УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 101 відвідувачів

Теги
Церква і політика церковна журналістика Церква і влада Мазепа Патріарх Алексій II вибори Церква і медицина Католицька Церква Вселенський Патріархат Ющенко Доброчинність діаспора забобони монастирі та храми України УГКЦ конфлікти Києво-Печерська Лавра секти церква і суспільство милосердя розкол в Україні іконопис Президент Віктор Ющенко краєзнавство 1020-річчя Хрещення Русі педагогіка Митрополит Володимир (Сабодан) автокефалія Предстоятелі Помісних Церков Приїзд Патріарха Кирила в Україну Священний Синод УПЦ шляхи єднання молодь Голодомор УПЦ КП постать у Церкві українська християнська культура церква та політика комуністи та Церква Археологія та реставрація






Рейтинг@Mail.ru






КОНСТАНТИНОПОЛЬ. Вселенський Патріарх Варфоломій виклав своє бачення сучасного інституту автокефалії у Православній Церкві

  10 жовтня 2008



На Нараді Предстоятелів Православних Церков, яка розпочалася 10 жовтня на Фанарі (м. Стамбул), Вселенський Патріарх Варфоломій виступив перед присутніми зі зверненням.

«Ми повинні відверто визнати, що іноді ми становимо картину неповної єдності, ніби ми не єдина Церква, а якась конфедерація або федерація Церков. Це відбувається переважно через інститут автокефалії, що характеризує структуру Православної Церкви», - сказав він.

Вселенський Патріарх нагадав про походження даного явища: «Цей інститут належить до древньої Церкви, коли діяла так звана "Пентархія" древніх Апостольських кафедр: Римської, Константинопольської, Олександрійської, Антіохійської та Єрусалимської, спілкування й "симфонія" яких виражали єдність Церкви у Всесвіті. Ця Пентархія розпалася після трагічної Схизми 1054 року, спочатку між Римом і Константинополем, а потім - між Римом та іншими Патріархатами. До чотирьох Патріархатів, що залишилися після Схизми, приєдналися із середини другого тисячоліття й до нашого часу інші автокефальні Церкви й, таким чином, була сформована нинішня структура Православної Церкви».

Однак, як зазначив Його Всесвятість, «якщо система Пентархії випливала з поваги до апостольського характеру й до особливостей традицій древніх Патріархатів, а автокефалія Церков - з поваги культурної ідентичності народів, у новітній час і під впливом світського впливу до системи автокефалії проникнув дух етнофілетизму або, що ще гірше, етатизму. Таким чином, основою автокефалії вже є світська держава, межі якої, як відомо, не залишаються стабільними, а залежать від історичної кон'юнктури».

Вселенський Патріарх констатував: «ми прийшли до концепції про те, що Православ'я є федерацією національних Церков, які нерідко у своїх відносинах віддають перевагу національним інтересам» і, подібно до Апостола Павла, поставив запитання: чи розділяється Православ'я?

Розглянувши, як постає Православна Церква перед неправославними («ми іноді постаємо розділеними в богословських діалогах і в інших заходах»), він резюмував: «Нам необхідна більша єдність, щоб ми були представлені світу не як федерація Церков, а як одна єдина Церква, яка, як і в давні часи, готова надати допомогу й підтримку Церквам, що перебувають у складному становищі, коли б її про це не попросили».

Саме такий канонічний порядок, коли координуюча роль Патріархії гарантує єдність Православної Церкви без шкоди або обмеження самостійності помісних автокефальних Церков будь-яким втручанням у їхні внутрішні справи, коли кожна автокефальна Церква не діє самостійно, а в координації з іншими Православними Церквами, був названий Вселенським Патріархом «здоровим смислом інституту автокефалії».

«Якщо ця координація зникне або розслабиться, тоді автокефалія перетворюється в "автокефалізм", тобто стає фактором поділу, а не єдності Православної Церкви», зазначив він.

На завершення виступу пролунала думка про те, що «ми закликаємося сприяти будь-якими шляхами єдності Православної Церкви, переборюючи різні місницькі або етнофілетичні спокуси, щоб ми діяли як єдина Церква, як єдине, канонічно організоване тіло».

«Усвідомлення необхідності й нашого боргу, щоб ми представляли єдине, канонічно організоване тіло, одну Церкву, здатне гарантувати нашу єдність без будь-якого зовнішнього втручання», - резюмував Вселенський Патріарх.

 

Фото «Эхо России»