ДОНЕЦЬК. Мощі святої блаженної Матрони Московської відбули у Краматорськ | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 183 відвідувачів

Теги
шляхи єднання Церква і політика Ющенко українська християнська культура іконопис Голодомор церква і суспільство Приїзд Патріарха Кирила в Україну 1020-річчя Хрещення Русі постать у Церкві педагогіка Католицька Церква Археологія та реставрація церква та політика милосердя конфлікти діаспора УПЦ КП комуністи та Церква автокефалія Митрополит Володимир (Сабодан) вибори Києво-Печерська Лавра Священний Синод УПЦ церковна журналістика секти Церква і влада Вселенський Патріархат Церква і медицина краєзнавство Доброчинність УГКЦ молодь Предстоятелі Помісних Церков розкол в Україні Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України Патріарх Алексій II Мазепа забобони






Рейтинг@Mail.ru






ДОНЕЦЬК. Мощі святої блаженної Матрони Московської відбули у Краматорськ

  22 лютого 2010



19 лютого після Літургії Передосвячених Дарів мощі святої блаженної Матрони Московської відбули у Краматорськ. У Донецьку єпархію вони прибули 27 січня, а з 10 по 19 лютого святиня знаходилася у Свято-Благовіщенському храмі Горлівки. Весь цей час не припинявся потік віруючих, які прагнули помолитися перед святинею. До мощей святої угодниці Божої приложилось приблизно 120-140 тисяч чоловік.

Богослужіння очолив Преосвященний Митрофан, єпископ Горлівський і Слов'янський. У проповіді він закликав всіх, хто вважає себе християнами, замислитися про мету та сенс свого життя. Також владика підкреслив, що піст включає в себе не тільки зміну меню, але і боротьбу зі своїми страстями, і участь у богослужбовому житті Церкви. Якщо людина відмовиться від цього, вона не здатна буде відчути всю повноту пасхальної радості.

«Задайте собі питання: коли ми востаннє відчували жадання причащання? Мова не про докори совісті людини, яка давно не причащалася, а саме про жагу. Коли людина хоче пити, вона не може думати ні про що інше, ніж про воду. Коли більшість із нас востаннє мали таку жагу прийти на Літургію й причаститися Святих Христових Таїн? Відповівши на це запитання, ми зрозуміємо, чим ми відрізняємося від давніх християн, і чому серед нас так мало тих, кого Церква йменує святими. Якщо людина не жадає Христа – це вже привід для покаяння і духовної праці над собою», - завершив владика.

Сайт Донецької єпархії УПЦ