ПОЛТАВА. Віруючі єпархії молитовно вшанували ікону Божої Матері «Сподівання всіх кінців землі» — покровительки Полтавщини | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 140 відвідувачів

Теги
1020-річчя Хрещення Русі УГКЦ Археологія та реставрація краєзнавство Ющенко Києво-Печерська Лавра постать у Церкві Президент Віктор Ющенко Церква і політика церковна журналістика Церква і медицина монастирі та храми України Митрополит Володимир (Сабодан) Священний Синод УПЦ іконопис церква та політика автокефалія українська християнська культура секти церква і суспільство Вселенський Патріархат педагогіка Доброчинність діаспора Голодомор милосердя шляхи єднання забобони Приїзд Патріарха Кирила в Україну комуністи та Церква УПЦ КП Предстоятелі Помісних Церков молодь Церква і влада конфлікти Мазепа розкол в Україні вибори Католицька Церква Патріарх Алексій II






Рейтинг@Mail.ru






ПОЛТАВА. Віруючі єпархії молитовно вшанували ікону Божої Матері «Сподівання всіх кінців землі» — покровительки Полтавщини

  16 листопада 2007



У вівторок, 6 листопада, у день, коли Свята Церква відзначає святкування на честь ікони Пресвятої Богородиці «Всіх скорботних Радість», у Полтавському Хрестовоздвиженському жіночому монастирі здійснюють молитовне поклоніння іконі Богородиці «Сподівання всіх кінців землі» - покровительці Полтавщини.

У цей день архієпископ Полтавський і Кременчуцький Филип відправив Божественну літургію в головному соборі монастиря. Його Високопреосвященству співслужили клірики обителі й духівництво полтавських храмів.

Після Літургії архієпископ Пилип привітав настоятельницю монастиря ігуменю Галину, сестер і парафіян обителі зі святковим днем і закликав на всіх Боже благословення.

Призначення дня святкування обумовлено тим, що ікона, написана на початку ХІХ століття на стіні келії ченця Даниїла Московченка, мала вигляд  скорботної Божої Матері, яка стоїть біля Хреста.

На початку ХІХ століття смиренний чернець Даниїл Московченко подвизався у келії на дзвіниці Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. Він володів даром писання ікон, і для посилення свого побожного настрою написав фарбами на стіні зображення скорботної Божої Матері й підписав: «Дева Мариамъ. Упование всехъ концевъ земли». Це було в 1821 році. Пізніше, згідно Божого Промислу, Даниїл спрямував свої стопи до Києво-Печерської Лаври. Тут він під іменем ієромонаха Єфрема закінчив своє сповнене подвигів праведне життя.

Написана ж ним ікона залишилася. Протягом минулих десятиліть її багато разів намагалися забілити й навіть заштукатурити, але побілка й штукатурка щоразу обсипалися, і священний образ проявлявся знову. Преблагословенній Діві було завгодно, щоб ревна молитва перед Її зображенням якомога більш очевидно показувала усім Її благодатну допомогу, яка незабаром почала чудодійно випромінюватися з ікони. На дзвіниці освятили престол, виникла церква (на жаль, ні назва храму, ні інформація про час його існування не збереглися).

Для ушановування святої ікони обрали понеділок. У літню пору в цей день відбувалася Божественна літургія, а після її - соборний акафіст Божої Матері.

У 1923 році Хрестовоздвиженську обитель закрили. Дзвіницю, як і весь монастир, зруйнували, при цьому ікону Божої Матері вибили до цегли.

Зберігся єдиний список з образа - ікона, яка була келійною в священномученика Василія (Зеленцова), єпископа Прилуцького (†1930). Хто і за яких обставин її створив, невідомо.

Список особливо вшановували благочестиві полтавчани. Тривалий час ікону зберігала раба Божа Іуліанія, пізніше образ знаходився у Свято-Макаріївському кафедральному соборі.

Після відродження на початку 1980-х років Хрестовоздвиженського монастиря ікону, на прохання насельниц обителі, перенесли спочатку в монастирський храм в ім'я преподобного Серафіма Саровського, а потім - у храм в ім'я святого Симеона Богоприїмця. Сестри обителі читають перед святим образом акафіст (подібний до акафіста перед іконою «Всіх скорботних Радість»).

Кондак Акафіста, глас 8:

«Взбранней Воеводе победительная, яко избавльшеся от вечныя смерти благодатию от Тебе рождшагося Христа Бога нашего, и Твоим Матерним пред Ним ходатайством, благодарственная восписуем Ти раби Твои: яко имущая державу непобедимую, от всяких нас бед и скорбных обстояний свободи, зовущих: Радуйся, благодатная Богородице Дево, всех скорбящих Радосте и Упование всех концев земли!».

Прес-служба Полтавської єпархії