УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 40 відвідувачів

Теги
іконопис вибори Церква і політика церковна журналістика УПЦ КП Католицька Церква Церква і влада Священний Синод УПЦ українська християнська культура церква і суспільство Ющенко Предстоятелі Помісних Церков 1020-річчя Хрещення Русі розкол в Україні Мазепа комуністи та Церква Доброчинність секти Митрополит Володимир (Сабодан) милосердя УГКЦ Києво-Печерська Лавра шляхи єднання Приїзд Патріарха Кирила в Україну конфлікти забобони Вселенський Патріархат діаспора Президент Віктор Ющенко педагогіка краєзнавство Археологія та реставрація монастирі та храми України Церква і медицина Голодомор молодь церква та політика Патріарх Алексій II постать у Церкві автокефалія






Рейтинг@Mail.ru






ЧЕРНІВЦІ. На місце у переліку семи чудес України претендують дві культові споруди Буковини

  01 June 2007



У травні завершився термін подання заявок на участь у фінальній частині проекту «Сім чудес України». Саме до цього часу регіональний оргкомітет конкурсу, який очолює голова постійної комісії Чернівецької обласної ради Ольга Киналь та експертна рада, має бути відібрано три найбільших «дива» Буковини для загального списку чудес країни, які також могли би претендувати на місце у списку семи чудес України. Оргкомітет підготував подання трьох «див» Буковини: село Біла Криниця з комплексом Успенського собору, колишня резиденція Буковинських митрополитів у Чернівцях та Хотинська фортеця. Окрім загальновідомих київських «див», конкурентами чернівецьких у змаганні за місце у сімці будуть Херсонес Таврійський, Петриківський розпис, Високий та Хустський замки, Музей писанки в Коломиї.

Організатори акції переконані, що українське диво в майбутньому також зможе позмагатися за право називатися восьмим дивом світу з фіналістами всесвітнього рейтингу - містом майя Чічен-Іца у Мексиці, містом інків Мачу-Пікчу, Ейфелевою вежею, грецьким Акрополем, римським Колізеєм, Великою Китайською стіною, скельним містом Петра в Йорданії, Стоунхенджем в Англії, кам'яними скульптурами на острові Пасхи і відомим мавзолеєм Тадж-Махал в Індії.

7 чудес України оголосять 7 липня, оскільки цього дня відбудеться фінал всесвітнього проекту ЮНЕСКО «New 7 Wonders of the World», покликаного визначити сім нових чудес світу, а 24 серпня буде обрано «Чудо з чудес України».

Згідно з умовами конкурсу, всі запропоновані пам'ятки будуть включені до чудес певної області, оцінені та прокоментовані відомими людьми. Таким чином буде відібрано сто визначних місць України, з яких у декілька етапів оберуть заповітну сімку. Визначати гідних посісти місце у сімці також будуть за підсумками народного волевиявлення на культурно-інноваційному порталі «Етнобанк» (http://www.etnobank.com/) та на підставі оцінок компетентного журі, до якого увійдуть відомі журналісти, фотохудожники, історики, етнографи, краєзнавці. Звичайні громадяни можуть долучитися до голосування, надсилаючи листи на електрону адресу: etnobank@ter-a.com.

Село Біла Криниця. Окрасою села є унікальна пам'ятка архітектури національного значення - Успенський собор жіночого монастиря, споруджений у 1900-1908 роках. Храм, якому через рік виповниться 100 років, звели на кошти московських купців - подружжя Гліба та Ольги Овсяннікових під керівництвом російських інженерів Кузнєцова і Тряпкіна за проектом віденського архітектора В.Кліка. Білокриницький архітектурний шедевр нагадує храм Василія Блаженного у Москві та собор у Боголюбові. Собор має три нефи і три вівтарні апсиди, п'ять куполів. Поруч розташовано чотириярусну дзвіницю. В Успенському соборі - чотирьохрядний різьблений дубовий іконостас з іконами відомих володимирських, новгородських та палехських майстрів. Майже всі будівельні матеріали, позолочені хрести, литво, поливану цеглу та інші складові архітектурного комплексу свого часу було завезено з Росії. З 1944 року собор було закрито для богослужінь і десятиліттями він використовувався не за призначенням, що призвело до його часткової руйнації. У 80-х роках тут розпочалися ремонтно-реставраційні роботи, які через відсутність фінансування у 1989 році згорнули.

Колишня резиденція буковинських митрополитів. Цей ансамбль - видатною пам'яткою архітектури i містобудування другої половини ХІХ століття. Період створення - 60-80-тi роки ХІХ століття. Це - візитна картка Чернівців; зображення резиденції можна побачити на гербі міста. Нині тут розміщуються центральні корпуси Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича.

РІСУ