ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Провести в останню путь дружину найстаршого клірика єпархії прибули місцеві священнослужителі на чолі з правлячим архієреєм | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 181 відвідувачів

Теги
забобони розкол в Україні 1020-річчя Хрещення Русі Митрополит Володимир (Сабодан) милосердя Ющенко монастирі та храми України Президент Віктор Ющенко церква та політика Церква і влада Доброчинність комуністи та Церква іконопис автокефалія Священний Синод УПЦ молодь Приїзд Патріарха Кирила в Україну шляхи єднання українська християнська культура конфлікти церква і суспільство постать у Церкві церковна журналістика УГКЦ Церква і політика Вселенський Патріархат Католицька Церква Патріарх Алексій II вибори УПЦ КП педагогіка Голодомор Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра секти Церква і медицина Мазепа діаспора Археологія та реставрація краєзнавство






Рейтинг@Mail.ru






ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Провести в останню путь дружину найстаршого клірика єпархії прибули місцеві священнослужителі на чолі з правлячим архієреєм

  25 січня 2008



У вівторок, 22 січня, керуючий Івано-Франківською єпархією єпископ Івано-Франківський і Коломийський Пантелеімон очолив чин похорону новопреставленої Ярослави, дружини клірика Свято-Преображенського молитовного будинку міста Івано-Франківська митрофорного протоієрея Степана Сірака, який нині є найстаршим серед священиків єпархії. Владиці Пантелеімону співслужили численні клірики єпархії, які прибули на похорони, щоб розділити горе родини, що так несподівано, у свято Богоявлення, спіткало сім'ю священика.

Похорони відбулися в мальовничому куточку Івано-Франківщини - місті Яремчі, у якому отець Степан зі своєю сім'єю проживає вже не один десяток років. У храмі міста за часів Радянського Союзу отець Степан ніс своє пастирське служіння понад 15 років. Неустанною помічницею настоятеля храму була покійна матушка Ярослава, яка розділяла з ним всі негаразди і труднощі, як церковного, так і побутового життя священика в період комуністичного правління.

З державною незалежністю Свята Православна Церква на Галичині пережила не менш важкі часи. Так, був період, коли настоятеля протоієрея Степана парафіяни, сповнені ненависті до «московської церкви», не впустили в оновлений храм, у якому отець позолотив іконостас, що в радянські часи було дуже важко зробити. Як же боліло серце матушки, коли вона пояснювала своїм двом дочкам, чому вони разом із батюшкою повинні їздити до обласного центру молитися. Адже вони росли і вчилися молитві в тому храмі, куди батька не впускають уніати. Такі нелегкі роки подружнього життя пережив отець Степан із покійною матушкою.

У прощальному слові владика Пантелеімон вказав на великі заслуги покійної перед Господом та сім'єю, адже більше сорока років бути матушкою і помічницею у хрестоносінні пастирського служіння чоловіка не так вже й легко. Як зазначив один із родичів покійної, від вінця шлюбного до вінка на могилі це подружжя пройшло нелегкий шлях спільного життя. Від імені кліру та всіх вірних чад Святої Православної Церкви на Івано-Франківщині Преосвященніший Пантелеімон висловив глибоке співчуття отцю Степану та його родині і зауважив, що благо тій душі, за яку кожну Святу Літургію буде вийматися часточка з молитвою упокоїти душу спочилої. У свою чергу протоієрей Степан висловив щиру вдячність особисто владиці Пантелеімону, духовенству та всім, хто прийшов розділити смуток родини та провести новопреставлену рабу Божу Ярославу в останню путь.

Протоієрей Володимир Боєчко