УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і культура  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 74 відвідувачів

Теги
Митрополит Володимир (Сабодан) молодь церковна журналістика діаспора шляхи єднання іконопис УГКЦ постать у Церкві Доброчинність краєзнавство Католицька Церква Церква і медицина Вселенський Патріархат конфлікти Церква і політика Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України Патріарх Алексій II вибори Археологія та реставрація автокефалія УПЦ КП милосердя Ющенко забобони комуністи та Церква церква та політика розкол в Україні Києво-Печерська Лавра Приїзд Патріарха Кирила в Україну Священний Синод УПЦ 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа Предстоятелі Помісних Церков українська християнська культура педагогіка Голодомор секти Церква і влада церква і суспільство






Рейтинг@Mail.ru






ЧЕРНІГІВ. Письменник Юрій Сбітнєв ознайомив жителів міста з життям канонізованого православною церквою благовірного князя Ігоря Чернігівського

  21 травня 2008



У вівторок, 20 травня, о 15.00 в обласній універсальній бібліотеці ім. В.Короленка письменник Юрій Миколайович Сбітнєв зустрівся з чернігівчанами, щоб розповісти про плоди своїх багаторічних досліджень «Слова про Ігорів похід», а також про життя благовірного князя Ігоря Чернігівського, канонізованого православною церквою.

Вивченням цієї теми дослідник займається більше 50 років. Він автор роману-дилогії «Великий князь», у якому яскраво та захоплююче описуються події майже тисячолітньої давнини. На сторінках роману з'являються відомі історичні персонажі - Володимир Мономах, Микола Святоша, Антоній Печерський та багато інших, а також переосмислено чимало історичних фактів.

За словами Юрія Сбітнєва, про князя Ігоря відомо настільки мало, що деякі історики вважають його неталановитою особистістю. Проте Ігор був канонізований незабаром після своєї мученицької кончини -його розтерзала юрба киян. Яким же був цей історичний персонаж? Юрій Сбітнєв дає відповідь на це питання у своєму роман-дилогії «Великий князь», присвяченому князю Ігорю Чернігівському. Перша книга дилогії вийшла друком зовсім недавно, друга - вже на підході. Цікаво, що презентація першої книги відбулася в місті Чехові (древній Лопасні) 19 вересня 2007 року - у день пам'яті  Ігоря Чернігівського (860 років). У Лопасні, у Талежі в дитячі та юнацькі роки часто бував князь Ігор.

На звання історичної сенсації претендує ще й той факт, що під час подорожей у межиріччя Нижньої ті Підкамінної Тунгусок у 60-і роки Юрій Сбітнєв бачив Чернігівський літопис, що його історики вважають втраченим. Письменник шукав древні списки «Слова», припускаючи, що старовіри могли їх вивезти із собою. «Слова» він не знайшов, зате знайшов більше: дід-старовір зберігав давній літопис, і практично напам'ять знав його текст, і днями переказував письменникові зміст. Почуте і записане тоді письменник у всій повноті використав у роботі над романом.

У 60-і роки, уже відомий прозаїк, Юрій Сбітнєв «хворів» Північчю й майже півтора десятки років практично щорічно приїжджав на береги улюбленої ріки. Ця його любов вилилася у більш ніж двадцять книг і три художніх фільми, знятих за його романами про сибірську Північ, у безліч радіо- та телепередач.

Нині Юрій Миколайович Сбітнєв живе в Підмосков'ї, у селі Талеж, що був найбільш північною ділянкою Чернігівського князівства. Більше 30 років тому письменник «пішов у затвор», щоб спокійно зайнятися літературною творчістю та майже не спілкується із читачами.

Нещодавно з'ясувалося, що коріння Сбітнєва - на Чернігівщині, причому саме в Новгород-Сіверському, де знаходиться унікальний музей «Слова про Ігорів похід»!

Прапрадід Юрія Миколайовича Сбітнєва Іван Матвійович Сбітнєв був старшим учителем Новгород-Сіверської гімназії, а пізніше директором Чернігівських губернських училищ. Ще більш давні предки - губернський секретар, сотенний отаман, військовий товариш - також жили на території нинішньої Чернігівщини.

Раніше письменникові було відомо тільки те, що його прадід Микола Іванович Сбітнєв після закінчення Харківського університету в 1847 році приїхав працювати до Чернігова в юридичній галузі, дослужився до посади губернського прокурора та звання дійсного статського радника...

Віктория Сидорова