ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. День Ковеля: духовенство єпархії взяло участь в урочистих святкуваннях з нагоди річниці заснування одного з найдавніших міст Волині | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 95 відвідувачів

Теги
Церква і влада Доброчинність конфлікти 1020-річчя Хрещення Русі церковна журналістика Священний Синод УПЦ Церква і медицина постать у Церкві Вселенський Патріархат вибори шляхи єднання церква та політика Президент Віктор Ющенко Археологія та реставрація українська християнська культура іконопис УГКЦ милосердя Митрополит Володимир (Сабодан) молодь церква і суспільство Приїзд Патріарха Кирила в Україну комуністи та Церква Києво-Печерська Лавра УПЦ КП Церква і політика педагогіка Мазепа Голодомор розкол в Україні діаспора автокефалія Патріарх Алексій II краєзнавство Ющенко Предстоятелі Помісних Церков секти монастирі та храми України забобони Католицька Церква






Рейтинг@Mail.ru






ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. День Ковеля: духовенство єпархії взяло участь в урочистих святкуваннях з нагоди річниці заснування одного з найдавніших міст Волині

  15 July 2008



У неділю, 6 липня, мешканці Ковеля урочисто відзначили День рідного міста й 64 річницю його визволення від німецько-фашистських загарбників. З благословення єпископа Володимир-Волинського і Ковельського Никодима від Української Православної Церкви у святкуванні взяли участь протоієрей Георгій Бензюк, благочинний Ковельсько-Воскресенського благочиння, протоієрей Миколай Чубіш, благочинний Ковельсько-Троїцького благочиння, протоієрей Василь Сергійчук, благочинний Ковельсько-Введенського благочиння та ієрей Олександр Кобенко, настоятель храму священномученика в ім'я Анатолія Ковельського. Священнослужителі разом із ветеранами, представниками обласної, міської, районної влади, членами офіційних делегацій поклали квіти до меморіалу Слави, де відбувся мітинг з нагоди 64-ої річниці визволення Ковеля від німецько-фашистських загарбників.

До тих пам'ятних подій, коли відлунали останні визвольні залпи над містом, повернули присутніх ведучі мітингу. Зазначалось, що визволення Ковеля було надзвичайно важливим стратегічним завданням для радянського командування, а тому Москва салютувала визволителем 12 артилерійськими залпами із 124 гармат. З глибокою скорботою і вдячністю присутні вшанували хвилиною мовчання світлу пам'ять про тих, кого навічно забрала війна, а священнослужителями була відслужена заупокійна літія.

Цього ж дня на центральній площі міста відбулись урочистості з нагоди Дня Ковеля, в якому також прийняли участь духовенство.

Ковель - одне з найдавніших міст Волині. Археологічними розкопками доведено існування тут поселення мідно-кам'яної доби (середина ІІІ тис. до н. е.). Є різні свідчення про багату та давню історію Ковеля, зокрема крем`яні сокири, списи, серпи, що були віднайдені свого часу на Ковельщині. За давньою легендою першим поселенцем у тутешній місцевості був вправний майстер - коваль, тому і село, де він жив, назвали Ковле. З часом це слово трансформувалось у сучасну назву - Ковель. На чолі міста тут у свій час стояли такі історичні постаті як князі Сангушки, королева Бона, князь Андрій Курбський та багато інших відомих діячів.

У 1518 році своєю грамотою польський король Сігізмунд І дозволив князю Василю Сангушку утворити з села Ковле місто з наданням йому Магдебургського права. Тут почали відбуватися ярмарки і торги, запроваджувалось внутрішнє самоврядування. Основу економіки становило дрібне товарне виробництво, що забезпечувало потреби місцевого ринку. У ХVIII столітті Ковель був значним ремісничим і торговельним центром Волині, в якому утвердилися товарно-грошові відносини.

Після третього поділу Польщі Ковель став повітовим містом Росії. Бурхливий економічний розвиток міста припадає на другу половину ХІХ століття. Реформа 1861 року дає поштовх для нового піднесення. Прокладається перша залізниця Київ-Брест через Ковель (1873 рік), розвивається промисловість, в декілька разів зростає кількість населення. Ковель за значимістю стає третім у Волинській губернії містом після Житомира та Рівного. У 1907 році споруджено новий залізничний вокзал за проектом відомого архітектора Олександра Вербицького. Будуються кількаповерхові будинки, деякі з них і досі збереглися у центрі міста. На початку ХХ століття відкрито чимало готелів. Працюють тютюнова фабрика, винний склад, друкарня, книгарня, залізнична амбулаторія, школи, гімназія. Діє п`ять церков. Місто розбудовується і стає красивішим. У будівлях і вулицях, садах і скверах, творчості і наукових відкриттях є частка праці кожного ковельчанина.

Священик Олександр Кобенко