УКР РУС  


 Головна > Публікації > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 74 відвідувачів

Теги
розкол в Україні УПЦ КП педагогіка Церква і влада краєзнавство Мазепа Ющенко комуністи та Церква церква і суспільство монастирі та храми України Церква і медицина церковна журналістика Священний Синод УПЦ конфлікти Приїзд Патріарха Кирила в Україну Києво-Печерська Лавра 1020-річчя Хрещення Русі постать у Церкві церква та політика милосердя вибори Католицька Церква шляхи єднання автокефалія Президент Віктор Ющенко Археологія та реставрація Голодомор діаспора Патріарх Алексій II молодь секти Доброчинність іконопис забобони українська християнська культура УГКЦ Предстоятелі Помісних Церков Церква і політика Вселенський Патріархат Митрополит Володимир (Сабодан)






Рейтинг@Mail.ru






У Малих Будищах парафіяни повернули із забуття імена священиків, які працювали на духовній ниві у XIX столітті

Хто хоча б раз бував на подвір'ї Різдво-Богородичного храму, що в Малих Будищах Зіньківського району, не міг не звернути уваги на могилки, які знаходяться на північний схід від самої церкви. Дві з них розташовані поруч - між ними ростуть високі липи; третя - трохи праворуч. Дві перші - без хрестів, а на останній стоїть дерев'яний хрест.

Тривалий час імена священиків, які там поховані, залишалися невідомими. Нині ці дані вдалося частково встановити. У документі «Сведения о лицах, погребенных на кладбищах и в храмах Полтавской епархии», датованому 1909 роком, що зберігається в Російському державному історичному архіві в Санкт-Петербурзі, зазначено, що при Різдво-Богородичній церкві села Малих Будищечок (тодішня назва села) поховані «священик Петро Фесенко-Навроцький 73 років і священик Іоанн Мельников 62 років».

Працюючи над книгою «Храми землі нашої: церква Різдва Пресвятої Богородиці у Малих Будищечках», випуск якої приурочений до 120-річчя нинішнього Малобудищанського храму і яка незабаром має побачити світ у видавництві «Гротеск», вдалося віднайти чимало інформації в різних архівах про цих двох священиків.

Петро Фесенко-Навроцький служив при попередній Малобудищанській церкві, яка знаходилася на іншому місці, понад тридцять років, з 1850 по 1881 рік. Помер 7 серпня 1890 року, будучи заштатним пенсіонером Різдво-Богородичної церкви села Малі Будищечки. Знаючи дату смерті й вік, можна визначити рік народження Петра Фесенка-Навроцького - 1816 або 1817 рік. Похований він був на подвір'ї нової церкви, будівництво якої на той час ще не було повністю завершене.

Іоанн Мельников прибув до Малих Будищечок згідно з розпорядженням єпархіального керівництва від 20 вересня 1889 року. До цього він служив при Успенській церкві села Федорівка Зіньківського повіту. Іоаннові Мельникову довелося завершувати будівництво нинішнього Малобудищанського храму.

2 червня 1900 року священика перевели до Троїцької церкви селища Гирявих-Юсківець. Але невдовзі, 27 вересня того ж року, він був виведений за штат. Результати досліджень дають змогу припустити, що це відбулося у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, оскільки через декілька років він помер. Зважаючи на архівні дані, роками народження Іоанна Мельникова можуть бути 1840 або 1841 рік, а роками смерті - 1902 або 1903. Можливо, після звільнення зі служби він знову повернувся у Малі Будищечки, де служив близько 10 років і доживав віку. А можливо, будучи заштатним пенсіонером і живучи в іншому місці, він заповів, щоб після смерті його було поховано у Малих Будищечках - біля церкви, яку він будував і освячував.

Коли імена священиків було встановлено, парафіяни виступили з ініціативою відзначення 120-річного ювілею церкви, і як один із заходів, приурочених до цієї події, висловили бажання відновити могили колишніх церковних настоятелів. Цими планами вони поділилися з нинішнім малобудищанським священиком Сергієм Кошаком. Він погодився з ідеєю. Депутат райради Віктор Міщанин звернувся до начальника Солохівського промислу ДПУ «Полтавагазвидобування», депутата райради В.В.Хмилевського з проханням допомогти у виготовленні хрестів для могил священиків. Хрести виконали на підприємстві, а також надали транспорт для доставки їх до церкви.

Наприкінці червня цього року були встановлені хрести на могилах священиків, а 12 липня, у день святих Петра і Павла, отець Сергій освятив їх. Так було повернуто із забуття імена добрих пастирів, які чимало зробили для духовного життя села в другій половині XIX століття.

Наразі залишається невідомим, хто похований у третій могилі. Очевидно, це священик, який став служити після відкриття церкви при німецькій окупаційній владі в 1942 році й невдовзі помер. Ім'я його поки що невідоме.

Віктор Міщанин