КИЇВ. У столиці відбулася наукова конференція, присвячена основним аспектам церковного співу | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 138 відвідувачів

Теги
Предстоятелі Помісних Церков іконопис Археологія та реставрація Ющенко церква та політика діаспора Церква і медицина 1020-річчя Хрещення Русі українська християнська культура монастирі та храми України Митрополит Володимир (Сабодан) педагогіка Мазепа милосердя забобони Церква і політика Києво-Печерська Лавра Вселенський Патріархат розкол в Україні секти Церква і влада молодь Патріарх Алексій II краєзнавство церковна журналістика шляхи єднання Голодомор постать у Церкві вибори УПЦ КП церква і суспільство Президент Віктор Ющенко УГКЦ автокефалія конфлікти комуністи та Церква Католицька Церква Доброчинність Приїзд Патріарха Кирила в Україну Священний Синод УПЦ






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. У столиці відбулася наукова конференція, присвячена основним аспектам церковного співу

  06 жовтня 2008



Декілька років знавці та дослідники церковного співу чекали на цю конференцію. Останній форум церковних музикознавців проходив у Києві 3 роки тому, під час передостаннього фестивалю православних хорів «Глас Печерський». Але не зважаючи на усі складнощі, у тому числі організаційного та фінансового характеру, конференція все ж відбулася.

З благословення Предстоятеля УПЦ Блаженійшого Володимира, митрополита Київського і всієї України міжнародна наукова конференція «Церковний спів: проблеми джерелознавства, текстології, виконавської інтерпретації», пам'яті протоієрея Іоанна Вознесенського, відбувалася у Києві з 2 по 5 жовтня.

У ній взяли участь більше 20 фахівців з України, Росії, Білорусі та Грузії. Організаторами форуму виступили Троїцький Іонинський монастир, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова та Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.  

Конференція була присвячена 1020-річчю хрещення Русі, 175-річчю Національного педагогічного університету, 95-річчю Національної музичної академії та 90-річчю Національної бібліотеки України.

Головний науковий форум року з церковного співу відкрився 2 жовтня у Національній музичній академії промовою її ректора, заслуженого діяча мистецтв України, доктора мистецтвознавства, професора Володимира Рожка.

Олена Шевчук, доцент кафедри старовинної музики Національної музичної академії, розповіла про невтомного трударя на церковно-співацькій ниві, протоієрея Іоанна Вознесенського. Зокрема, про його працю з вивчення давньоруського співу «Церковное пение православной Юго-Западной Руси по нотно-линейным ирмологам XVII и XVIII вв.», видану у Києві у 1890-му році.

Того ж дня, по обіді, конференція продовжилася у Першій філії Національної бібліотеки, де відкрилася виставка матеріалів про життя і наукову діяльність протоієрея Іоанна Вознесенського.   

3 жовтня секція виконавської інтерпретації провела засідання у стінах Національного Педагогічного університету, а інші учасники конференції зібралися у конференц-залі Києво-Печерської Лаври.

Останній день засідань знову пройшов у приміщенні Національної музичної академії. Саме там відбулося останнє пленарне засідання та були підведені підсумки триденної роботи. Але то був не останній день конференції. Як і планувалося, вона завершилася у неділю, 5 жовтня, Божественною літургією. Бо знавці та практики церковного співу добре розуміють що є найголовніше у їх науці.

Треба відзначити, що цьогорічна конференція відбулася на значному духовному та творчому піднесенні. І саме духовне та молитовне єднання учасників, якого часто бракує на подібних заходах, забезпечило дуже теплу атмосферу усіх засідань.

Для православних музикознавців було проведено 2 екскурсії по Києву: по історичних пам'ятках Києва та «До джерел тихої молитви: печерні монастирі Києва». У суботу 4 жовтня, рано вранці у Дальніх печерах КПЛ для учасників конференції була звершена Божественна літургія. Неважко здогадатись, що співали під час богослужіння саме древніми церковними розспівами. Після літургії було відправлено літію за упокій протоієрея Іоанна Вознесенського.

Несподіванкою виявилася майже повна відсутність формального підходу організаторів та учасників конференції, присутня на багатьох подібних форумах. Виступи науковців відзначалися глибиною міркувань, науковим насиченням та були досить рівними. Мало не кожна доповідь викликала бурхливе обговорювання, яке іноді переростало у полеміку з того чи іншого питання. Доповідачі використовували максимум засобів для збільшення наочності своїх міркувань. За допомогою проектора демонструвалися ноти, музичні знаки та фото. А Ольга Зосім, доцент Національної Національної музичної академії, тези свого виступу підтвердила виступом ансамблю григоріанського співу «Dominica».   

Не можна не відзначити справжню окрасу конференції - московського професора Анатолія Конотопа, який розповідав  про свої дослідження «Канону на розп'яття Господнє і на плач Пресвятої Богородиці» у розспіві знаменного триголосся ХVII століття. Гості з православної Іверії - Магда  Сухішвілі, Манана Андріадзе, Хатуна Манагадзе та Тамара Чхеїдзе привезли з собою доповіді про особливості грузинської церковно-співацької традиції. А директор Мінського міжнародного фестивалю православних піснеспівів, кандидат мистецтвознавства Лариса Густова, присвятила свої 2 доповіді історії богослужбового чину ХV - ХIХ років та особливостям регентської творчості.

Особливо цікавими булли її міркування про духовні основи служіння церковного співця. «Якість церковної молитви залежить від якості звучання церковного хору, - відзначила Лариса Олександрівна, - Воно повинне створювати молитовну атмосферу і священнослужителям, які здійснюють богослужіння, і прихожанам, які моляться. Тому церковний співець повинен виховувати у себе наступні якості: 1) віросповідну обізнаність та духовне просвітлення, 2) здатністю сприймати богослужбові образи, 3) відповідний характер звучання власного голосу. В першу чергу ці якості визначаються тим Голосом, який звучить у душі людини і який православна традиція називає Святим Духом. Але Дух дихає там, де хоче. І коли дія Духу слабшає, або Він зовсім покидає душу, тоді на зміну натхнення (або підкріплюючи його)  приходять знання».

Без перебільшення можна зазначити, що конференція пройшла вдало. Велика заслуга у цьому належить оргкомітету конференції, а особливо авторам проекту - кандидату мистецтвознавства Олени Шевчук та заслуженого діяча мистецтв України, кандидата мистецтвознавства, професора Національного педагогічного університету, протодиякона Дмитрія Болгарського.

Православні трудівники на церковно-співацькій ниві планують найближчим часом видати збірку матеріалів конференції та започаткувати регулярні зібрання для обміну досвідом та плідного спілкування.

 

Олег Карпенко