УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 109 відвідувачів

Теги
краєзнавство іконопис 1020-річчя Хрещення Русі Церква і медицина педагогіка шляхи єднання розкол в Україні Церква і влада Мазепа Києво-Печерська Лавра молодь діаспора Католицька Церква Патріарх Алексій II конфлікти Президент Віктор Ющенко Церква і політика українська християнська культура комуністи та Церква Археологія та реставрація монастирі та храми України Митрополит Володимир (Сабодан) Ющенко церква і суспільство Священний Синод УПЦ церковна журналістика УПЦ КП Предстоятелі Помісних Церков Доброчинність забобони церква та політика автокефалія Вселенський Патріархат Голодомор УГКЦ милосердя Приїзд Патріарха Кирила в Україну постать у Церкві вибори секти






Рейтинг@Mail.ru






КІРОВОГРАД. Визначний ювілей: Спасо-Преображенський собор обласного центру відзначив 220-річчя свого заснування

  04 вересня 2008



У четвер, 4 вересня, Спасо-Преображенський собор у Кіровограді відзначав 220-річчя свого заснування. На урочистості прибуло багато гостей не лише з Кіровоградської єпархії, а й з інших парафій Української Православної Церкви.

Після святкової Літургії настоятеля, духовенство і прочан собору привітав губернатор Кіровоградської області Василь Моцний, який подякував священнослужителям за їхню невтомну працю. «Сьогодні Спасо-Преображенський собор є справді духовно-просвітницьким центром Кіровоградщини. Ми покладаємо великі надії на молоде покоління, яке ви виховуєте. Наша молодь повинна зростати духовними, моральними, культурними людьми», - зазначив голова облдержадміністрації.

Василь Кузьмович подарував недільній школі імені святих Кирила та Мефодія оргтехніку.

Звучало багато теплих вітальних слів від представників обласної ради, мера міста, керівників державних і бізнес-підприємств, працівників культури, освіти, охорони здоров'я.

Нині у Спасо-Преображенському соборі несуть службу шість священиків і диякон, які мають добру богословську підготовку й багатий досвід пастирської роботи. Настоятелем є митрофорний протоієрей Петро Сидора. Їхнє служіння спрямоване на збереження основ духовної культури для майбутніх поколінь. Священнослужителі відвідують будинки престарілих, дитячі притулки, місця позбавлення волі, військові частини, беруть участь у благодійних акціях. Завдяки їх зусиллям відкриваються молитовні кімнати при лікарнях, центрах соціальної допомоги, у виправних колоніях.

При Спасо-Преображенському соборі з травня 1998 року діє сестринство, яке має ім'я святої праведної Єлисавети. Теплом своїх сердець сестри зігріли чимало знедолених людей.

Духовенство храму веде духовно-просвітницьку діяльність. Православна тематика постійно висвітлюється в передачах обласного радіо і телебачення. Особливу опіку виявляють священнослужителі собору до дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки.

Упродовж багатьох років налагоджена тісна співпраця  Спасо-Преображенського собору з Регіональним громадсько-просвітницьким товариством «Православна просвіта». Близько десяти років вони спільно проводять благодійні акції «Різдвяний Ангел», «З долоньки в долоньку», «Від серця до серця», «Свято Білої Квітки», які вийшли далеко за межі регіону.

При храмі була відкрита недільна школа імені святих Кирила та Мефодія. Нині у школі навчається понад 200 учнів у трьох вікових групах. Чимало випускників назавжди пов'язали своє життя зі служінням у церкві. Ті вихованці, які займаються світською працею, залишаються її вірними чадами.

На базі недільної школи проводяться Преображенські освітні читання, обласні та міські семінари й науково-практичні конференції для вчителів загальноосвітніх шкіл, діють богословсько-катехізаторські курси для священнослужителів. Має школа і свою газету.

У стінах храму відзначається багато свят. Упродовж 10 років сюди приїздять професійні й аматорські колективи з усіх куточків України на свято духовного співу «Молюсь за тебе, Україно». Під золотоверхими куполами храму лунають піснеспіви церковних хорів, світських вокально-хорових колективів культосвітніх закладів, молодіжних вокально-хорових колективів, народних аматорських вокальних ансамблів.

Третій рік поспіль під патронатом Спасо-Преображенського храму в обласній філармонії проходить ще одне свято духовного співу «Різдвяні передзвони», у якому беруть участь відомі вокальні колективи з України. Ці заходи завжди збирають повні зали прихильників духовних піснеспівів.

Спасо-Преображенський собор став не лише голосом Православ'я на Кіровоградщині, а й окрасою міста над Інгулом, одним із гідних архітектурних і духовних визначних пам'яток обласного центру. Сюди приїжджають з інших районів і міст.

Настоятеля отця Петра особливо радує, що до храму приходить багато молодих людей. Вони приводять своїх дітей, а це запорука того, що у міста святої Єлисавети є майбутнє, адже віра, духовність, милосердя - це основа основ нашого життя.

 

Історія Спасо-Преображенського храму бере свій початок з кінця XVIII ст. Першими засновниками церкви, розташованої на місці сучасного храму, були старовіри, які утворювали поблизу фортеці святої праведної Єлисавети великі поселення. З часом більшість із них перейшла в Православ'я. Прийнявши православну віру, парафіяни почали передавати до нових храмів свої цінності, утвар, ікони.

У 1788 році на місці, де нині розташований Спасо-Преображенський собор, віруючі побудували невелику дерев'яну церкву. Через 10 років у результаті великої пожежі в місті церква згоріла. Майже відразу на її місці за проектом і планом настоятеля протоієрея Кіндрата Парфенова звели кам'яну п'ятиглаву двоповерхову церкву. Але оскільки споруда була побудована без урахування технічних умов, з порушенням документації, за кілька днів до освячення вона завалилася. Вирішили перебудувати знову. Нову одноповерхову п'ятиглаву церкву освятили в 1813 році.

За радянської влади доля собору склалася трагічно. Архівні документи свідчать, що на початку 1922 року у Спасо-Преображенському соборі було вилучено більше 150 кілограмів церковних цінностей із золота й срібла.

У 1930-х роках він був закритий і розорений. За  радянської богоборчої доби ця чудова церква була закрита, а її приміщення використовувалося під картинну галерею. Власне, це й зберегло її від знищення. Майже 70 років колись велична будівля занепадала й поступово руйнувалася.

І лише в 1991 році з проголошенням Незалежності України цей прекрасний храм був повернутий віруючим. Почалося копітке відновлення святині.

Ангеліна Несен, Кіровоград