ДОНЕЦЬК. Мощі святої блаженної Матрони Московської відбули у Краматорськ | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 85 відвідувачів

Теги
Патріарх Алексій II Католицька Церква Доброчинність вибори Предстоятелі Помісних Церков діаспора розкол в Україні Президент Віктор Ющенко Священний Синод УПЦ іконопис українська християнська культура постать у Церкві забобони комуністи та Церква церква та політика Церква і політика конфлікти Вселенський Патріархат краєзнавство Археологія та реставрація педагогіка Митрополит Володимир (Сабодан) автокефалія УПЦ КП Голодомор церковна журналістика Церква і медицина церква і суспільство Києво-Печерська Лавра Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і влада 1020-річчя Хрещення Русі молодь Мазепа секти шляхи єднання Ющенко милосердя УГКЦ монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






ДОНЕЦЬК. Мощі святої блаженної Матрони Московської відбули у Краматорськ

  22 лютого 2010



19 лютого після Літургії Передосвячених Дарів мощі святої блаженної Матрони Московської відбули у Краматорськ. У Донецьку єпархію вони прибули 27 січня, а з 10 по 19 лютого святиня знаходилася у Свято-Благовіщенському храмі Горлівки. Весь цей час не припинявся потік віруючих, які прагнули помолитися перед святинею. До мощей святої угодниці Божої приложилось приблизно 120-140 тисяч чоловік.

Богослужіння очолив Преосвященний Митрофан, єпископ Горлівський і Слов'янський. У проповіді він закликав всіх, хто вважає себе християнами, замислитися про мету та сенс свого життя. Також владика підкреслив, що піст включає в себе не тільки зміну меню, але і боротьбу зі своїми страстями, і участь у богослужбовому житті Церкви. Якщо людина відмовиться від цього, вона не здатна буде відчути всю повноту пасхальної радості.

«Задайте собі питання: коли ми востаннє відчували жадання причащання? Мова не про докори совісті людини, яка давно не причащалася, а саме про жагу. Коли людина хоче пити, вона не може думати ні про що інше, ніж про воду. Коли більшість із нас востаннє мали таку жагу прийти на Літургію й причаститися Святих Христових Таїн? Відповівши на це запитання, ми зрозуміємо, чим ми відрізняємося від давніх християн, і чому серед нас так мало тих, кого Церква йменує святими. Якщо людина не жадає Христа – це вже привід для покаяння і духовної праці над собою», - завершив владика.

Сайт Донецької єпархії УПЦ