УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 264 відвідувачів

Теги
іконопис милосердя УГКЦ Церква і влада педагогіка секти церковна журналістика Вселенський Патріархат монастирі та храми України забобони конфлікти діаспора Митрополит Володимир (Сабодан) УПЦ КП Священний Синод УПЦ молодь Доброчинність Археологія та реставрація Церква і політика Ющенко Голодомор шляхи єднання українська християнська культура Приїзд Патріарха Кирила в Україну автокефалія Предстоятелі Помісних Церков 1020-річчя Хрещення Русі церква і суспільство Президент Віктор Ющенко постать у Церкві розкол в Україні церква та політика комуністи та Церква Католицька Церква Патріарх Алексій II краєзнавство вибори Церква і медицина Мазепа Києво-Печерська Лавра






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ-МОСКВА. Під час урочистого відкриття ІІІ Міжнародного православного фестивалю ЗМІ «Віра та слово» було окреслено основні напрямки розвитку та завдання церковних мас-медіа на сучасному етапі

  26 листопада 2008



Другий день роботи «Віри та слова», вівторок, 25 листопада, передбачав офіційне урочисте відкриття: молебень та пленарне засідання. Причому, як попередив напередодні ввечері голова оргкомітету фестивалю Сергій Чапнін, хор для супроводу богослужіння принципово не запрошували: «Співатимемо самі, як уміємо». Співали пристойно, адже більшість із присутніх - священнослужителі. Зате відчуття єднання та спільності допомогло учасникам швидше налаштуватися на роботу.

Повний зал людей: фестивалі церковних ЗМІ й донині залишаються рідкістю для православної спільноти, а тому журналісти намагаються не втрачати шанс поспілкуватися та послухати порад фахівців. Тим більше що та ж «Віра і слово» проходить раз на два роки, до того ж у Москві. Для української столиці подібні заходи взагалі «в новинку».

Делегація від УПЦ поповнилася новими єпархіями й, окрім Київської, була представлена журналістами з Вінницького, Донецького, Дніпропетровського, Львівського, Хмельницького, Хустського та Чернівецького єпархіальних центрів.

На початку урочистого засідання митрополит Калузький і Боровський Климент зачитав привітання Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ до учасників фестивалю. Разом із владикою взяли участь в церемонії відкриття фестивалю та виступили з доповідями єпископ Тамбовський і Мічурінський Феодосій, голова Видавничої ради Руської Православної Церкви протоієрей Володимир Силов'єв, прес-секретар Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, голова Синодального відділу УПЦ «Місія духовної просвіти» протоієрей Георгій Коваленко, генеральний директор Видавничого дому «Експерт», президент «МедіаСоюзу» Валерій Фадєєв, віце-президент «МедіаСоюзу» Олена Зелінська та відповідальний редактор офіційного видання Московської Патріархії газети «Церковний вісник» Сергій Чапнін. Підтримку фестивалю та вітання учасникам засвідчили через своїх представників інші Помісні Православні Церкви: Польщі, Чехії та Сполучених Штатів. Окремо протоієрей Георгій Коваленко зачитав привітання від Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Володимира.

***
Доповідачі торкалися різних аспектів діяльності церковних ЗМІ, відзначали нюанси розвитку православної журналістики. Водночас виступи містили чимало спільних думок, що дає підстави говорити про певні тенденції в церковній медіа-галузі.

Одна з провідних тез належить Святішому Патріархові Алексію, висловлена в його посланні до учасників. «Завдання православних ЗМІ, - зазначив Його Святість, - всебічно сприяти Церкві у виконанні її рятівної місії, а для цього вони мають бути високоякісними, високопрофесійними, повноцінними». «Інформаційне поле Церкви має постійно оновлюватися, вдосконалюватися», - йшлося в посланні Предстоятеля РПЦ. Це поле має розширюватися та врешті решт перерости в єдиний православний інформаційний простір - продовжив думку митрополит Калузький і Боровський Климент. Свій виступ владика також розпочав із тези про інформаційну діяльність як особливу сферу церковного служіння. Причому, благовіствувати необхідно всіма можливими засобами, намагаючись торкнутися Словом Божим серця кожної людини. «Горе мені, якщо не благовіствую» - цей апостольський вираз стосується православних публіцистів такою ж мірою, як і священнослужителів. Скеровувати журналіста в його інформаційній діяльності має віра. Саме тоді, відзначив владика Климент, вдасться уникнути крайнощів у представленні церковного життя: як популізму та вульгаризації, так і єлейності та рафінованості.

Окремо та голосно звучала ідея виняткової відповідальності журналістів. У посланні до учасників фестивалю від Блаженнішого Митрополита Варшавського і всієї Польщі Сави зазначалося, що працівники пера відповідальні за стан сучасної православної свідомості: «ЗМІ мають навчати людей любові...» Та... адекватному розумінню економічних, політичних і соціальних процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві - продовжив думку Валерій Фадєєв. Економіст за освітою, Фадєєв у своєму виступі торкнувся проблеми повномасштабної світової економічної кризи.

Яким чином стосується криза церковних ЗМІ? Нинішній час, упевнений президент «МедіаСоюзу», дає змогу побачити, хто є хто в світовому співтоваристві, та яким цей хтось є. Сучасне російське суспільство (цю думку сміливо можна висловити й стосовно українських реалій), зокрема середній клас, на початку 1990-х років мав шанс взяти на себе забезпечення розвитку та прогресу країни, однак із збільшенням прибутків не встояв перед спокусою «красивого життя» й відхилився на шлях чистого споживацтва. У цій царині середній клас перетнув риску й вийшов за межі, коли цінністю стало не саме володіння, а його демонстрація. Ключовим було не мати дороге авто, а хизуватися ним - «щоб усі бачили мої статки». Країну захопили нові стереотипи, зразки поведінки та обличчя - символи «нового» життя. Сприяли цьому саме світські мас-медіа, які всіма силами почали зіштовхувати суспільство на цей тупиковий шлях. Праця перестала бути цінністю. Публічна інтелігенція, представниками якої є журналісти, соромилася згадувати про труд і необхідність самообмеження заради досягнення вищої, інтелектуальної, духовної мети.

У цьому ключі криза стане корисною для сучасного суспільства, вважає Валерій Фадєєв. Вона може сколихнути, пробудити людей, нагадати про помилковий напрямок, яким ідемо, та спонукати на пошук нового, більш розумного шляху подальшого розвитку країни. Допомогти суспільству в цьому можуть і повинні зокрема й православні ЗМІ.

З почуття відповідальності церковних журналістів з огляду на широкомасштабну економічну кризу має випливати ключова риса їхньої діяльності - бути з читачем чесними. А це зокрема передбачає поважливе, дбайливе та ввічливе ставлення, обережність у подачі інформації, адже кожне слово може спричинити паніку та розгублення в суспільстві, - вважає Олена Зелінська, віце-президент «МедіаСоюзу», член нижньої палати Парламенту Російської Федерації, член комісії зі збереження культурної та духовної спадщини. Тим більше, вторить їй Сергій Чапнін, що «в дні кризи люди чекають від нас підтримки, доброго слова, й інформування в цьому разі посідає далеко не перше місце. Справжні церковні ЗМІ мають бути добрими».

***
Що є церковні медіа сьогодні? Чи потрібні вони суспільству, а не лише Церкві? Якщо потрібні, то які?

Нині православним ЗМІ хоч і важко, проте «терпляче». Так, присутня певна голослівність у пропагуванні моральних норм і орієнтирів, у той час як Православна Церква, особливо її новітній період, має перед собою безліч прикладів - новомучеників і сповідників. Так, час уже облишити самі лише розповіді про соціальні проблеми й власноруч братися до організації допомоги нужденним - зокрема засновувати волонтерські рухи. Має місце невиправдане протистояння серед церковних медіа, застосування маніпулятивних технік та прийомів у цьому протистоянні, недотриманим часто залишається авторське право церковних журналістів. Проте, питання, напевно, не в тому. Необхідно вирішити, як, усвідомлюючи вади церковної журналістики, не зациклитися лише на їх подоланні, а рухатися вперед?

Цьогорічний фестиваль дав змогу людям із різних міст та країн зібратися разом, спільно поміркувати, пошукати відповідь і спробувати знайти її якщо не в «загальноцерковному масштабі», то принаймні кожному самому для себе.

Юлія Комінко

Фото з сайту http://patriarhia.ru/