УКР РУС  


 Головна > Українські новини > > По регіонах > СНД  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 55 відвідувачів

Теги
Президент Віктор Ющенко церква та політика Археологія та реставрація УПЦ КП молодь Предстоятелі Помісних Церков автокефалія українська християнська культура монастирі та храми України Священний Синод УПЦ Ющенко церква і суспільство шляхи єднання Патріарх Алексій II Голодомор іконопис педагогіка Приїзд Патріарха Кирила в Україну милосердя діаспора забобони Вселенський Патріархат Церква і політика вибори розкол в Україні церковна журналістика Церква і медицина 1020-річчя Хрещення Русі постать у Церкві Митрополит Володимир (Сабодан) Києво-Печерська Лавра УГКЦ Католицька Церква конфлікти секти Мазепа Доброчинність Церква і влада краєзнавство комуністи та Церква






Рейтинг@Mail.ru






РОСІЯ. У Російській державній бібліотеці відбулася конференція, приурочена до 200-річчя Івана Киреєвського та 160-літнього ювілею видавничої діяльності Оптиної пустині

Протягом 27-29 квітня у  Російській державній бібліотеці (РДБ) відбувалася всеросійська конференція «Іван Киреєвський: Духовний шлях у російській думці ХIХ-ХХ cт.», присвячена двом ювілеям - 200-річчю від дня народження російського філософа І.Киреєвського та 160-річчя від початку видавничої діяльності Оптиної пустині. Конференція завершилася панахидою на могилі родини Киреєвських в Оптиній пустині 29 квітня.

Організаторами конференції виступили РДБ, Міністерство культури й масових комунікацій, Федеральне агентство з культури та кінематографії, Свято-Введенський чоловічий ставропігіальний монастир Оптина пустинь.

На пленарному засіданні керівник видавництва Оптиної пустині ієромонах Мефодій зачитав привітальне послання Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II, в якому Його Святість висловив радість з приводу участі бібліотеки у святкуванні важливих для Росії ювілеїв.

У рамках конференції було відкрито книжково-ілюстративну виставку «І.В.Киреєвський та Оптина пустинь», де було представлено частину фондів Російської державної бібліотеки, що розповідають про життєвий шлях російського філософа, його літературну і філософську творчість, внесок у видавничу діяльність Оптини; представлено також унікальні архівні документи, автографи робіт і видавничих проектів, автографи ієромонаха Макарія.

Перед присутніми виступили генеральний директор РДБ Віктор Федоров, директор з наукової та видавничої діяльності РДБ Катерина Никонорова, ректор Літературного інституту імені М.Горького професор Борис Тарасов; завідувач кафедрою історії російської філософії філософського факультету МДУ, професор Михайло Маслін; завідувач кафедрою вітчизняної філософії В'ячеслав Сербиненко та багато інших дослідників. Віктор Гуминський, головний науковий співробітник РАН, зазначив, що в останні роки в Інституті світової літератури, який він представляє, у молодих дослідників виник інтерес до архівів Оптиної пустині, а саме - до епістолярної спадщини старців. На користь подальшого співробітництва бібліотеки з Оптиною вказав і керівник видавництва Оптиної пустелі ієромонах Мефодій, оскільки бібліотека має фахівців зі святоотцівської спадщини, а оптинські видавці мають намір продовжувати публікацію спадщини святих отців.

У суботу, 29 квітня, учасники конференції відвідали Свято-Введенський чоловічий монастир Оптина пустинь, де відбулася панахида по Іоанну, Петру й Наталі Киреєвським - «оптинським чадам», як назвав їх настоятель монастиря архімандрит Венедикт. Панахиду звершив настоятель монастиря. Любов насельників Оптиної пустині до цієї родини пояснюється значимістю її внеску в справу просвіти Росії.

У другій половині ХIХ століття серед інтелігенції утвердилася думка, що монастирі й чернецтво вже віджили своє, проте Іван Киреєвський пов'язував весь подальший розвиток російської думки з переданням Церкви. У цей час російський ринок духовної літератури був переповнений протестантськими й католицькими книгами, а з православної літератури лише частково було видано «Добротолюбіє». Після знайомства з оптинським старцем Макарієм (Івановим) усі філософські роботи Киреєвського стали пошуками виходу з духовної кризи, в яку потрапила європейська цивілізація. У православ'ї І.Киреєвський вбачав духовну альтернативу європейській освіченості, що може створити нову російську філософію.

Монастирі в цей час насправді переживали занепад. Навіть на Афоні основна частина чернецтва звертала увагу на зовнішню сторону чернечого життя: псалмоспіви, піст, молитва - в цьому вбачали сутність чернецтва, внутрішню його сторону - вдосконалювання духу - залишали в забутті.

За таких  умов Оптина, почавши масове видання творів святих отців церковнослов'янською і російською мовами, перетворилася на найбільший для свого часу просвітницький центр Росії. Видання, яким керував старець Макарій, дало змогу не лише відродити традиції духовного вдосконалювання чернецтва, але й послужити освіті інтелігенції Росії.

Старці були духовними учнями преподобного Паісія Величковського. Зусиллями старця Макарія та його помічників, у тому числі й родини Киреєвських, були опубліковані переклади преподобного Паісія, який у середині XVIII століття почав процес переміщення святоотцівської спадщини в Росію. Паісій Величковський здійснив паломництво на Афон, де зумів знайти дорогоцінні рукописи творів святих отців і розпочав їх переклад. У преподобного Макарія та Киреєвських зберігалися переклади, виконані преподобним Паісієм.

За 15 років під керівництвом старця Макарія було видано 16 книг. Це праці преподобних Ісаака Сиріна, авви Дорофія, Іоанна Лествичника, Максима Сповідника, Феодора Студита, отців Варсонофія та Іоанна, Симеона Нового Богослова. Ці книги одержали всі академічні й семінарські бібліотеки, всі єпархіальні архієреї, ректори та інспектори духовних академій і семінарій, лаври та російські монастирі, багато слов'янських обителей на Афоні.

Розпочате 160 років тому монастирем видавництво книг було ризикованою й зухвалою справою в умовах цензури. Всі видання тоді виходили з синодальної друкарні, й книги видавалися лише з дозволу Священного Синоду. Але дане видання було здійснено завдяки тому, що митрополит Московський і Коломенський Філарет (Дроздов), не запитуючи дозволу Синоду, взяв на себе відповідальність і благословив видання.

Складно переоцінити роль діяльності Оптиної пустині для розвитку чернецтва - багато чого було почерпнуто під час перекладів. Внутрішня духовна робота відтоді у чернечому житті посіла перше місце. Читання святоотцівських книг старці ставили першим заняттям ченця у вільний від богослужінь час, обов'язковим стало для всієї братії щоденне сповідання своїх думок і почуттів, смиренність розглядалася як сутність християнського життя.

І.Киреєвський хотів, щоб ті початки життя, які зберігаються у вченні Святої Православної Церкви, проникли в переконання всіх верств населення; він відкрив для інтелігенції шлях в Оптину пустинь. Там побував М.Гоголь, Ф.Достоєвський, І.Тургенєв, В.Соловйов, С.Єсенін, П.Чайковський, Л.Толстой, А.Ахматова та майбутній маршал Г.Жуков. Оптина пустинь виховала людей, які через філософію й художню літературу відкрили освіченим росіянам православ'я, і виростила людей, які його зберегли.

Те, що мирянин Киреєвський був похований в Оптині, - небувалий для свого часу випадок і велика честь. Як відомо, поруч з ним спочиває його брат Петро, збирач фольклору, і дружина Івана Васильовича Наталія Петрівна, до яких нинішні насельники монастиря відчувають глибоку повагу.

У суботу, 29 квітня, після панахиди по Киреєвським в Оптиній пустині настоятель монастиря архімандрит Венедикт розповів про те, яким чином могила Івана Киреєвського сприяла знаходженню мощей преподобних старців у 1998 році. Після періоду багаторічного забуття могил в Оптині було важко встановити точні місця поховань старців, і спочатку мощі деяких святих були визначені неправильно. Завдяки випадковій знахідці могили Івана Киреєвського, який відрізнявся від ченців мирським одягом, було встановлено точне місце поховання старців, оскільки точно було відомо, що навпроти Киреєвського поховано старця Макарія.

Православ'я. Ru