УКР РУС  


 Головна > Публікації > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 54 відвідувачів

Теги
церква і суспільство конфлікти секти УГКЦ забобони Ющенко Церква і медицина краєзнавство Мазепа Митрополит Володимир (Сабодан) УПЦ КП 1020-річчя Хрещення Русі автокефалія Вселенський Патріархат Археологія та реставрація Голодомор діаспора Священний Синод УПЦ розкол в Україні Доброчинність Президент Віктор Ющенко іконопис українська християнська культура церква та політика Церква і політика Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков шляхи єднання молодь комуністи та Церква педагогіка церковна журналістика Католицька Церква монастирі та храми України Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і влада Патріарх Алексій II милосердя вибори постать у Церкві






Рейтинг@Mail.ru






У Малих Будищах парафіяни повернули із забуття імена священиків, які працювали на духовній ниві у XIX столітті

Хто хоча б раз бував на подвір'ї Різдво-Богородичного храму, що в Малих Будищах Зіньківського району, не міг не звернути уваги на могилки, які знаходяться на північний схід від самої церкви. Дві з них розташовані поруч - між ними ростуть високі липи; третя - трохи праворуч. Дві перші - без хрестів, а на останній стоїть дерев'яний хрест.

Тривалий час імена священиків, які там поховані, залишалися невідомими. Нині ці дані вдалося частково встановити. У документі «Сведения о лицах, погребенных на кладбищах и в храмах Полтавской епархии», датованому 1909 роком, що зберігається в Російському державному історичному архіві в Санкт-Петербурзі, зазначено, що при Різдво-Богородичній церкві села Малих Будищечок (тодішня назва села) поховані «священик Петро Фесенко-Навроцький 73 років і священик Іоанн Мельников 62 років».

Працюючи над книгою «Храми землі нашої: церква Різдва Пресвятої Богородиці у Малих Будищечках», випуск якої приурочений до 120-річчя нинішнього Малобудищанського храму і яка незабаром має побачити світ у видавництві «Гротеск», вдалося віднайти чимало інформації в різних архівах про цих двох священиків.

Петро Фесенко-Навроцький служив при попередній Малобудищанській церкві, яка знаходилася на іншому місці, понад тридцять років, з 1850 по 1881 рік. Помер 7 серпня 1890 року, будучи заштатним пенсіонером Різдво-Богородичної церкви села Малі Будищечки. Знаючи дату смерті й вік, можна визначити рік народження Петра Фесенка-Навроцького - 1816 або 1817 рік. Похований він був на подвір'ї нової церкви, будівництво якої на той час ще не було повністю завершене.

Іоанн Мельников прибув до Малих Будищечок згідно з розпорядженням єпархіального керівництва від 20 вересня 1889 року. До цього він служив при Успенській церкві села Федорівка Зіньківського повіту. Іоаннові Мельникову довелося завершувати будівництво нинішнього Малобудищанського храму.

2 червня 1900 року священика перевели до Троїцької церкви селища Гирявих-Юсківець. Але невдовзі, 27 вересня того ж року, він був виведений за штат. Результати досліджень дають змогу припустити, що це відбулося у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, оскільки через декілька років він помер. Зважаючи на архівні дані, роками народження Іоанна Мельникова можуть бути 1840 або 1841 рік, а роками смерті - 1902 або 1903. Можливо, після звільнення зі служби він знову повернувся у Малі Будищечки, де служив близько 10 років і доживав віку. А можливо, будучи заштатним пенсіонером і живучи в іншому місці, він заповів, щоб після смерті його було поховано у Малих Будищечках - біля церкви, яку він будував і освячував.

Коли імена священиків було встановлено, парафіяни виступили з ініціативою відзначення 120-річного ювілею церкви, і як один із заходів, приурочених до цієї події, висловили бажання відновити могили колишніх церковних настоятелів. Цими планами вони поділилися з нинішнім малобудищанським священиком Сергієм Кошаком. Він погодився з ідеєю. Депутат райради Віктор Міщанин звернувся до начальника Солохівського промислу ДПУ «Полтавагазвидобування», депутата райради В.В.Хмилевського з проханням допомогти у виготовленні хрестів для могил священиків. Хрести виконали на підприємстві, а також надали транспорт для доставки їх до церкви.

Наприкінці червня цього року були встановлені хрести на могилах священиків, а 12 липня, у день святих Петра і Павла, отець Сергій освятив їх. Так було повернуто із забуття імена добрих пастирів, які чимало зробили для духовного життя села в другій половині XIX століття.

Наразі залишається невідомим, хто похований у третій могилі. Очевидно, це священик, який став служити після відкриття церкви при німецькій окупаційній владі в 1942 році й невдовзі помер. Ім'я його поки що невідоме.

Віктор Міщанин