ЗАКАРПАТТЯ. Дерев’яні церкви регіону під загрозою знищення | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і культура  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 116 відвідувачів

Теги
монастирі та храми України Вселенський Патріархат 1020-річчя Хрещення Русі постать у Церкві автокефалія Священний Синод УПЦ Археологія та реставрація церковна журналістика українська християнська культура молодь УГКЦ Предстоятелі Помісних Церков педагогіка Католицька Церква Патріарх Алексій II Мазепа Президент Віктор Ющенко секти діаспора вибори Голодомор Церква і медицина Церква і влада церква і суспільство Митрополит Володимир (Сабодан) Приїзд Патріарха Кирила в Україну краєзнавство Доброчинність шляхи єднання розкол в Україні церква та політика Києво-Печерська Лавра Ющенко забобони іконопис Церква і політика УПЦ КП милосердя комуністи та Церква конфлікти






Рейтинг@Mail.ru






ЗАКАРПАТТЯ. Дерев’яні церкви регіону під загрозою знищення

  31 січня 2008



Ще сто років тому на Закарпатті було 800 дерев'яних церков. Нині їх залишилося 120. Майже усі з них - в аварійному стані. Як повідомляє видання «По-українськи», найчастіше причиною руйнування храмів є перекриття дахів. У селах, зокрема, святині часто перекривають бляхою. Впродовж 90-х років металеві покрівлі встановили на унікальних бойківських святинях сіл Гусний, Сухий, Вішка Великоберезнянського району. Внутрішні стіни дерев'яних церков селяни обшивають пластиковою ламберією, старовинні розписи за великі гроші замальовують майстри-аматори.

Більшість закарпатських дерев'яних храмів розташовані в гірських селах. Найбагатший на пам'ятки Міжгірський район. Там їх - понад три десятки.

За словами мистецтвознавця Михайла Сирохмана, лише за часів незалежності на Закарпатті знищено близько 15 церков.

«Люди байдуже ставляться до пам'яток старовини. На початку 90-х селяни з Кобилецької Поляни Рахівського району, побудувавши новий цегляний храм, дерев'яний спалили... Чимало святинь зруйнували за радянських часів. Розібрали на дрова безцінні церкви в селах Ганичі, Підплеші, Руське Поле, Плав'є, Розтока, Пузняківці, Перехресний; підпалили - в Майдані та Соймах». Від 1945-го до 1985 року на Закарпатті знищили 26 дерев'яних, 32 муровані храми, більш ніж десять унікальних дзвіниць, десятки каплиць та сотні хрестів», - зазначив мистецтвознавець.

На сьогодні найстарішими на Закарпатті є дерев'яні церкви ХV ст. у селах Середнє Водяне Рахівського та Колодне Тячівського районів. Колоднянську церкву під свою опіку взяло посольство США в Україні. У селі Сокирниці Хустського району також розташований унікальний дерев'яний храм, якому понад 300 років. Це одна з чотирьох готичних церков на Хустщині, яка, як стверджує Михайло Сирохман є шедевром серед закарпатських сакральних споруд. Храм потребує нагальної заміни покрівлі, на що потрібно близько 20 тис. грн. Як розповів депутат Хустської райради Юрій Іванчо, два роки тому провалилася вівтарна частина церкви, яку згодом замінили. Зараз «стіни святині почали руйнуватися, оскільки протікає дах, а грошей на ремонт немає. Щоби повністю відреставрувати всі яруси покрівлі й підлогу, потрібно майже два мільйони гривень. Таких грошей ані в сільській, ані в районній казні немає». За допомогою Закарпатської облдержадміністрації останнім часом перекрили церкви в Ізках, Розтоці Міжгірського та Ясіні Рахівського районів. У Закарпатській облдержадміністрації 2006 року ухвалили Програму збереження та реставрації пам'яток культурної спадщини. Торік частково реставрували дерев'яні церкви сіл Данилово Хустського та Новоселиці Виноградівського районів. Як розповів головний спеціаліст Закарпатського обласного управління культури Томаш Сопко, у Новоселиці, окрім перекриття, вдалося зберегти унікальний настінний живопис. Реставрація пам'яток коштувала 90 тисяч гривень. На 2008 рік на відбудову дерев'яних церков планують витратити близько 200 тисяч.

Зараз також розглядається питання відновлення храмів за рахунок коштів від грантів, та отримати їх легше, якщо церкви визнані цінністю світового рівня. У списку ЮНЕСКО вже є румунські та польські храми. Аби туди внесли українські, треба підготувати портфоліо, яке обійдеться у кілька мільйонів гривень. Тому поки що «виживають» лише церкви-музеї просто неба: так, 5 дерев'яних споруд купила і вивезла на свою територію Чехія. Якщо такі тенденції продовжуватимуться, стверджують мистецтвознавці, за кілька років на Закарпатті не буде чого рятувати.

Джерело:  http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;20412/