УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 73 відвідувачів

Теги
Президент Віктор Ющенко Церква і політика Церква і медицина краєзнавство УПЦ КП українська християнська культура Києво-Печерська Лавра 1020-річчя Хрещення Русі Предстоятелі Помісних Церков комуністи та Церква секти Вселенський Патріархат Патріарх Алексій II іконопис шляхи єднання забобони церква та політика Ющенко Священний Синод УПЦ милосердя молодь Голодомор монастирі та храми України Церква і влада Приїзд Патріарха Кирила в Україну діаспора автокефалія УГКЦ Мазепа вибори Археологія та реставрація Доброчинність педагогіка розкол в Україні конфлікти Митрополит Володимир (Сабодан) Католицька Церква церковна журналістика постать у Церкві церква і суспільство






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. Церква відзначила свято Входу Господнього до Єрусалима. Розпочався Страсний тиждень

  13 квітня 2009



Закінчилася свята Чотиридесятниця. Настала Страсна седмиця, після якої нас чекає Світле Христове Воскресіння.

В останню перед Пасхою, шосту неділю Великого посту, Православна Церква відзначає свято Входу Господнього до Єрусалима. Це свято, як і більшість церковних торжеств, християни почали відзначати не відразу після вознесіння Христа. «Перші свідчення про нього ми маємо з ІІІ століття в оповіданнях та настановах Мефодія, єпископа Патарського, - зазначає кандидат богослів'я протоієрей Костянтин Пилипчик. - У IV столітті від святого Єпифанія Кіпрського нам залишаються також повчальні листи з цього приводу. А також багато інших отців цього періоду говорять і зазначають саме урочистість цього богослужіння і цього свята».

Богослужбові тексти, які ми чули в храмах цього дня, остаточно сформувалися у VIII столітті. Авторами тропарів та кондаків на честь свята є преподобні Іоанн Дамаскін, Косьма Маюмський, брати святитель Іосиф та преподобний Феодор Студити. Церковнослов'янською тексти переклали рівноапостольні Кирил та Мефодій.

Згадку про подію, що лягла в основу свята Входу Господнього до Єрусалима, зустрічаємо у всіх чотирьох євангелістів. Після того, як Христос воскресив Лазаря, Він вирушив до Єрусалима на святкування Пасхи. За ним пішло багато людей, котрі були свідками Його чудес. При вході до міста Спасителя зустрічали як царя.

«Коли Господь заїжджав до Єрусалима, під Його ноги клали пальмові гілки. Це дуже давній звичай і традиція древніх іудеїв, яка є символом визнання царської гідності. І знаком і символом того, що це людина насправді заслуговує на таку честь - символ перемоги. Такий же самий символ є в древніх греків, є символ перемоги. Це вінець з лаврового листя», - говорить протоієрей Костянтин.

Згідно з Євангелієм, Господь в'їжджав у місто на віслюку. Цей факт трактується по-різному. Одні дослідники біблійних текстів вважають, що прибуття Христа на віслюку є символом великого смирення Господа. Інші дотримуються думки, що в ті часи на віслюках їздили найшанованіші люди й це було особливо почесно.

У день свята в храмах звершують освячення ваій, тобто гілок фінікової пальми, на спомин того, що Господа вітали пальмовим віттям.

На Русі свято Входу Господнього до Єрусалима ще називають Вербною неділею. Не маючи дерева, подібного до пальми, русичі освячували гілки рослин, які цієї ранньої весняної пори вже починають розпускати листя або цвісти, найчастіше верби. Як колись іудеї урочисто зустрічали Христа при в'їзді у місто, так тепер віряни цього дня з вербою у руках зустрічають Господа, Який невидимо входить у кожен християнський храм.