КИЇВ. До дня святого великомученика й цілителя Пантелеімона представляємо новий проект — «Як підтримати в хворобі» | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 84 відвідувачів

Теги
розкол в Україні Мазепа секти Церква і медицина милосердя монастирі та храми України українська християнська культура іконопис Католицька Церква Священний Синод УПЦ Вселенський Патріархат Доброчинність Предстоятелі Помісних Церков Ющенко шляхи єднання Археологія та реставрація молодь забобони церковна журналістика автокефалія краєзнавство Києво-Печерська Лавра Президент Віктор Ющенко педагогіка Голодомор діаспора Церква і політика 1020-річчя Хрещення Русі Патріарх Алексій II Митрополит Володимир (Сабодан) вибори УПЦ КП Приїзд Патріарха Кирила в Україну комуністи та Церква конфлікти Церква і влада постать у Церкві церква і суспільство УГКЦ церква та політика






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. До дня святого великомученика й цілителя Пантелеімона представляємо новий проект — «Як підтримати в хворобі»

  07 серпня 2009



У неділю, 9 серпня, Православна Церква вшановуватиме пам'ять святого великомученика й цілителя Пантелеімона.

У нашій країні безліч храмів, соборів та численні монастирі освячені саме на честь цього святого. При лікарнях, поліклініках, медичних містечках по всіх єпархіях відкриті церкви та каплички, молитовні кімнати, присвячені великомученику Пантелеімону. Кажуть, що в таких медичних закладах, де підноситься молитва до Бога, й статистика одужань є вищою, ніж зазвичай.

Як наприклад, у Свято-Пантелеімонівському храмі при психіатричній лікарні №2 м. Вінниці. Найкращий приклад для підлеглих подає головний лікар, який часто причащається за богослужінням у рідному храмі й завжди каже, що справжній лікар не може бути невіруючим і не відчувати Божої допомоги в своїй справі. У день престольного свята Михайло Сокур сам дзвонить у дзвони і зустрічає священика, а потім стоїть на службі, підносячи до Бога молитви за тих хворих, про яких йому доручено дбати, і про тих людей, які працюють під його керівництвом - для всіх він просить молитовного заступництва небесного покровителя лікарні.

Чи не в кожному храмі Української Православної Церкви по-особливому парафіяни шанують ікону з зображенням юнака зі скринькою в руках - кожної недільної служби свічник перед цим образом ніколи не буває порожнім. А свідчення про зцілення та допомогу від молитовного звернення до великомученика на кожній парафії передають із уст в уста.

Дивовижною є історія життя святого Пантелеімона. Названий батьками Пантолеоном - «в усьому лев», у хрещенні юнак став «Всемилостивим» - Пантелеімоном. Сповідуючи Христа, зцілюючи хворих та воскрешаючи мертвих, він викликав до себе заздрість з боку язичницьких лікарів. Вони донесли на нього імператору, а той піддав молодого християнина страшним тортурам. У муках Свого вірного послідовника Христос явив безліч чудес, так що кати зі сльозами просили пробачення в святого за ті страждання, що йому заподіяли.

І після смерті великомученика надзвичайно шанують в усьому світі. Його чесна глава перебуває в Свято-Пантелеімонівському руському монастирі на Афоні, частки його мощей із благоговінням зберігаються в християнських храмах різних країн і континентів. А ім'я святого Пантелеімона закликається під час звершення таїнства Маслосвячення, освячення води та в молитві про немічного.

***

До дня пам'яті святого великомученика портал «Православіє в Україні» пропонує проект «Як підтримати в хворобі». Архієреї та священнослужителі, за плечима яких - практичний медичний досвід і широка соціальна діяльність, настоятелі лікарняних храмів, православні волонтери та журналісти у бліц-інтерв'ю порталу діляться роздумами щодо сутності духовної підтримки хворих.

Буває, у хворобах відвідує Господь наших близьких чи друзів, інколи на лікарняному ліжку опиняємося ми самі. Добре, якщо сприймаємо ми свої та чужі скорботи, відповідно до християнського віровчення, з молитвою та вдячністю Богові за все. Та часом, збентежені, починаємо нарікати Господу: «за що?», сумуємо та зневірюємося. Чи навпаки, впадаємо у відчай - «за гріхами моїми покарання моє» - й не докладаємо зусиль для зцілення - як фізичного, так і духовного.

Як підтримувати себе й близьких у недузі, якими словами, з якими думками звертатися до хворого?

Інколи, дізнавшись про хворобу наших ближніх, особливо тяжку та тривалу, ми не поспішаємо відвідувати їх, адже не уявляємо, як підтримати та й як узагалі поводитися. З чим слід приходити до таких людей?

Чимало хто, кого спіткало горе, чує звернені до себе слова - «достойне за гріхи свої приймаєш». Як слід сприймати такі твердження, чи слід взагалі на них звертати увагу?

Зрештою, які дива здатна творити щира духовна підтримка, надана ближньому в скрутну для нього хвилину - ці та інші питання ми й ставили учасникам нашого нинішнього проекту - «ЯК ПІТРИМАТИ В ХВОРОБІ».

В опитуванні взяли участь:

Архієпископ Вінницький і Могилів-Подільський Симеон, архієпископ Конотопський і Глухівський Лука, єпископ Васильківський Пантелеімон (Поворознюк);

архімандрит Філарет (Кучеров), архімандрит Климент (Вечеря), ігумен Лонгин (Чернуха);

ігуменя Серафима (Шевчик);

протоієрей Геннадій Батенко, священик Євгеній Мілешкін, священик Віталій Парадюк, диякон Тарасій Андрусевич;

Олександр Андрущенко;

Анна Лелик.