МОСКВА. Митрополит Кирил прокоментував питання про нове тлумачення канонічних правил Вселенським Патріархатом | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > > По регіонах > СНД  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 70 відвідувачів

Теги
Мазепа Католицька Церква комуністи та Церква церковна журналістика забобони Голодомор розкол в Україні 1020-річчя Хрещення Русі монастирі та храми України Священний Синод УПЦ Археологія та реставрація милосердя Патріарх Алексій II іконопис УГКЦ Доброчинність конфлікти секти Митрополит Володимир (Сабодан) Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра церква та політика автокефалія краєзнавство Церква і політика Вселенський Патріархат діаспора педагогіка Приїзд Патріарха Кирила в Україну Президент Віктор Ющенко українська християнська культура вибори постать у Церкві Ющенко Церква і медицина церква і суспільство УПЦ КП шляхи єднання Церква і влада молодь






Рейтинг@Mail.ru






МОСКВА. Митрополит Кирил прокоментував питання про нове тлумачення канонічних правил Вселенським Патріархатом

  24 June 2008



Голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Смоленський і Калінінградський Кирил у сьогоднішньому виступі на засіданні Архієрейського Собору відзначив, що пастирська й місіонерська робота з діаспорою й пов'язане із цим розширення церковної діяльності сполучаються з певними проблемами. «Деякі з них пов'язані зі сферою міжправославних відносин, які, як відзначив у своїй доповіді Святіший Патріарх, у ряді випадків залишають бажати кращого», - підкреслив владика Кирило.

У доповіді відзначається, що ще з 20-х років минулого століття доводиться постійно зустрічатися із проблемою висунутого Константинопольською Церквою особливого тлумачення 28-го правила IV Вселенського Собору, де згадується висвячення єпископів «у іноплемінників» Понтійської, Асійської і Фракійської областей. Із цього Константинопольський Патріархат зробив висновок, що тільки Константинопольська Церква має право церковної юрисдикції поза своїми територіальними межами, а саме - в усьому світі, наскільки завгодно далеко від зазначених вище областей з 28-го правила.

«Поки наша Церква сповідницьки терпіла гоніння від богоборчої влади, вона не мала можливості вступати в повномасштабні дискусії по подібним до питань і вести про це діалог з іншими Церквами. Тепер цю же канонічну новелу намагаються представити як загальну думку, консенсус усіх православних, хоча далеко не всі Помісні Церкви згодні з таким тлумаченням 28-го правила», - заявив голова ВЗЦЗ МП.

Не зупиняючись докладно на канонічному аналізі цієї теорії, що давно був даний російськими й не тільки богословами, митрополит Кирил розповів про декілька нових моментів у її інтерпретації, що виявляються останнім часом. Вони створюють враження поступового розвитку нової еклезіології, що раніше не була відома православній свідомості, і яка може бути коротко зведена до наступних тез:

1. Православною вважається і завжди вважалася тільки та Помісна Церква, що перебуває у спілкуванні з Константинопольським Патріархатом.

2. Будь-який архієрей чи клірик, що перебуває поза межами географічних кордонів своєї Помісної Церкви, перебуває під церковною юрисдикцією Константинопольського Патріархату, навіть якщо сам він цього ще не усвідомлює. Тому формальне прийняття такого священнослужителя в константинопольську юрисдикцію може відбуватися без відома архієреїв, що його висвятили, без відпускної грамоти та мимо волі його Священноначалія (як і було у випадку з колишнім єпископом Сергіївським Василієм і групою кліриків Сурозької єпархії).

3. Константинопольський Патріархат установлює границі Церков, і якщо його думка по даному питанню не збігається з думкою тієї або іншої Церкви, може засновувати на відповідній території власну юрисдикцію (як і відбулося в Естонії).

4. Константинопольський Патріархат одноосібно визначає, хто може й хто не може брати участь у міжправославних заходах. Тому, наприклад, константинопольська юрисдикція в Естонії може бути запрошена до таких, а Естонська Православна Церква Московського Патріархату або Українська Православна Церква - ні, як й автономна Японська Православна Церква або автокефальна Православна Церква в Америці.

«При цьому той факт, що дана концепція втілюється в життя ще не цілком послідовно й повсюдно, що в країнах розсіювання присутні інші церковні юрисдикції, на думку представників Константинопольського Престолу, пояснюється лише його довготерпінням і має тимчасовий характер. Однак уже зараз у кожній із країн, де живе православна діаспора, саме ієрарх Константинопольської Церкви, як той, що має першість, повинен, на думку її керівництва, представляти інтереси усіх православних у відносинах з урядом, іншими конфесіями, державними й міжконфесійними організаціями», -  підкреслив доповідач.

«Яка повинна бути реакція Руської Православної Церкви на згадані нововведення в поглядах Константинопольської Церкви, - це серйозне питання для нашого загального соборного осмислення», - висловив думку митрополит Кирил.

Прес-служба Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 2008 р.