ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Спочив у Господі клірик Свято-Покровського храму протоієрей Сергій Дитуна | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 271 відвідувачів

Теги
українська християнська культура Предстоятелі Помісних Церков Мазепа розкол в Україні забобони постать у Церкві іконопис Ющенко Церква і політика монастирі та храми України автокефалія Приїзд Патріарха Кирила в Україну Митрополит Володимир (Сабодан) комуністи та Церква милосердя Києво-Печерська Лавра церква та політика Президент Віктор Ющенко конфлікти секти Патріарх Алексій II Церква і влада краєзнавство Католицька Церква Археологія та реставрація 1020-річчя Хрещення Русі діаспора церковна журналістика церква і суспільство молодь Церква і медицина Священний Синод УПЦ УГКЦ педагогіка Вселенський Патріархат вибори шляхи єднання УПЦ КП Доброчинність Голодомор






Рейтинг@Mail.ru






ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Спочив у Господі клірик Свято-Покровського храму протоієрей Сергій Дитуна

  24 жовтня 2008



Для парафіян Свято-Покровського храму престольне торжество цього року затьмарилося скорботною звісткою про смерть настоятеля храму - сльози, плач, горе та сум замінили святкування храмового торжества. 13 жовтня 2008 року після нетривалої, але тяжкої хвороби на 43 році життя відійшов до Господа священнослужитель Дніпропетровської єпархії настоятель Свято-Покровського храму міського житлового масиву Фрунзенський протоієрей Сергій Дитуна. Господь прикликав цього ревного пастиря напередодні одного з великих свят православного календаря - Покрову Божої Матері. Саме на честь цього торжества Пресвятої Богородиці у 1996 році старанними трудами покійного був споруджений величний однокупольний візантійського стилю храм.

Цей рік для протоієрея Сергія Дитуни був ювілейним. Рівно 15 років тому він прийняв священицький сан. У свято Покрову Божої Матері в його рідному храмі відбулося відспівування новопреставленого. Божественну літургію та заупокійне богослужіння з благословення митрополита Дніпропетровського та Павлоградського Іринея очолив благочинний Лівобережного округу протоієрей Ярослав Ситник. Йому співслужили батько покійного протоієрей Володимир Дитуна, клірики храму та духовенство благочиння.

Під склепінням храму, який був зведений завдяки старанням отця Сергія, попрощатися та помолиться за упокій його душі зібралися рідні, близькі, духовні чада, а також велика кількість віруючих, які знали та любили покійного.

Після звершення чину поховання благочинним було виголошено надгробне слово, в якому особливо відзначалося, що всі, хто служив і спілкувався з покійним, збереже про нього найсвітлішу, сердечну пам'ять і не забудуть дитячої простоти його відкритої та доброї душі. Також він висловив батькам і доньці покійного співчуття, молитовну підтримку та святительське благословення владики Іринея.

Поховано протоієрея Сергія Дитуну на території його рідного храму, поруч із могилою його дружини Олени Дитуни, яка трагічно загинула у 2007 році. Вся могила в цей день була встелена живими квітами.

Наступного після похорону дня, 15 жовтня, митрополит Іриней із архіпастирським візитом відвідав Свято-Покровський храм, де звершив заупокійну літію за покійним новопреставленим настоятелем протоієреєм Сергієм Дитуною.

 

Некролог

Протоієрей Сергій Дитуна народився 2 квітня 1966 року в селі Новомиколаївка Токмацького району Запорізької області. Середню загальноосвітню школу закінчив у 1983 році із золотою медаллю. Під час навчання у школі паралельно відвідував дитячу музичну школу, яку закінчив з відзнакою. З 1983 по 1989 роки вчився у Дніпропетровськом медичному інституті, після закінчення якого працював оперуючим акушером-гінекологом і хірургом травматології.

Із самого дитинства він виховувався у віруючій родині, а з 13 років почав регулярно здійснювати паломницькі поїздки. Улюбленим місцем паломництва була Троїце-Сергієва Лавра. Під час поїздок він познайомився з багатьма насельниками обителі. Серед них був і архімандрит Кронід (Міщенко) - майбутній архіпастир Дніпропетровської кафедри.

У 1993 році, коли єпископ Кронід прибув на Дніпропетровщину, він запропонував молодому лікареві прийняти священний сан і стати лікарем не тільки тіл, але й душ людських. Сергій Дитуна без коливань, смиренно прийняв пропозицію та підкорився волі Божій: 18 липня 1993 року владика Кронід хіротонісав його у диякона, а вже 9 серпня - у священицький сан із призначенням кліриком у Свято-Троїцький кафедральний собор Дніпропетровська.

Усвідомлюючи високу відповідальність пастирського служіння, протоієрей Сергій дуже сумлінно ставився до виконання своїх обов'язків, виконуючи молитовні труди та опікування паствою з максимальним старанням і ретельністю. У спілкуванні з людьми завжди був ввічливий, намагаючись усім допомогти у будь-якій потребі, чим здобув повагу та любов парафіян.

У період з 1994 по 1995 роки служив на різних парафіях Дніпропетровської єпархії. У цей же час він вступив на заочне відділення до Московської духовної семінарії, яку успішно закінчив за два роки - у 1996 році. Потім з таким же успіхом закінчив і Московську духовну академію. У 1995 році указом правлячого архієрея архієпископа Дніпропетровського та Криворізького Іринея ієрей Сергій був призначений керуючим відроджуваною парафією Свято-Покровського храму в лівобережній частині Дніпропетровська.

Не гаючи часу, молодий і ревний настоятель розпочав будівництво нового храму на місці зруйнованого більшовиками. Архієпископ Іриней освятив місце під будівництво та заклав у фундамент капсулу із часткою мощей священномученика Володимира, митрополита Київського та Галицького. Уже через рік,  у 1996-му, завдяки старанним трудам протоієрея Сергія Дитуни та його батька, протоієрея Володимира Дитуни, парафіяни громади змогли зайти у новий, зведений у візантійському стилі, однокупольний Свято-Покровський храм у формі хреста.

Окрім різноманітних пастирських турбот, особливе значення у своїй діяльності отець Сергій надавав просвітительській роботі з молоддю. Три роки, у період з 1994 по 1996 роки він читав лекції з основ православної культури та релігійно-моральних проблем у Дніпропетровському базовому медичному училищі № 1.

Трудами настоятеля з 1998 року при храмі була відкрита недільна школа «Веселка» з 5-річним курсом навчання, де всі бажаючі діти вивчають Закон Божий, Священне Писання Старого та Нового Завіту, історію Церкви, православну етику та церковний спів. Стараннями отця Сергія в храмі було організовано два хори: дитячий і професійний чотириголосний дорослий хор, які є постійними учасниками та лауреатами Міжнародних церковних фестивалів. У храмі працює паломницька служба - парафіяни та вихованці недільної школи відвідують святі місця України та Росії. Парафія надає благодійну допомогу незаможним і самотнім людям похилого віку. Проводиться місіонерська робота: бесіди на православні теми з учнями СШ № 142 і вихованцями дитячого притулку «Барвінок».

За ревне служіння у 2003 році до дня святого Великодня Блаженнішим Митрополитом Володимиром протоієрей Сергій Дитуна удостоєний високої священицької нагороди - хреста із прикрасою.

Тяжким ударом для отця Сергія була втрата дружини - Олени Володимирівни. У серпні 2007 року вона трагічно загинула внаслідок автомобільної аварії. Її поховали на території Свято-Покровського храму. Через рік і два місяці спочив у Господі й сам глава родини.

Віруючі Дніпропетровської єпархії нині у скорботі, бо усвідомлюють непоправну втрату великої за духом людини, віра та добрі справи якої для всіх, хто знав її, будуть прикладом для наслідування.

Нехай упокоїть Господь душу покійного протоієрея Сергія в селищах праведних, вічна йому пам'ять і Царство Небесне!

Диякон Георгій Скубак