Будинок художника на Львівській площі експонує цими днями картини відомих сучасних митців Дмитра Сироватки та Костянтина Могилевського. Неперевершений реалістичний живопис, ікони, вітражі - ці жанри представлені в рамках виставки творчих робіт двох названих майстрів пензля та мольберта.

Дмитро Сироватка - націоналіст у мистецтві. Його хвилює Україна, Українська Церква, Таїна Божої Премудрості в контексті трагічної долі української нації в ХХ столітті. Ключове полотно його експозиції називається «Боже, Україну збережи!». Націоналістичний пафос у творчості Д. Сироватки поєднується з глибоким християнським світовідчуттям. «Що таке Церква? Що таке Україна? Якою має бути українська духовність?» - ці одвічні запитання по-справжньому турбують митця, змушуючи шукати на них відповідь у різних художніх спробах, завжди барвистих, рішучих, сміливих.

Не менш промовиста експозиція луганчанина Костянтина Могилевського. Творець витонченого реалістичного і водночас інтелектуально-психологічного натюрморту, він звертається до такого оригінального мистецького жанру, як вітраж, яким оволодів досконало.

В інтерв'ю кореспондентові Інтернет-порталу «Православіє в Україні» пан Могилевський зауважив: «На жаль, традиція іконографічних вітражів не поширена в оздобленні наших вітчизняних храмів, але мене регулярно запрошують виконувати вітражі та іконостаси для католицьких церков Хорватії. Мистецтво та релігія - це паралелі, спрямовані до однієї точки, до джерела світла. Я молюся, щоб Бог дав мені можливість зробити в Україні хоча б один храм у виробленому мною реалістичному стилі. Основним творчим натхненням для мене є та патологічна амбіційність, мерзенність, псевдокультурність, які панують в нашому сучасному духовному просторі. Я вважаю реалізм на відміну від імпресіонізму, кубізму, абстракціонізму, сюрреалізму вічним мистецтвом, неперехідним. Цікавлячись сучасним західноєвропейським мистецтвом, я зрозумів, що робити фарбовані плями на полотні - це не для мене. Я завжди малюю те, що хочу, і не соромлюсь цього».

Іван Верстюк, Київ