КІРОВОГРАД. За традицією на свято Успіння Пресвятої Богородиці відбувся хресний хід до місця, де знаходився кафедральний Успенський собор | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 72 відвідувачів

Теги
молодь секти церковна журналістика 1020-річчя Хрещення Русі педагогіка іконопис Церква і політика Ющенко монастирі та храми України Патріарх Алексій II вибори Голодомор Мазепа церква та політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну Києво-Печерська Лавра Доброчинність церква і суспільство автокефалія Президент Віктор Ющенко Предстоятелі Помісних Церков УПЦ КП милосердя УГКЦ забобони краєзнавство Католицька Церква Церква і влада українська християнська культура розкол в Україні Священний Синод УПЦ шляхи єднання Вселенський Патріархат постать у Церкві діаспора Церква і медицина Митрополит Володимир (Сабодан) конфлікти Археологія та реставрація комуністи та Церква






Рейтинг@Mail.ru






КІРОВОГРАД. За традицією на свято Успіння Пресвятої Богородиці відбувся хресний хід до місця, де знаходився кафедральний Успенський собор

  28 серпня 2007



Після Божественної літургії з усіх храмів міста духовенство і прочани вирушили з хоругвами та іконами до будинку міськвиконкому. На подвір'ї цього державного закладу встановлено хрест в пам'ять про те, що тут колись височів величний кафедральний Успенський собор.

 

Ця унікальна споруда впродовж майже 200 років була справжньою окрасою і невичерпним духовним джерелом міста.

1755 року жителі заснованого біля стін Єлизаветинської фортеці форштадту Поділ вирішили побудувати храм. Проте вони зіштовхнулися з такою серйозною проблемою, як відсутність майстрів. Тоді на зібрані гроші храм купили в слободі Федорівка Криловської протопопії. У цю місцину тоді з'їздилися православні священики, які не прийняли унії й були вигнані польськими поміщиками. Оскільки лісу було достатньо і був він недорогим, священики заробляли на життя тим, що будували й продавали на вивіз церковні споруди. Саме такий храм у розібраному вигляді привезено у форштадт, де його склали наново й освятили на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Стояла церква у центрі Єлизаветграду (нині Кіровоград) на місці сучасної будівлі міськвиконкому.

Однопрестольний дерев'яний Успенський храм 1778 року замінили побудованим на його місці також дерев'яним, але вже трипрестольним (престоли на честь Успіння Пресвятої Богородиці, святителя Миколая і великомучениці Варвари). Займався будівництвом священик Дмитро Смолодович.

1788 року під час пожежі храм згорів, проте вже через декілька місяців завдяки пожертвуванню полковника Катеринославського козачого війська Івана Красноглазова на цьому місці було закладено кам'яну п'ятипрестольну церкву (додано престоли в ім'я Іоанна Милостивого, патріарха Олександрійського, і святої праведної Анни). Ікони для нових іконостасів писалися в Санкт-Петербурзькій академії образотворчих мистецтв. Будівництво храму завершилося у 1800 році.

1856 року за ініціативою і при підтримці єлизаветградського купця Микити Макреєва було облаштовано шостий престол.

Старше покоління кіровоградців пам'ятає прекрасну будівлю Успенського Собору, яка до середини ХХ століття прикрашала місто. За свідченням сучасників, своїми розмірами Єлизаветградський собор не поступався жодному православному храму Херсонської єпархії (за винятком Одеського кафедрального собору, який нині відроджений).

1945 року собор Успіння Пресвятої Богородиці було зруйновано, а на його місці зведено будівлю обкому КПРС (з 1991-ого - міськвиконком).

Ангеліна Несен