстві.

Жодна віруюча людина не погодиться так розуміти це поняття, бо релігія стоїть набагато вище і соціальних і культурних і тим більше політичних явищ.

Саме тому, що в сучасній державі з'явилися спроби підпорядкувати Церкву політиці ми й маємо церковні розколи на Україні та міжконфесійні конфлікти.

    В кінці розділу вищезгаданого проекту говориться про те, що цілями релігійного аспекту міжкультурної освіти є формування толерантності і поваги до інших. Хто ж буде проти? Але перш за все ми повинні виховати в собі, а потім у дітей, повагу до своєї віри, своєї Церкви. Не опанувавши основ своєї віри братися вивчати духовне розмаїття інших віросповідань, це все одно, що не навчившись плавати від берега  кинутись плавати  на глибинах.

На прес-конференції були присутні представники духовенства від Білоцерківської єпархії протоієрей Ігор Ковровський та ієрей Валерій Яблонський, (обидва крім духовної освіти мають  освіту педагогічну), та православні журналісти. Ігор Ковровський - людина з великим педагогічним стажем, та навіть його зауваження щодо розробки Проекту залишились без відповідної уваги, не були почуті і застереження з боку журналістів.

Шкода , що в рамках, прес-конференції не було передбачено спілкування з присутніми на ній експертами Ради Європи, напевне їх поради у духовному вихованні наших дітей справді цінні, та  все ж, сподіваюся, пріоритетними порадами для нашого Міністерства освіти стануть поради батьків та представників традиційних для України Церков.

 Чому ж з нами ніхто не радиться? На прес-конференції відповідей на гострі питання організатори явно уникали, можливо, при гостях відвертої розмови не вийшло. Але гості вже поїхали, а ми тут залишилися. То, може, зберемося на пораду?

І коли мова йде про духовне  виховання, запросимо саме духовенство, а ще батьків, і зберемо за круглим столом всіх небайдужих до майбутнього наших дітей.  Подякуймо європі за допомогу, та пам'ятаймо, що за духовне виховання наших дітей  відповімо особисто ми, і перед людьми і перед Богом.

Галина Бойко