Проповідь на Різдво Христове | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 69 відвідувачів

Теги
Археологія та реставрація забобони іконопис шляхи єднання Католицька Церква Доброчинність Вселенський Патріархат УПЦ КП Києво-Печерська Лавра Церква і влада комуністи та Церква 1020-річчя Хрещення Русі Голодомор Предстоятелі Помісних Церков секти Церква і політика українська християнська культура церква і суспільство краєзнавство молодь Ющенко Патріарх Алексій II розкол в Україні церковна журналістика Митрополит Володимир (Сабодан) автокефалія Президент Віктор Ющенко вибори Мазепа Церква і медицина милосердя діаспора монастирі та храми України УГКЦ постать у Церкві Священний Синод УПЦ церква та політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну педагогіка конфлікти






Рейтинг@Mail.ru






Проповідь на Різдво Христове

  08 січня 2007



Різдво! Мир і благовоління в людських серцях. Воно визначило межу між двома епохами, між двома Завітами: Вітхим і Новим. Воно стало початком нового життя, нових відносин між Богом і людиною, між всіма людьми.

Відносин, які ставлять вище за все любов і її моральні прояви - мир і благовоління. Тому пришестя Сина Божого на землю було урочисто провозвіщено ангелами.

Звістка про мир на землі та благовоління поміж людьми стала основним мотивом втілення Христа як начальника Миру і Спасителя людського роду.

Христос народився на землі, щоб показати тут небесне народження. З'явився видимо, щоб явити нам і невидиме різдво. І тому в самому Його народженні як через прозору завісу, як пише апостол Павел, ми можемо бачити новий і живий шлях нашого духовного народження. Тепер непотрібно більши взивати разом з Давидом: „Господи, покажи мені шлях, яким мені потрібно іти". Тому що цей, раніше невідомий шлях, тепер явно для всякої плоті вказаний втіленням Слова Божого - Христа Спасителя, який говорить: „Я є шлях, істина і життя".

Боговтілення звершилося, „Слово стало плоттю і жило поміж нас сповнене благодаті і істини". І якщо колись праведний страдалець Іов міг лише сподіватися, що його Спаситель живий, що Бог його ще відновить до нового життя і що очі його ще побачать Переможця смерті, то тепер і простеці-пастухи, і мудреці-волхви змогли побачити Спасителя всіх людей на власні очі і вклонитися Йому від лиця всього людства.
З народженням Спасителя зникла стіна, що розділяла Бога і людей. Прийшов Іскупитель - і небо знову відкрилося для людини.

Для чого ж Господь прийшов на землю не як цар, а як немовля, яке народилося в убогому вертепі на сіні? А тому, що Предвічний Син Божий народився на землі як син людський, який не порушив людської свободи безумовним проявом своєї сили. Він не порушив тієї свободи, яку дав Адамові при створенні.

Син Божий став сином людським, і тепер для всіх людей відкрилася можливість стати Божими дітьми по благодаті. Так вчить нас святитель Іриней Ліонський.

Спасительне значення втілення заключається саме в тому, що Господь не залишив людину наодинці з її особистими проблемами. Але Він їх покрив Божественною довершенністю, викупивши нас з рабства гріха.

Мир з Богом був порушений гріхом, і відновлення миру могло бути досягнутим лише через звільнення людей від гріха. Гріх зробив нас недостойними Божого миру, як духовного спокою, тому що в наслідок гріха ми стали винними перед Богом і неспроможними приймати і засвоювати той мир, який дає нам Бог. Оскільки гріх по своїй сутності протерічить миру і всякому благополуччю.

Спасіння ж православного, перш за все і головним чином, це є позбавлення від гріха, яке й було звершено через пришестя Христа Спасителя.

Своїм пришестям Син Божий осяяв заблудший світ промінням істинного богопізнання. Він дарував втішну істину, що всі люди браття, члени єдиного благодатного тіла, яких Отець Небесний зібрав у єдину Церкву. Щоб всі ми через духовне спілкування явили себе дітьми Царства Божого, Царства правди і миру. Саме в цьому полягає духовне значення світлого пришестя Сина Божого у наш земний світ.

Втіленням Начальника миру примиряється те, що раніше було у ворожнечі. Господь є примирителем, який через прийняття нашої плоті, своєю кров'ю примирив людину з Богом Отцем.

Прийшовши на землю в убогому вертепі, задля того, щоб спасти нас, Господь наш Іісус Христос сам благоволив називати Свій великий подвиг, через який ми отримали дійсне спасіння, служінням роду людському. Адже, „Син людський не для того прийшов, - говорить Він нам у Святому Євангелії, - щоб Йому служили, але для того, щоб послужить і віддати душу свою для викуплення багатьох".

Мир і благодать від Христа Іскупителя Воплощенного нехай перебуває зі всіма нами.

Христос рождається! Славімо Його!