УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 90 відвідувачів

Теги
Вселенський Патріархат Церква і медицина секти постать у Церкві комуністи та Церква церковна журналістика Митрополит Володимир (Сабодан) церква і суспільство УПЦ КП монастирі та храми України Церква і політика Ющенко УГКЦ Археологія та реставрація Церква і влада шляхи єднання діаспора Президент Віктор Ющенко Голодомор іконопис церква та політика Патріарх Алексій II Католицька Церква Доброчинність українська християнська культура Предстоятелі Помісних Церков милосердя Священний Синод УПЦ молодь краєзнавство 1020-річчя Хрещення Русі Києво-Печерська Лавра розкол в Україні автокефалія конфлікти Мазепа Приїзд Патріарха Кирила в Україну забобони педагогіка вибори






Рейтинг@Mail.ru






УКРАЇНА-РОСІЯ. У Москві відбулася презентація збірника перекладів тексту основних церковних треб російською мовою

  20 листопада 2009



У Москві у конференц-залі Російської державної бібліотеки відбулася презентація VI тому серії «Православне богослужіння». До нього увійшли тексти основних церковних треб у перекладі російською мовою, виконаному ректором Московського православного Свято-Філаретівського інституту (СФІ) священиком Георгієм Кочетковим, повідомляє прес-служба СФІ.

З доповіддю на презентації виступив архієпископ Тульчинський і Брацлавський Іонафан (Єлецьких), з благословення якого Свято-Філаретівським інститутом видані всі 6 томів перекладів.

У сучасній Руській Православній Церкві можна віднайти очевидні свідчення «соборного поновлення пошуку діючих форм місіонерського служіння на загальноцерковному просторі», наводить слова архієпископа Іонафана «Благовест-інфо». За словами ієрарха, старт цьому пошуку дало визначення Архієрейського собору РПЦ у 1994 р., в якому говорилося: «У зв'язку з тим, що розвиток літургійного життя в нашій Церкві практично зупинився, а більшість жителів наших країн безповоротно втратила традиційну для минулих століть культуру, постала необхідність зробити більш доступним для їхнього розуміння зміст священнодійств і богослужбових текстів». Важливим етапом стала затверджена у 2009 році Священним Синодом РПЦ Концепція місіонерського служіння, яка, як зазначив архієпископ, містить «рекомендації з використання рідних мов на літургії для тих, кого просвіщають, так само як і благословення звершувати місіонерські літургії з роз'ясненням змісту й порядку літургійних дій».

На презентації він поділився своїм досвідом служіння місіонерських літургій, які він звершував іще в 90-і рр., протягом п'яти років, під час перебування на херсонській кафедрі в кафедральному соборі Святого Духу.

Розмірковуючи про те, що спонукало його до цього кроку, архієпископ Іонафан зазначив наявність «паралітургійного феномену свідомості» у період масового припливу людей до храму. В першу чергу мається на увазі «спільне «болюче» місце наших літургійних служінь» - його потрійне роздроблення:

1. У вівтарі священнослужителі читають «таємні» молитви святої Євхаристії; 2. На солії та амвоні чутно проголошення диякона; 3. У центральному нефі храму мирянин здійснює своє «таємне» священнодійство, іноді включаючись у спільний спів Символу віри, «Отче наш», іноді «Достойно есть».

Окрім того, доповідач відзначив властиве новоначальним «слабке уявлення про євхаристію як про жертву Христову, майже суцільне незнання Святого Письма, особливо його старозавітної частини, і, нарешті, нерозуміння змісту богослужбових церковнослов'янських текстів».

Із чого ж почав ієрарх? За його словами, спочатку він намагався забезпечити стереозвучання у просторі соборного храму. «Для мене було бажано досягти за допомогою сучасної аудіотехніки такого звуку, який би дозволив не напружуючись донести літургійне слово до кожного учасника євхаристичного зібрання, долучити його до очищаючої дії, Слова Божого, що, у свою чергу, і підготує усіх до усвідомленого сприйняття благодаті Христового Таїнства», - згадував архієпископ.

Ось як розповів він про особливості проповіді під час місіонерських літургій: «Сама катехізична проповідь під час здійснення чину літургії припускає свого роду бесіду з присутнім у храмі людом. Відповідаючи на найпростіші риторичні запитання, люди, не помічаючи, втягувалися у співтворчість, у храмі вже стояли не глядачі, а слухачі та проповідники водночас. Поступово розкриваючи богословський зміст літургії, пояснюючи зміст її священнодійств і молитвослів'їв, накопичуючи богословський «багаж» членів громади, можна було приступити до неголосного читання молитов євхаристичного канону».

Результати багаторічних катехізичних бесід і п'ятирічного голосного читання молитов євхаристичного канону були очевидні: «підвищилася зовнішня дисципліна парафіян-учасників літургії, у храмі припинилися ходіння й розмови»; «громада стала усвідомлювати себе важливою складовою у здійсненні Божественної літургії»; «громаду залишила група екзальтованих осіб - захисниць новітнього технологічного марновірства про ІПН, але храм поповнився чоловіками й жінками молодого та середнього віку», які під час богослужіння брали участь у молитовному співі.

Коли ж говорити про прагнення місцевого українського духовенства читати євхаристичні молитви рідною мовою, архієпископ Іонафан зазначив, що «таких доводилося зупиняти», але не тому, що це неприпустимо саме по собі, а тому, що введення цієї практики «припускає багаторічну богословську підготовку парафіян - їхню катехізацію». «Без останньої умови успішного руху в цьому напрямку не буде», - додав виступаючий.

За 20 років релігійної свободи ситуація з катехізацією в РПЦ змінилася на краще, вважає він, але «до наближення до літургійного громадського ідеалу є ще дуже й дуже далеким». «Зрозуміло, що вирішувати проблему відновлення літургійного життя парафії необхідно соборно, без поспіху й без повторення помилок минулого, з урахуванням визначень священноначалля Церкви, голосів кліру та мирян Московського Патріархату. Залишається сподіватися, що й Міжсоборна присутність, заснована з ініціативи Предстоятеля Руської Православної Церкви Святішого Патріарха Кирила, стане всенародним форумом, горном, у якому благодать Святого Духу виявить наймайстерніших діячів для Ниви Христової», - сказав архієпископ Іонафан.

Що ж стосується місіонерських літургій, то необхідність у них аж ніяк не зникла: так, було б корисним звершувати їх у храмах при вузах, в армійських і флотських храмах, у виправних і дитячих установах, вважає архієрей. Але місіонерська літургія - це «вимушений захід». «У кожному разі, служіння місіонерських літургій не повинно бути самоціллю... Але те, що вона готує недостатньо воцерковлених людей до більш усвідомленої їхньої участі в євхаристії, є безсумнівним», - підсумував доповідач.

Архієпископ Іонафан високо оцінив роботу перекладацької групи СФІ, назвавши всі ці шість томів «словесною купіллю хрещальною, останнім словом лінгвістичної богословської науки в історії богослужіння й у перекладі богослужбових книг нашої святої Руської Православної Церкви».

Священик Іоанн Привалов, який виступив на презентації, розповів присутнім про той духовний підйом, який він відчув після першої вечерні, відслуженої ним російською мовою в 1994 р. Він порівняв його з переживанням своєї дияконської хіротонії й додав, що традиційні парафіяни, у тому числі й «класичні бабусі», з радістю сприйняли той факт, що богослужіння стало зрозумілим.

Завершуючи презентацію, проректор Свято-Філаретівського інституту Д.С. Гасак порівняв богослужіння рідною мовою з духовним діянням, від якого образ Божий повинен проявлятися й сіяти, як на деяких іконах, які віднаходять під пізніми записами або потемнілою оліфою реставратори, зазначає прес-служба СФІ.

newsru.com