УКР РУС  


 Головна > Українські новини > > По регіонах > СНД  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 40 відвідувачів

Теги
педагогіка діаспора 1020-річчя Хрещення Русі комуністи та Церква Священний Синод УПЦ постать у Церкві конфлікти забобони розкол в Україні Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і політика монастирі та храми України церква і суспільство Президент Віктор Ющенко церковна журналістика Предстоятелі Помісних Церков Митрополит Володимир (Сабодан) Доброчинність українська християнська культура милосердя секти Церква і влада шляхи єднання автокефалія Вселенський Патріархат Католицька Церква іконопис церква та політика краєзнавство Києво-Печерська Лавра Археологія та реставрація УГКЦ Патріарх Алексій II Церква і медицина Ющенко молодь Голодомор Мазепа вибори УПЦ КП






Рейтинг@Mail.ru






НОВГОРОД. Священики та богослови з Росії, України, Італії та Франції обговорили значення особистості та спадщини о.Олександра Шмемана для сучасної Церкви

  11 лютого 2009



Міжнародний семінар «Значення особистості та спадщини о. Олександра Шмемана для сучасної Церкви» відбувся 6-8 лютого у Великому Новгороді. З благословення архієпископа Новгородського та Староруського Лева семінар був організований Відділом  релігійної освіти та катехізації Новгородської єпархії Руської Православної Церкви (РПЦ), Свято-Юр'євим чоловічим монастирем і духовним училищем (Великий Новгород) і Бібліотекою-фондом «Російське Зарубіжжя» (Москва).

У семінарі взяли участь як церковні, так і світські вчені, клірики та миряни, представники православних організацій з Новгорода, Санкт-Петербурга, Москви, Твері, а також гості з Парижа (прот.Миколай Озолін), Італії (Джованна Парравічіні) і України (свящ. Андрій Дудченко). Всі доповіді були згруповані за двома основними темами: «Віра та культура» та «Літургія та еклезіологія» у спадщині прот.Олександра Шмемана. У засіданнях семінару брали участь студенти Новгородського духовного училища.

Перед відкриттям семінару 6 лютого у Спаському храмі духовного училища було відслужено літію за спочилим 25 років тому протопресвітером Олександром Шмеманом. «Вічну пам'ять» йому виголосили  намісник Юр'єва монастиря ієромонах Арсеній (Перевалов), протоієреї Миколай Озолін (Париж) і Георгій Митрофанов (Санкт-Петербург).

Передавши учасникам семінару вітання архієпископа Новгородського та Староруського Лева, о. Арсеній відкрив перше засідання такими словами: «Неможливо говорити про євхаристичне відродження у Руській Церкви поза контекстом спадщини протопресвітера Олександра Шмемана. Публікація його «Щоденників»  відразу викликала дискусію в церковному суспільстві та поставила чимало головних запитань для християнської совісті: про православне свідчення в сучасному світі, про пастирство, про лжедуховність, про людину та її покликання... Яким би не було ставлення до критичних, різких висловлювань о. Олександра, не можна не визнати, що в  них проглядає його віра, надія, світлий і радісний досвід життя во Господі». За словами о.Арсенія, звертання до спадщини о.Олександра Шмемана сприяє «зміцненню євхаристичної самосвідомості Церкви та підвищенню її культури».

 Викладач Біблейсько-богословського інституту св. апостола Андрія Світлана Панич (Москва), звернувшись до присутніх від імені оргкомітету, підкреслила, що завдання семінару є сугубо робочим, практичним. За її словами, спадщина о.Олександра Шмемана, особливо після публікації його «Щоденників», повинна бути «сприйнята не тільки захоплено або незахоплено, але має бути осмислена на рівні церковної свідомості, щоб написане ним не стало «ідеологією», але залишалося життям». Від імені комітету культури, туризму та архівної справи Новгородської області учасників семінару привітала Ольга Соболєва.

Перший доповідач - член Синодальної комісії РПЦ з канонізації, професор Санкт-Петербурзької духовної академії протоієрей Георгій Митрофанов зробив повідомлення на тему «Особистість і світогляд О. І. Солженіцина у творчості протопресвітера  Олександра Шмемана». Відзначивши «співзвуччя» у поглядах «двох російських патріотів», їх «глибоке прилучення до царини історії», до історичної долі Росії, доповідач докладно проаналізував усі етапи сприйняття о. Олександром творчості письменника. За словами о. Георгія, осмислення о. Олександром особистості Солженіцина починалося (1973 р.) із захопленого відкриття його як «голосу Росії», першого національного письменника Росії, «пророка», «який перетворює радянське в російське». Особиста зустріч, дружба та знайомство із творчістю письменника другої половини 70-х рр. змістили акценти о. Олександра: у «Щоденниках» проглядають «серйозні побоювання»  за духовне життя О. Солженіцина. А наприкінці 70-х о.Олександр називає «гординею» бажання Солженіцина «вчити Захід» та «врятувати Росію», якої насправді немає, «він її вигадав». Доповідач зазначив, що отець Олександр ставився до Солженіцина як «мислячий читач» та водночас як пастир і богослов. Діалог о.О.Шмемана з О.Солженіциним - це діалог «російської людини та пастиря» з «радянською людиною та письменником, який намагається стати росіянином». Доповідач помітив, що у своєму «надмірному ригоризмі» до О.Солженіцина, так само як і у первинному захопленні його творами, о.Олександр зраджує пастирському підходу, не звітуючи собі в тому, в яких умовах формувався світогляд Олександра Ісайовича. Однак, незважаючи на серйозні розбіжності, о.Олександр «ніколи не ставив під сумнів той величезний внесок, який зробив О.Солженіцин у процес болісного духовного відновлення нашої країни», підкреслив о.Георгій. «Солженіцин не змінив країну», але він у значній мірі сприяв знищенню комунізму в Росії, і «цим він виправдається, і першим його заступником, безумовно, буде о.Олександр Шмеман», завершив доповідач.

Протоієрей Миколай Озолін (Свято-Сергієвський інститут у Парижі) добре знав о. Олександра Шмемана, їхніми спільними вчителями в Парижі були архімандрит Купріян (Керн) і прот. Миколай Афанасьєв. Тому особливо цінним є свідчення о. Миколая про Шмемана. Доповідач почав свою промову «О. Олександр Шмеман про сповідь і причастя» зі спогаду про те, як о. Олександр служив літургію «не тільки врочисто, але тріумфально». На академічних службах у Крествуді від о. Олександра й о. Іоанна Мейендорфа «віяло духом святих отців, чимось апостольським», згадував о. Миколай. Виділивши головне в «блискучій розмаїтості» обдарувань Шмемана, доповідач назвав «усебічне, всеосяжне пастирство». Про сучасну практику сповіді та частоти причащання о. Миколай говорив із погляду літургійного богослов'я о. Олександра - фактично створеної ним богословської дисципліни. Ця доповідь задала тон дискусії, яка продовжилася в доповідях Олега Єрмолаєва (Спаське православне братство, Твер) «Сенс Євхаристії: відкриття заново (за трудами прот. Олександра Шмемана)», Володимира Коваль-Зайцева (голова Преображенської співдружності православних братств, Санкт-Петербург) «Відродження Церкви у світлі літургійного богослов'я прот. Олександра Шмемана». Дискусія стосовно участі мирян у богослужінні, характеру церковної громади, частоти причащання та сповіді тривала протягом усього семінару.

У ході дискусії прот. Георгій Митрофанов зазначив, що сьогодні ми, на жаль, не усвідомлюємо багатьох проблем, які стояли перед Помісним Собором Російської Церкви 1917-18 років. Однією з них є питання зв'язку сповіді та причастя: сьогодні чимало священиків помилково переконані, що обов'язкова сповідь перед причащанням - мало не апостольське правило. На практиці сповідь часто перетворюється на формальний ритуал як з боку розкаюваного, так і з боку священика. Окрім цього, відзначив о.Георгій, сьогодні багато хто приходить у православний храм не «духовно спраглим», а в пошуках розв'язання своїх життєвих проблем, і розмова з хорошим психотерапевтом або працівником соціальних служб позбавила б їх від необхідності забирати час у священика. Натрапляючи на священика, що зображує із себе «старця», такі люди «замикаються» на ньому, граючи в «розкаюваного грішника».

Джованна Парравічіні (фонд Russia Christiana, Італія) зробила доповідь про значення особистості та спадщини о. Олександра Шмемана для західного християнського світу. Жвавий інтерес, виявлений в Італії до книг о. Олександра й особливо його «Щоденників», спонукав доповідачку почати переклад «Щоденників» італійською мовою. За словами Дж. Парравічіні, о. Олександр Шмеман «ясно бачив взаємозалежність сучасного православного богослов'я та сучасної західної цивілізації в контексті діалогу із Заходом із суттєвих питань: діалогу із християнським Заходом на основі загальної віри та діалогу із секулярним Заходом на основі загальних викликів сучасності, на основі розуму».

У секції «Віра та культура в спадщині прот.Олександра Шмемана» пролунали доповіді, кожна з яких є глибокою науково-богословською розробкою однієї з тем спадщини пастиря. Так, протоієрей  В'ячеслав Перевезєнцев (настоятель храму в ім'я св. Миколая в м. Чорноголовка, Московська обл.) порівнював світогляд о. Олександра Шмемана та Андрія Тарковського з погляду категорії «віднесеності». Наталя Ліквінцева (Бібліотека-фонд «Російське Зарубіжжя», Москва) зробила повідомлення «Культура як феномен пам'яті в спадщині о. Олександра Шмемана». Світлана Панич (Біблейсько-богословський інститут св. ап. Андрія, Москва) розглянула проблему  релігійної мови в «Щоденниках» прот. Олександра Шмемана в контексті «православного новоязу», що виник у РПЦ за останні 20 років.

Доповідь новгородського священика о. Олександра Гриня (храм в ім'я св. ап. Филипа) «Таїнства в Огласительних повчаннях св. Амвросія Медіоланського» була присвячена історії формування таїнства хрещення, що яскраво проілюструвало кореляцію погляду Шмемана на літургію із вченням святих отців. Тема одержала продовження в доповіді Олександра Бурова (Музей історії релігії Санкт-Петербурга) «Пастирські аспекти хрещення у світлі спадщини о. Олександра Шмемана», де було зроблено акцент на сучасному досвіді участі громади  в таїнствах.  Марина Васіна (керівник дослідницького центру при Санкт-Петербурзькому інституті православної іконології) взялася за складну богословську тему «Чудо людського «я» у спадщині о. Олександра  Шмемана» і на матеріалах його книг спробувала показати, що є така «любов до себе», через яку людина може «осягнути Бога» й  яка не має нічого спільного із самолюбством.

У рамках семінару відбувся вечір пам'яті о.Олександра Шмемана, під час якого було показано фільм про пастиря, а Олена Дорман (Москва) - укладач і перекладач «Щоденників» та інших книг о.Олександра - поділилася своїми спогадами про нього. Була представлена нова книга, підготовлена О.Дорман, - Збірник статей о.Олександра Шмемана (1947-1983), які раніше не публікувалися (найближчим часом вийде друком у московському видавництві «Російський шлях»). Можливість вільного спілкування була надана учасникам семінару на круглому столі, що був присвячений темі «Світогляд прот. Олександр Шмемана - богослов'я, яке визволилося у пастирстві, або історія, яка розв'язалася в есхатології». Вів дискусію протоієрей Георгій Митрофанов. Він зазначив, що сьогодні в Руській Православній Церкві ми багато в чому продовжуємо жити так, «як звично було жити в СРСР»: попереду - світле майбутнє, нині ж - «ура, або многая літа». Що ж насправді потрібно Руській Церкви сьогодні - це, насамперед, усвідомлення й осмислення насущних проблем.

На загальну думку учасників семінару, осмислення спадщини протопресвітера Олександра Шмемана в Руській Церкві тільки починається. Було висловлено загальне бажання продовжити семінар, розширивши коло його учасників. Доповіді, що пролунали на семінарі, можна буде прочитати на сайті Бібліотеки-фонду «Російське Зарубіжжя», а послухати фрагменти виступів - на радіо «Град Петров»  - 69,05FM.

Юлія Зайцева (Благовест-інфо), свящ. Андрій Дудченко

Автор: Священник Андрей Дудченко

 
 
   
Участники семинара

Участники семинара
Владимир Коваль-Зайцев и протоиерей Николай Озолин

Владимир Коваль-Зайцев и протоиерей Николай Озолин
Джованна Парравичини и протоиерей Георгий Митрофанов

Джованна Парравичини и протоиерей Георгий Митрофанов