УКР РУС  


 Головна > Публікації > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 353 відвідувачів

Теги
Голодомор церковна журналістика Священний Синод УПЦ Доброчинність секти церква і суспільство шляхи єднання Предстоятелі Помісних Церков Католицька Церква 1020-річчя Хрещення Русі Церква і влада Церква і медицина Ющенко Археологія та реставрація милосердя Приїзд Патріарха Кирила в Україну розкол в Україні вибори краєзнавство Президент Віктор Ющенко УПЦ КП конфлікти Вселенський Патріархат церква та політика УГКЦ педагогіка Митрополит Володимир (Сабодан) комуністи та Церква Мазепа автокефалія забобони монастирі та храми України Патріарх Алексій II молодь діаспора постать у Церкві Києво-Печерська Лавра іконопис Церква і політика українська християнська культура






Рейтинг@Mail.ru






Генеральне прибирання святого місця

Галина Бойко, Біла Церква

П'ятниця, 12 серпня, в місті Біла Церква видалася непривітною - було доволі прохолодно, накрапав дощик. Віруючі, які зібралися вранці біля храму в ім'я святителя Луки (Войно-Ясенецького), розгублено перемовлялися: невже доведеться відкласти поїздку до Рудого села? Але ж так хотілося допомогти розпочати упорядкування місця, де була явлена чудотворна Рудосельська ікона Божої Матері! Ось і мікроавтобус замовили, благодійник пальне оплатив, і людей зібралося більше, ніж очікували (в автобусі довелося обладнати додаткові місця), а от з погодою - не пощастило...

З надією на те, що у Володарському районі дощу немає, рушили в дорогу. Серед учасників поїздки були зокрема хористи криласу з церкви святителя Луки. Вони розпочали Богородичні піснеспіви, які охоче підхопили всі подорожні. Настрій відразу покращився, дорога пролетіла швидко. Та на в'їзді у Володарку на нас чекала справжнісінька злива.

- Як будемо працювати під таким дощем?

- Можливо, дарма їдемо? - стурбовано перепитуємо одне одного.

Отець Віктор, він же сьогодні й водій нашого автобусу, заспокоює:

- Назад не поїдемо, це нам випробування.

А настоятель храму в ім'я святителя Луки отець Володимир додає:

- Навіть якщо цього разу не допоможемо фізично, допоможемо молитовно, акафіст Богородиці на святому місці прочитаємо.

Ось і Руде село. Дощ помітно почав вщухати. Спочатку зупинилися біля сільської церкви - Свято-Троїцького храму. Будівля, що стоїть на пагорбі, красива й велична, зведена ще 1841 року. Зараз тут ведуться реставраційні роботи. Оглянувши храмову споруду, вирушили до місця колишнього маєтку пана Станіслава Залєсського. Там, у дворі садиби, й знаходиться чималий льох, де відбулося явлення чудотворної ікони.

«Коли ти хворів, то молився, а коли видужав, то забув».

Станіслав Залєсський хворів на астму і часто їздив на лікування у місто Чєстонхов, що в Польщі. Там на ярмарку він купив ікону Божої Матері і гаряче молився до Неї про зцілення від недуги. Скоро він видужав і повернувся у свій маєток - Руде село. Куплений образ, можливо, через його великий розмір, він залишив у Польщі.

Одного разу, відзначаючи якесь свято, пан Станіслав зібрав чимало гостей. Аби поновити запас їжі, він послав служницю до льоху. Та повернулася звідти схвильована й налякана, - сказала, що побачила ікону Божої Матері. Пан сам спустився у льох і впізнав ту саму ікону, яку залишив у Честонхові. Він упав перед образом на коліна і почув голос:

- Коли ти хворів, то молився до Мене, а коли видужав, то забув Мене.

Залєсський старанно молився перед образом про прощення.

Деякий час потому ікона залишалася у льосі, на місці свого явлення, бо ніхто не міг її зрушити з місця. Тільки після того, як для неї було підготовлено гідне місце та відслужено молебень, образ вдалося перенести. Пан Станіслав був настільки вражений чудесними подіями, що, незважаючи на те, що сам був католиком, розпочав у селі будівництво православного храму в ім'я Святої Трійці.

Додому - після дванадцятого акафіста

Рудосельська ікона Божої Матері прославилась ще багатьма випадками зцілень віруючих, як у ті далекі часи, так і в наш час, та це тема для окремої розповіді...

Біля руїн панської оселі нас зустрічали архімандрит Даміан та настоятель Свято-Троїцького храму отець Ігор, (організатори цієї акції). Неподалік уже трудилися священнослужителі та віруючі з навколишніх парафій Володарського благочиння.

Роботи вистачило всім. Хто косив бур'яни, хтось корчував засохлі дерева, інші - вирубували чагарники. Та найбільших зусиль потребувало прибирання льоху. За день ми винесли з нього близько двох вантажівок сміття та наносного ґрунту.

Справжньою нагородою віруючим стало те, що по обіді на місце явлення ікони привезли чудотворну Рудосільську ікону Божої Матері. З надзвичайним благоговінням прикладалися присутні до образу Цариці Небесної, а по завершенні робіт, (коли в льосі було прибрано і долівка застелена килимами) - вперше за стільки років ікону було знову поставлено на місці її явлення. Тут відправили молебень з акафістом. Атмосферу цього богослужіння не беруся передати словами, скажу лише, що в багатьох на очах бриніли сльози.

Після відправи всі сфотографувалися на згадку. І поки віруючи зносили до багаття гілля сухих дерев та чагарників, священики по черзі прочитали акафіст ще дванадцять разів!

Від'їжджаючи додому, всі гомоніли про те, що над місцем старого льоху потрібно побудувати капличку. Отже, справ попереду ще багато. Можливо, і вам випаде щастя працею чи коштом долучитися до цієї святої справи. На цей випадок додаю адресу: 09342 Руде Село, Володарський район, Київська область, Свято-Троїцький храм, отцю Ігорю.

Національна православна святиня потребує гідного вшанування.