УКР РУС  


 Головна > Українські новини > > По регіонах > СНД  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 273 відвідувачів

Теги
УПЦ КП Католицька Церква Голодомор постать у Церкві Патріарх Алексій II Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) секти Києво-Печерська Лавра церква та політика педагогіка автокефалія конфлікти Церква і політика молодь комуністи та Церква Церква і влада милосердя забобони 1020-річчя Хрещення Русі Церква і медицина краєзнавство монастирі та храми України Предстоятелі Помісних Церков Доброчинність УГКЦ діаспора церква і суспільство розкол в Україні Президент Віктор Ющенко Археологія та реставрація українська християнська культура шляхи єднання Мазепа іконопис Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори Вселенський Патріархат Священний Синод УПЦ церковна журналістика






Рейтинг@Mail.ru






МОСКВА. Затверджено Положення про Церковний суд Руської Православної Церкви

  26 June 2008



На засіданні Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 26 червня керуючий справами Московської Патріархії митрополит Калузький і Боровський Климент запропонував на розгляд членів Собору проект Положення про церковне судочинство.

Положення було розроблено в результаті тривалої та ґрунтовної роботи на виконання доручення, даного Священному Синоду Ювілейним Архієрейським Собором 2000 року, оскільки прийнятий останнім Собором Статут Руської Православної Церкви передбачав створення церковно-судової системи в трьох інстанціях. Під час остаточної підготовки проекту були, зокрема, враховані відкликання, надіслані понад 80 єпархіальними архієреями.

Проект складається з шести розділів, що встановлюють основні засади церковного судоустрою та судочинства, види й порядок збирання судових доказів, порядок формування й компетенцію церковних судів, порядок церковного судочинства.

Відповідно до проекту судова система Руської Православної Церкви включатиме єпархіальні суди, Загальноцерковний суд і Суд Архієрейського Собору, а також вищі церковно-судові інстанції Руської Православної Церкви Закордоном і самокерованих Церков.

Веденню єпархіальних судів, функції яких у виняткових випадках з благословення Патріарха Московського і всієї Русі можуть покладатися на єпархіальні ради, підлягають справи стосовно кліриків, монахів і мирян з розряду церковно-посадових осіб єпархій, парафій, єпархіальних монастирів і подвір'їв.

Загальноцерковний суд є судом першої інстанції у справах стосовно архієреїв, а також керівників Синодальних та інших загальноцерковних установ. Як суд другої інстанції Загальноцерковний суд розглядатиме апеляційні скарги на рішення єпархіальних судів, а також на рішення вищих церковно-судових інстанцій Руської Православної Церкви Закордоном або самокерованих Церков. Загальноцерковний суд також має право переглянути в порядку нагляду рішення єпархіальних судів, що набули чинності.

Архієрейський Собор є апеляційною інстанцією з рішень Загальноцерковного суду.

Перелік церковних правопорушень, що підлягають розгляду церковними судами, буде розглянутий і затверджений Священним Синодом. Цей перелік містить п'ять категорій справ, а саме: справи з церковних правопорушень проти віри; проти ближнього та християнської моральності; проти правил про чернецтво; проти ієрархічного порядку й, відповідно, проти пастирської служби.

Проектом передбачений делегований характер судових повноважень церковних судів. Повнота судової влади в Руській Православній Церкві належить єпископату Руської Церкви в його сукупності, тобто Архієрейському Собору. У період між Соборами ця влада здійснюється Священним Синодом на чолі з Патріархом Московським і всієї Русі. З повноважень Священного Синоду випливає здійснювана Загальноцерковним судом судова влада. У єпархії носієм повноти судової влади, відповідно до православної еклезіології, є єпископ. Згідно з прийнятим положенням, єпархіальні архієреї самостійно ухвалюють рішення щодо судових справ, які не потребують дослідження. Якщо ж справа потребує дослідження, єпископ передає його до єпархіального суду, судова влада якого випливає з канонічної влади архієрея.

У силу делегативного характеру церковного судочинства, рішення єпархіальних судів набувають чинності після їхнього затвердження єпархіальним архієреєм, а рішення Загальноцерковного суду - після затвердження Священним Синодом або Патріархом Московським і всієї Русі.

Важливим аспектом прийнятого Положення є передбачена ним система апеляцій стосовно рішення суду. За клопотанням сторін єпархіальний архієрей може направити справу до єпархіального суду на повторний розгляд. Рішення єпархіальних судів, які містять резолюцію єпархіального архієрея, можуть бути оскаржені сторонами в Загальноцерковному суді при належно мотивованій незгоді сторони з повторним рішенням єпархіального суду, прийнятим за клопотанням сторони про перегляд справи, а також у разі недотримання єпархіальним судом установленого Положенням порядку церковного судочинства. Апеляції на рішення Загальноцерковного суду розглядаються Архієрейським Собором.

У своїй доповіді митрополит Климент також вказав на те, що Священним Синодом будуть затверджені форми судових документів.

Крім того, у зв'язку з тим, що норми Положення про церковний суд доповнюють і конкретизують окремі положення Статуту Руської Православної Церкви, ухваленого Ювілейним Архієрейським Собором у 2000 році, було запропоновано внести до Статуту відповідні зміни.

Після обговорення представленого проекту Архієрейський Собор затвердив Положення про церковний суд Руської Православної Церкви, запропоновані зміни до Статуту Руської Православної Церкви і, за поданням Президії Собору, обрав до складу Загальноцерковного суду терміном на чотири роки: митрополита Катеринодарського і Кубанського Ісидора (голова); митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія (заступник голови); архієпископа Володимирського і Суздальського Євлогія; архієпископа Полоцького і Глубоцького Феодосія; єпископа Дмитрівського Олександра (секретар).

Прес-служба Архієрейського Собору РПЦ

   
Митрополит Калужский и Боровский Климент

Митрополит Калужский и Боровский Климент
Митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий

Митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий