КИЇВ. «У найближчі три-п'ять років Андріївська церква може рухнути!» | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 152 відвідувачів

Теги
1020-річчя Хрещення Русі Доброчинність Президент Віктор Ющенко УГКЦ Митрополит Володимир (Сабодан) автокефалія конфлікти Мазепа іконопис Археологія та реставрація постать у Церкві Церква і медицина педагогіка розкол в Україні Священний Синод УПЦ українська християнська культура Голодомор секти Києво-Печерська Лавра милосердя шляхи єднання монастирі та храми України церковна журналістика Ющенко церква та політика Вселенський Патріархат молодь Предстоятелі Помісних Церков краєзнавство забобони Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори Церква і політика Католицька Церква УПЦ КП комуністи та Церква Церква і влада церква і суспільство Патріарх Алексій II діаспора






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. «У найближчі три-п'ять років Андріївська церква може рухнути!»

  22 July 2008



Улітку минулого року «ФАКТИ» розповіли про рішення комісії Міністерства з надзвичайних ситуацій України, яка визнала гостроаварійним стан пагорбу, на якому стоїть Андріївська церква. Адже показники сповзання ґрунту на його схилах перевищили тоді норму в десять разів! Слідом за цим ряд високопоставлених чиновників заявляли про те, що будуть виділені гроші для зміцнення пагорба. У його підніжжя варто забурити палі й виконати низку інших робіт, вартість яких, за різними оцінками, складе від дев'яти до двадцяти мільйонів гривень. Однак до цього часу нічого не зроблено. А ситуація ще більше погіршилася.

«Церква розкопується, у півтораметрових стінах з'явилися наскрізні тріщини»

- Якщо нічого не робити, у найближчі три-п'ять років Андріївська церква може рухнути, а її уламки опиняться прямо на Подолі, - говорить завідувач відділу Національного заповідника «Софія Київська», до складу якого входить Андріївська церква, Євгеній Кожан. - Проблема полягає у фінансуванні. У грудні держава виділила 3,5 мільйони гривень. Але фокус у тому, що їх треба було використати до кінця 2007 року. Тобто  протягом  місяця. А це неможливо, адже необхідно було провести інженерні дослідження, потім розробити проект, виконати його експертизу (це займає близько місяця) і тільки після цього приступати до робіт, які, до речі, у зимову пору року проводити не можна. От і довелося повернути гроші в скарбницю. У нинішньому році нам обіцяли виділити п'ять мільйонів, але знову ж ні копійки із цієї суми дотепер не перелічили. Якщо кошти знову одержимо наприкінці  року, то й цього разу  нічого не встигнемо зробити.

Крім зсувів ґрунтів існує ще одна серйозна проблема: північно-західна частина церкви, звернена до Подолу, просідає значно інтенсивніше, ніж інші. Це призводить до того, що дана ділянка храму відпадає. Причина нерівномірного просідання не встановлена. Щоб неї визначити, потрібні інженерні винаходи. А значить, знову необхідні гроші.

Відкладати з рішенням цієї проблеми не можна, адже в півтораметрових (!) стінах уже утворилися наскрізні тріщини, які періодично замазуємо. Якби ми цього не робили, їхня ширина вже досягла б чотирьох-шести сантиметрів - долоня запросто пролізла б! Подібні тріщини з'явилися й у стилобаті - одноповерховому будинку, що служить свого роду підставою храму. Зі стилобатом є ще один головний біль - змокріння стін. Через це навіть цегла стала псуватися. А у фундаментальній стіні вивалилися два величезних шматки кладки.

Ситуація нині ускладнюється тим, що в нижній частині Андріївського спуску, на вулиці Боричів Ток, розпочато земляні роботи. А це може спровокувати зсув. Поповзе спуск, а за ним - і пагорб, на якому стоїть храм. До речі, Україна нині прагне внесення Андріївської церкви до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

«Найдорожча  ікона оцінюється в 2,7 мільйони доларів»

З Євгенієм Кожаном і завідувача відділом «Андріївська церква» Національного заповідника «Софія Київська» Жанною Литвинчук піднімаємося до храму.

- Що ще серйозно турбує, так це збереження безцінного живопису церкви, - говорить Жанна Григорівна. - Багато киян пам'ятають, що з 1992 по 2000 рік храм був відреставрований. Але зараз він знову далеко не в найкращому стані. Причина полягає у порушенні температурно-вологісного режиму та в тому, що протягом всього дня там горять свічі. Адже богослужіння проводяться щодня вранці і ввечері. До речі, у Кирилівській церкві, збудованій в часи Київської Русі, теж проводяться служби, але священик просить свічки не запалювати - розуміє, що кіптява пошкодить унікальні фрески XІІ століття. А у священиків Андріївської церкви такого розуміння немає. Кіптява проникає в мікротріщини мальовничого шару. Найсумніше -те, що видалити її звідти неможливо. Принаймні, відповідних технологій у реставраторів поки що немає.

Мова йде про шкоду, якої завдають найціннішим полотнам. Найдорожче  з них - ікона «Таємна вечеря» кисті Олексія Антропова - оцінюється в 2,7 мільйонів доларів! Взагалі, інтер'єри Андріївської церкви унікальні. Нагадаю, що храм побудований за наказом імператриці Єлизавети. Проект виконаний відомим архітектором Франческо Бартоломео Растрелі. Він звів багато храмів, але їхнє внутрішнє оздоблення змінювали після смерті автора. І тільки в Андріївській церкві збереглося в первозданному вигляді. Колеги з Музею «Царське Село», що в пригороді Петербурга, замовили в нас фотографії іконостаса, щоб на їхній основі відтворити оздоблення палацового храму в Царському Селі.

Важливо, щоб хоча б добу на тиждень Андріївська церква «відпочивала» від відвідувань. Це дозволить відновлювати температурно-вологісний режим. У Європі це звичайна практика. До речі, Софійський собор у Києві теж один день у тиждень закритий. Відносно  Андріївської церкви таку практику, на жаль, впровадити поки що не вдається. Уже два роки поспіль тут не було ні одного вихідного дня. Більше того, високопоставленими чиновниками піднімається питання про передачу храму в постійне користування Української автокефальної православної церкви. Це вкрай невірно. Адже за станом настільки цінного пам'ятника сакральної архітектури повинні стежити фахівці.

Ігор Осипчук, «ФАКТИ»