У храмі Київського Свято-Володимирського духовно-просвітницького центру, до якого примикає Володимирський ринок, відбулося урочисте освячення новонаписаного образу з часткою мощей святого великомученика Іоанна Нового, Сочавського, який споконвіку вважається покровителем торговців. Освячення ікони звершив настоятель храму архімандрит Феодосій (Снігірьов).

Частка мощей угодника Божого, що була доставлена до Києва зі Свято-Іллінського монастиря Одеси, нині поміщена у спеціально написану в Києво-Печерській Лаврі ікону. «Святий Іоанн Сочавський за життя був купцем, торговцем, - розповідає архімандрит Феодосій. - Своїм життям він явив нам чудовий приклад, як займаючись такою, здавалося б, суєтною та морально небезпечною справою, як торгівля, можна жити для Бога і для ближніх і життя своє віддати за сповідання Христа. Тепер, перебуваючи на Небі, великомученик Іоанн Сочавський не залишає християн, які займаються торгівлею, без своєї допомоги - не лише в духовному житті, а й у земних, торгових справах. Дуже часто працівники ринку (наш храм і ринок знаходяться неподалік один від одного) звертаються з проханням звершити молебень великомученикові Іоанну, а через деякий час приходять дякувати Господу і Його угоднику за допомогу. Тепер сам великомученик через цю ікону й частку своїх святих мощей буде завжди близький кожній віруючій людині, яка звертається до нього з щирою молитвою. Ікона постійно знаходитиметься в каплиці на честь преподобної Євфросинії Полоцької на Володимирському ринку, і щотижня перед нею будуть звершуватися молебні з читанням акафісту святому великомученикові Іоанну».

Святий великомученик Іоанн Сочавський жив у місті Трапезунді, займався торгівлею, був благочестивий, милостивий, твердий у Православ'ї. Одного дня на кораблі він сперечався з корабельником про святу віру і, добре знаючи Святе Письмо, осоромив його. Власник корабля, затаївши злість, після прибуття до Білграда Босфорського (за свідченням деяких джерел - Білгород-Дністровський, нині Одеська область) обмовив святого перед правителем міста, язичником і вогнепоклонником. За відмову поклонитися вогню та збереження вірності християнству святий Іоанн зазнав численних мук, після чого був прив'язаний за ноги до хвоста дикого коня і протягнутий вулицями міста. Один іудей, підбігши, відсік мученикові голову. Святий постраждав не пізніше 1340 року. Через сімдесят років правитель Молдо-Влахійського князівства Олександр переніс нетлінні мощі святого великомученика Іоанна, що прославилися чудесами, в свою столицю Сочаву. Пам'ять святого вшановується 15 червня (за світським календарем).

Ієродиякон Антоній (Пухкан)

Фото диякона Ростислава Тимошенка