УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і культура  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 236 відвідувачів

Теги
Мазепа Вселенський Патріархат педагогіка молодь Ющенко УПЦ КП Археологія та реставрація 1020-річчя Хрещення Русі постать у Церкві Митрополит Володимир (Сабодан) УГКЦ Предстоятелі Помісних Церков церква та політика церква і суспільство милосердя церковна журналістика Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України автокефалія Церква і влада розкол в Україні українська християнська культура Доброчинність іконопис діаспора Католицька Церква краєзнавство конфлікти забобони Церква і медицина Голодомор Патріарх Алексій II Церква і політика Києво-Печерська Лавра секти вибори Приїзд Патріарха Кирила в Україну шляхи єднання комуністи та Церква Священний Синод УПЦ






Рейтинг@Mail.ru






ДОНЕЦЬК. У художньому музеї міста відбулася авторська виставка картин, написаних ногами

  20 December 2007



У вівторок, 18 грудня, у Донецькому художньому музеї відбулося відкриття незвичайної виставки. Незвичайної - за красою картин, за вкладеною в них щирістю, за тією особливою чистотою та яскравістю фарб, які властиві лише дуже талановитим художникам. Таким, як Любов Дмитренко.

Експоновані роботи є видатними вже через те, що усі вони написані... ногами. Просто так трапилося, що ноги художниці стали для неї руками.

Виставка у Донецькому художньому музеї - вже друга в житті Люби. Одним з організаторів заходу став протоієрей Микита Панасюк.

«Одна моя знайома сильно занедужала, - розповідає священик. - Вона лежала вдома, коли побачила по телебаченню сюжет про Любу. Знайома одразу ж мені зателефонувала та повідомила: «Батюшка, є надзвичайна людина, яка мріє зробити художню виставку». Ми поїхали до Люби додому, познайомилися, подружилися і разом здійснили маленьку мрію - цю виставку».

В експозиції Люби представлено роботи, виконані олівцем. Це портрети її сестер, мами, близьких подруг, літературних героїв, політичних діячів. Аквареллю зроблені пейзажі рідного села Гранітне.

Люба часто ходить до місцевого храму святих Костянтина та Олени, у подарунок якому вона написала ікону, портрети настоятеля і матушки.

«Деякі говорять, що писати ікони ногами є неприпустимим, - зазначив отець Микита. - Але хіба не є Божим благословенням те, що ця дівчинка взагалі може щось робити? Її ноги - це руки. Усі святі образи написані серцем».

Багато хто вважає, що картини художника відтворюють його життя. Життя Люби - це чудо. Відтак, і картини, написані цією чистою, світлою дівчинкою, - незвичайний дарунок, чудо, яке кожна людина повинна сприймати як особливий урок.

У 1977 році у молодої жінки в селі Гранітне Тельманівського району Донецької області народилася дівчинка, яку назвали Любою. Однак радість від народження дитини тривала недовго: коли немовляті було 9 місяців, йому поставили страшний діагноз - дитячий церебральний параліч. Шість років дівчинка була прикута до ліжка. Але материнська молитва, любов і турбота творять чудеса: згодом до ніжок маленької Люби повернулася рухливість. Після тривалої, завзятої праці ноги стали її руками, і Люба навчилася багато чого робити самостійно.

Коли вона побачила навколишній світ, дівчинка відчула бажання передати його красу фарбами на папері - в єдиний доступний для неї спосіб виразити власні почуття. Величезне бажання малювати з дня у день робило з Люби талановитого художника. Дивним є те, що в її картинах немає негативу та депресії, у них - тільки життя і доброта. З кожної роботи немов крила ростуть!  

Одного разу Людмила Панасівна розповіла доньці про свою поїздку до Святогірська. Найбільше жінці сподобався стародавній храм на крейдяній горі. З розповіді мами Люба написала картину «Ангел. Краса Святогір'я». Вражає те, що храм на картині дійсно схожий на Свято-Микільський храм Святогірської Лаври.

Прес-служба Донецької єпархії