КИЇВ. «Той, що є»: у Галереї мистецтв імені Олени Замостян відкрилася виставка іконопису | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 91 відвідувачів

Теги
Президент Віктор Ющенко краєзнавство милосердя Священний Синод УПЦ комуністи та Церква забобони Католицька Церква шляхи єднання Церква і медицина Церква і влада постать у Церкві церковна журналістика молодь українська християнська культура вибори конфлікти автокефалія церква і суспільство Патріарх Алексій II Мазепа діаспора Приїзд Патріарха Кирила в Україну розкол в Україні Голодомор церква та політика Вселенський Патріархат секти Археологія та реставрація УПЦ КП Предстоятелі Помісних Церков Доброчинність Києво-Печерська Лавра Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) педагогіка іконопис Церква і політика 1020-річчя Хрещення Русі УГКЦ монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. «Той, що є»: у Галереї мистецтв імені Олени Замостян відкрилася виставка іконопису

  12 June 2008



У столичній Галереї мистецтв імені Олени Замостян, що діє при Києво-Могилянській академії, розпочала роботу іконописна виставка «Той, що є». Така глибока в богословському сенсі назва стосується відомого фрагменту з Біблії, а саме історії про Мойсея, якому Бог відкрив своє ім'я: «І сказав Бог Мойсеєві: „Я Той, що є"» (Вих. 3, 14). Тому й сама виставка є своєрідним відкриттям - відкриттям того, чим є ікона, яким смислом вона наповнена, у чому полягає розвиток іконописного мистецтва та його естетичні перспективи.

В експозиції представлені роботи п'яти художників - киянина Дмитра Гордіци, львів'ян Мар'яни Фляк, Уляни Томкевич, Данила Мовчана та Ганни Бойко з Ужгорода. Усі вони об'єдналися у творчу майстерню «Зографос», щоб під молитовним заступництвом святого апостола, євангеліста та іконописця Луки, якого обрали своїм духовним охоронцем, досягати найвищих художніх вершин іконопису.

Загалом роботи цих майстрів визначаються особливою свіжістю образів, оригінальністю богословського бачення та інтерпретації подій духовної історії, мажорним настроєм, експериментаторством з лініями, формами, пропорціями й перспективою. Є також кілька цікавих сюжетних експериментів. Зокрема, слід відзначити диптих Данила Мовчана «Пісня пісень», який складається з двох фігур - чоловічої та жіночої, що обернені одна до одної в прояві тілесно-духовної симпатії. Над чоловічою фігурою написані слова «Отверзи ми, сестро моя», а над жіночою - «Да снидет брат мой».

Цікава ікона Мар'яни Фляк «Зустріч Марії та Єлизавети», на якій особливо підкреслено жіночість обох образів, їхню таємничість і глибоку взаємну діалогічність. Не можна пройти повз «Пресвяту Трійцю» цієї ж авторки й не зупинитися - це ікона дуже емоційного письма, вона ніби промовляє до того, хто на неї дивиться, зрозумілими лише йому духовними словами мовчазної молитви. Такий особливий ефект досягається не тільки завдяки високій художній майстерності, а й шляхом надбання індивідуального духовного досвіду в пізнанні Тайни Пресвятої Трійці.

Досить оригінальною є ікона Д. Мовчана «Церква святого Михаїла», на якій у червоно-чорній палітрі зображено типовий західноукраїнський сільський храм з дерев'яною стріхою та побіленими стінами. Ікона дуже енергетична, на ній ніби намальовано духовну ауру храмової будівлі, куди впродовж сотень років люди приходять, щоб поспілкуватися через молитву з Богом і взяти участь у принесенні євхаристійної жертви. Червоний колір у цьому випадку несе на собі відчутне євхаристійне наповнення, адже це колір крові, вина, а також колір Пасхи, водночас колір гніву.

Прекрасні ікони Дмитра Гордіци. Саме його пензлю належить образ «Той, що є», який і дав назву цілій виставці. Це образ розіп'ятого Христа, на обличчі якого поєднується непоєднуване - страждання та радість. Це страждання тілесної плоті, жорстоко замученої на смерть людини; і це радість живого Господа за те, що створене за Його подобою людство більше не муситиме існувати в полоні гріха, але поверне собі милість Божу і тим самим можливість для духовного зростання. Варто відзначити також ікони «Богородиця панагія» та «Розп'яття з пристоячими» Д. Гордіци. Перша з них виконана в автентичному українському стилі, українською мовою та українізованим слов'янським шрифтом зроблено напис на іконі «Богородиця панагія». Сама Богородиця на цьому зображенні має підняті вгору дві руки за типом відомої Богоматері Оранти з київського собору святої Софії, але самі долоні зігнуті так само, як згинаються долоні пресвітера, коли він звершує Євхаристію та в молитовному благанні підносить руки до неба. Ікона «Розп'яття з пристоячими» цікава нестандартністю зображених форм, вдало підібраною кольоровою гамою, стилістичною єдністю композиції.

Виставка «Той, що є» триватиме в Галереї мистецтв імені Олени Замостян до 23 червня. Галерея працює з 11:00 до 19:00 щодня, крім неділі та понеділка.

Іван Верстюк, Київ