ДНІПРОПЕТРОВСЬК. 205-річний ювілей відсвяткував найдревніший храм міста | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 66 відвідувачів

Теги
вибори забобони церковна журналістика УГКЦ автокефалія педагогіка Ющенко Вселенський Патріархат УПЦ КП монастирі та храми України конфлікти молодь Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і медицина церква та політика діаспора Києво-Печерська Лавра шляхи єднання Голодомор розкол в Україні секти Католицька Церква милосердя українська християнська культура Мазепа Священний Синод УПЦ церква і суспільство Церква і політика Археологія та реставрація постать у Церкві краєзнавство Митрополит Володимир (Сабодан) Доброчинність іконопис 1020-річчя Хрещення Русі комуністи та Церква Церква і влада Патріарх Алексій II Предстоятелі Помісних Церков Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






ДНІПРОПЕТРОВСЬК. 205-річний ювілей відсвяткував найдревніший храм міста

  01 жовтня 2008



Цього року  найстаріша церква сучасного Дніпропетровська - Хрестовоздвиженський храм відсвяткував 205-ту річницю з дня заснування. З нагоди ювілейного престольного торжества в його стінах звершено Божественну літургію та молебний спів. Після Літургії було організовано хресний хід й урочисто проголошено многоліття, по завершенні якого настоятель протоієрей Анатолій Фесик звернувся до присутніх з вітальним словом.

Найстаріший храм обласного центру - Хрестовоздвиженський - розташований серед нових будинків міського житлового масиву Комунар, очікує відродження своєї колишньої величі. Наразі він зареєстрований як «недавно виявлена пам'ятка архітектури місцевого значення» (рішення міської ради від 21.01.02 р. № 19/26). Храм було закладено у липні 1803 року в центрі запорізької слободи Діївка на кошти синів військового старшини Максима Дієва, Сави Максимовича та Михайла Максимовича, а також новоросійського губернатора Михайла Миклашевського.

Унікальність храму полягає в поєднанні стилю українського необароко і єпархіального стилю, характерного для архітектури допетровської Русі XVІІ сторіччя. У 1817 році роботу над одним з кількох кам'яних храмів того часу було завершено. Купол вінчає невелика маківка, фасади - трикутні фронтони. Стіни мають спрощені карнизи. Вікна обрамлені нескладною профільованою лиштвою. Згодом  храм, зазнавши деяких змін під тиском цензури Петровських часів, набув більш класичної форми. Втім, через це будівля не втратила своєї унікальності. 

Розпис інтер'єру було зроблено у 70-х роках XІ століття. На початку ХХ століття (1900-1903 р.) була добудована дзвіниця - цю цегляну двох'ярусну споруду у псевдоросійському стилі завершує декоративна маківка. У 10-20 роках ХХ століття навколо території храму була  зведена цегляна огорожа з кованими воротами (на жаль, зараз вона частково зруйнована). Головний вхід був через південні ворота, також збудовані в стилі українського необароко. До століття храму (на початку ХХ століття) тут провели капітальний ремонт, який виявився першим і єдиним в історії цієї церкви.

У XX столітті храм разом з віруючими пройшов через багато випробувань. Пережив війни, соціальні потрясіння, численні біди та нестачі. У 1919 році на території храму був розстріляний його настоятель, священик Григорій Станіславський з родиною. У 70-х роках минулого століття церква чудом вціліла, уникнувши зносу під час будівництва нових мікрорайонів. Він опинився в тісному оточенні сучасних багатоповерхових будинків.

На превеликий жаль, Хрестовоздвиженський храм зараз переживає складні часи. Пам'ятка архітектури продовжує перебувати під загрозою руйнування. Справа в тому, що методи сучасного будівництва сприяли утворенню навколо храму зниженого рельєфу з високим рівнем підйому ґрунтових вод. У результаті постійна вологість прискорює руйнування храму, і він може назавжди зникнути.

Невелика, оточена з усіх боків багатоповерховими будинками, церква в Діївці здається острівцем патріархальності серед бурхливого життя сучасного мегаполісу. Незважаючи на різночасову будівлю, храм є пам'яткою церковного мистецтва, архітектурною домінантою в маловиразній забудові навколишнього житлового масиву. У чи в наших силах відродити цей храм?

 Диякон Георгій Скубак