ОДЕСА. В єпархії звершено підйом найбільшого в Україні дзвона вагою 14150 кг | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 119 відвідувачів

Теги
секти монастирі та храми України українська християнська культура Вселенський Патріархат Патріарх Алексій II милосердя Ющенко Предстоятелі Помісних Церков педагогіка розкол в Україні церква та політика Католицька Церква краєзнавство церковна журналістика Києво-Печерська Лавра постать у Церкві автокефалія Церква і медицина Голодомор Церква і влада церква і суспільство вибори Священний Синод УПЦ Церква і політика діаспора Мазепа шляхи єднання Приїзд Патріарха Кирила в Україну УГКЦ конфлікти молодь 1020-річчя Хрещення Русі УПЦ КП комуністи та Церква забобони Президент Віктор Ющенко Доброчинність іконопис Археологія та реставрація Митрополит Володимир (Сабодан)






Рейтинг@Mail.ru






ОДЕСА. В єпархії звершено підйом найбільшого в Україні дзвона вагою 14150 кг

  10 June 2008



У вівторок, 10 червня митрополит Одеський й Ізмаїльський Агафангел прибув до Спасо-Преображенського Одеського кафедрального собору, щоб звершити молебень перед підняттям на дзвіницю собору найбільшого в Україні дзвона вагою в 14150 кг. Тут владику чекали безліч одеситів, що прийшли з усіх кінців міста, щоб бачити історичну подію.

Нагадаємо, що освячення дзвона митрополит Агафангел звершив 25 травня, у день 200-річчя з дня заснування собору. За два тижні, що минули з того часу, десятки тисяч одеситів і гостей міста змогли побачити цей справжній шедевр колокололитійного мистецтва, доторкнутися, прикластися до зображених на ньому ликів святих.

А фахівці тим часом провели велику підготовчу роботу. Підйом такого великого дзвона - завжди важке інженерне завдання. Справа ускладнювалася ще й тим, що діаметр дзвона всього на 4 сантиметри менше, ніж ширина прорізу арки дзвіниці. Цю ювелірну роботу треба було виконати на висоті 24 метра.

Для рішення цього непростого завдання була змонтована спеціальна конструкція. Спочатку були зведені металеві ліси, здатні витримати вагу до 50 тонн. У прорізи арок розмістили балки, на які лягла рама-платформа, виконана із прокатних швелерів, що забезпечують міцність і стійкість конструкції при переміщенні дзвона до центра підвіски.

Облачившись у богослужбове одіяння, митрополит Агафангел у співслужінні духовенства єпархії звершив молебень перед початком підйому дзвона. Потім владика окропив дзвін і всіх присутніх святою водою.

Потужний кран підняв на кілька сантиметрів дзвін і митрополит Агафангел здійснив перший дзвін . Потім плавно дзвін був піднятий на висоту арки, де був опущений на спеціальну платформу й лебідкою протягом  декількох годин переміщений всередину дзвіниці, зайнявши головне місце в багатоголосому хорі вже наявних у соборі 23 дзвонів.

У зв'язку з величезним інтересом засобів масової інформації до цієї важливої події митрополит Агафангел надав прес-конференцію для журналістів. Відповідаючи на їхні питання, владика зазначив: «Зараз ми звершили молебень перед початком підйому дзвона. За православною традицією будь-яка добра справа починається з молитви. Я сьогодні молився й просив Господа, Матір Божу, святителя Миколая Чудотворця, святителя Василія Великого, святителя Інокентія (Борисова), преподобного Анатолія Оптинського, чиї лики зображені на дзвоні, щоб усе відбулося благополучно. І, як ми всі тільки що бачили, дзвін був піднятий без проблем. Благу справу зроблено. Ми радіємо, бо Господь прийняв нашу молитву.

Цей чудо-дзвін став символом дружби між нашими братніми російським й українським народами. Відлито його у місті Воронежі на кошти жителів міста Одеси. У нижньому храмі собору зберігається хрест, відлитий на мідні п'ятаки тих воїнів, які йшли звідси на російсько-турецьку війну. Протягом тривалого часу він зберігався в Санкт-Петербурзі, а потім його повернули нам, як ще один символ дружби й співпраці між Росією та Україною.

Не треба забувати, що Одеса завжди була центром Новоросійського краю. Тут жили й працювали, а коли потрібно, то й захищали пліч-о-пліч   цю землю, росіяни й українці, греки, болгари. Словом, завжди в нас в Одесі панували мир і стабільність у міжнаціональних відносинах. І я радий, що сьогодні разом з нами молилися й перший заступник Одеського міського голови О.І.Ворохаєв, і Генеральний консул Росії в Одесі О.Г.Грачов. Молитва всіх об'єднує. Вона не знає кордонів і відстаней. Во Христі ми всі брати.

У цьому році ми відзначаємо 1020-річчя Хрещення Русі. Це ще раз нагадує про те, що в нас - росіян й українців - одне хрещення, одна віра, одна історія й культура. Девізом Переяслівськой Ради теж було: «Навіки разом».  Ми разом пережили Велику Вітчизняну війну, на всіх нас - одна Велика Перемога.

Ми сьогодні молили Бога, щоб Господь зміцнив дружбу між Україною й Росією, надоумив політиків, які хочуть посварити наші братні слов'янські народи.  

Про непорушність нашої дружби нехай завжди пам'ятають всі, слухаючи прекрасні дзвони  духовного серця нашого Новоросійського краю - відродженого Спасо-Преображенського кафедрального собору».

Прес-служба Одеської єпархії