КИЇВ. На території Інституту проблем міцності, де розташований Свято-Миколаївський храм-меморіал, встановлено поклінний хрест | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 140 відвідувачів

Теги
Києво-Печерська Лавра Церква і політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну іконопис забобони вибори шляхи єднання педагогіка конфлікти церква та політика Патріарх Алексій II Голодомор Вселенський Патріархат монастирі та храми України Предстоятелі Помісних Церков комуністи та Церква українська християнська культура Доброчинність секти розкол в Україні милосердя молодь 1020-річчя Хрещення Русі діаспора Митрополит Володимир (Сабодан) Ющенко УПЦ КП Священний Синод УПЦ автокефалія Церква і влада Церква і медицина УГКЦ Католицька Церква Археологія та реставрація Мазепа постать у Церкві церковна журналістика церква і суспільство краєзнавство Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. На території Інституту проблем міцності, де розташований Свято-Миколаївський храм-меморіал, встановлено поклінний хрест

  28 листопада 2008



90 років тому закінчилася Перша світова війна - один із найкривавіших військових конфліктів XX століття. Цю подію широко відзначають у багатьох державах світу. Не залишилася осторонь ювілейної дати і Українська Православна Церква, тим більше що у Києві до цього часу зберігся храм-меморіал воїнів, які загинули у цій війні.

Похмурою дощовою погодою 11 листопада 1918 року зустрів Комп'єнський ліс учасників підписання угоди про припинення воєнних дій. Ця подія поклала край Першій світовій війні, яка забрала з життя мільйони людей, серед яких значну частину склали наші співвітчизники.

Через дев'ять десятиліть, 26 листопада 2008 року, київські пагорби зустрічали шанувальників пам'яті загиблих солдат пронизливим вітром та майже зимовим холодом. На території Інституту проблем міцності, де власне і розташований храм-меморіал на честь святителя Миколая Чудотворця, відбулася заупокійна літія за воїнами, полеглими у Першій світовій війні. Очолив богослужіння Предстоятель Української Православної Церкви Блаженіший Митрополит Володимир, співслужив Його Блаженству єпископ Васильківський Пантелеімон, священики Київської єпархії. Також були присутні військовослужбовці, учені-історики та прості віруючі.

Наперекір пронизливим поривам холодного вітру лунали слова молитов. Проникилвий спів знаходив відгук у багатьох серцях. А коли над колишніми могилами воїнів залунало «Вічна пам'ять» сталося маленьке диво. З-за осінніх хмар визирнуло сонце і залило світлом та зігріло промерзлий храм із тими, хто біля нього молився. Воістину, герої які поховані тут, таки заслужили вічної пам'яті у Бога!

Хресним ходом духовенство та миряни пройшли навколо храму та зупинилися біля підніжжя пагорбу, де колись було братське кладовище православних воїнів. Блаженіший Митрополит Володимир відкрив та освятив тут поклінний хрест і пам'ятну плиту на честь закінчення Першої світової війни.
Урочистий захід завершився бесідою Предстоятеля УПЦ із керівництвом наукового закладу, на якій обговорювалися питання повернення храму святителя Миколая віруючим.

Офіційна частина закінчилася, але люди не поспішали йти з цього, без перебільшення, святого місця. Серед них був і старший науковий співробітник музею історії Києва Вячеслав Гайдук. Він розповів, що храм був закладений у 1916 році на братському кладовищі полеглих у Першій світовій війні. Собор будувався у стилі московської архітектури XVI-XVIII ст. за проектом київських архітекторів В. М. Рикова та П. П. Фетисова.   Храм пережив дуже складну історію, через революційні події не був добудований, а у 1918 році постраждав від сильного вибуху боєприпасів на Звіринці. У 1930-х роках радянська влада навіть планувала тут розмістити крематорій. Згодом приміщення храму перетворили на лабораторію Інституту проблем міцності.

Майор медичної служби Анатолій Гарецький, здається, останнім залишив місце урочистостей. Та це і не дивно, бо він староста громади храму-меморіалу, яка була створена ще у 2005-му році за ініціативи офіцерів Української військово-медичної академії. «На цьому кладовищі ховали переважно прославлених воїнів, георгіївських кавалерів», - розповідає він. Додамо, що православну громаду храму святителя Миколая очолює протоієрей Василій Тарасов.

Після завершення офіційної церемонії старенький дідусь, підійшовши, трепетно вклонився і поцілував хрест, який поставили на місці похованих воїнів. І стало зрозуміло - якщо і через 90 років на їх могили приходять молитися люди, то вони загинули недаремно.

Додаткову інформацію можна отримати на сайті http://hram1war.kiev.ua/

Олег Карпенко, Київ