УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 100 відвідувачів

Теги
церква і суспільство секти розкол в Україні молодь Церква і політика іконопис вибори українська християнська культура УГКЦ Церква і медицина Вселенський Патріархат краєзнавство Голодомор церква та політика Президент Віктор Ющенко автокефалія Доброчинність конфлікти педагогіка Мазепа монастирі та храми України Ющенко діаспора Приїзд Патріарха Кирила в Україну церковна журналістика комуністи та Церква Католицька Церква Предстоятелі Помісних Церков Священний Синод УПЦ милосердя постать у Церкві Києво-Печерська Лавра Церква і влада 1020-річчя Хрещення Русі Археологія та реставрація забобони Митрополит Володимир (Сабодан) УПЦ КП шляхи єднання Патріарх Алексій II






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ-МОСКВА. Українських церковних журналістів відзначено на ІІІ Міжнародному православному фестивалі ЗМІ «Віра та слово»

  28 листопада 2008



День останній роботи «Віри та слова», 27 листопада, став одночасно кульмінацією й розв'язкою. Кульмінацією, бо надзвичайно вразила організована в рамках закриття заходу екскурсія до Новоєрусалимського Свято-Воскресенського монастиря. А розв'язкою, бо, відзначивши лауреатів, фестиваль, зрештою, відпустив учасників по домівках.

Кульмінація

Провести заключне засідання організатори вирішили в стінах Новоєрусалимського монастиря, що під Москвою. Як розповів голова Опікунської ради фестивалю, керуючий справами Московської Патріархії митрополит Калузький і Боровський Климент, планувалося показати учасникам «Віри та слова» - православним журналістам - стан, в якому нині перебуває одна з найвеличніших святинь Православ'я й перлина вітчизняної архітектури, й, тим самим, в черговий раз привернути увагу громадськості до необхідності відродження обителі. Пробігшись з екскурсією, учасники могли самі пересвідчитися, наскільки масштабні роботи з відновлення вже проведено, та, водночас, скільки всього ще належить здійснити.

Новоєрусалимський монастир - древній, заснований Святійшим Патріархом Никоном у ХVІІ столітті. Унікальність його полягає в тому, що головні храми обителі будувалися таким чином, аби повністю відтворити головні святині Єрусалима (звідси й назва - Новий Єрусалим). Така «зухвалість» засновника (згодом церковний суд звинуватив і засудив патріарха Никона саме за «спаплюження» Святої Землі шляхом  копіювання її святинь) подарувала Русі «Підмосковну Палестину». Тут було зведено грандіозний храмовий комплекс, де відтворено місце страти Ісуса Христа (Голгофський притвор у південній частині храму), місце Його погребіння та Воскресіння (Гріб Господень у центрі ротонди). У підземній церкві в ім'я святих Костянтина та Єлени знаходиться місце обрітення Хреста.

Монастир прославився своєю небувалою красою й розкішшю, щороку збирав десятки тисяч прочан, став місцем царського богомілля, та 1941 року під час окупації його майже дощенту зруйнували німецькі війська. До речі, знищення Новоєрусалимського монастиря фігурувало серед основних обвинувачень на Нюрнберзькому процесі як акт свідомого варварства.

З 1919 року на території обителі було організовано музей атеїзму, з 1995 - відроджено чоловічий монастир. Що характерно: усвідомлюючи, що працюють задля досягнення єдиної мети - відродження святині, - музейники й чернеча братія намагаються діяти вкупі, про що й розповіли під час заключного засідання фестивалю «Віра та слово», що відбулося в стінах музейного комплексу «Новий Єрусалим».

Розв'язка

Після подячного молебня на завершення доброї справи відбулася власне церемонія закриття, в якій взяли участь митрополит Калузький і Боровський Климент, намісник Свято-Воскресенського Новоєрусалимського ставропігійного монастиря ігумен Феофілакт (Безукладников), заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату протоієрей Всеволод Чаплін, голова оргкомітету фестивалю Сергій Чапнін, директор музею «Новий Єрусалим» Наталя Абакумова, а також Надія Демкіна - заступник голови Істринської райдержадміністрації.

Виступи ігумена Феофілакта, Наталі Абакумової та Надії Демкіної були присвячені розповіді про стан відродження Новоєрусалимського монастиря. У цьому напрямку, як уже зазначалося, музей та братія працюють спільно, а місцева влада, зі свого боку, таку гармонію плекає.

Далі відзначали лауреатів. Найгучніші оплески (з рядів, де сиділа українська делегація) почулися, коли було оголошено про нагородження медаллю на честь 1020-річчя Хрещення Русі І ступеня та грамотою фестивалю ігумена Лонгіна (Чернуху), головного редактора представленої на виставці друкованих ЗМІ «Церковної православної газети». Таку саму відзнаку отримав диякон Сергій Баршай за телепередачу «Світ православ'я» (покази програми відбулися під час фестивалю) та Олександр Акулов за фестиваль православного кіно та літератури «Покров». Грамоту та медаль ІІ ступеня отримала Ольга Сердюк, редактор телеканалу «Глас», журналістка телепередачі «Світ православ'я».

Колектив «Православія в Україні» вітає своїх соработників із відзнакою: нехай покладе вона початок подальшим досягненням і новим нагородам! Взагалі ж, для нас, української делегації, надзвичайно важливим стало те, що вперше на міжнародних зустрічах журналістів ЗМІ УПЦ виступили, як висловився архімандрит Іона (Черепанов), «єдиним фронтом». Розвивати таку позитивну тенденцію, дбати про єдність усім нам належить уже на місцях, у повсякденній праці. 

Замість епілогу

ІІІ Міжнародний православний фестиваль ЗМІ «Віра та слово» зібрав цього року близько 250 учасників. Було проведено понад 30 заходів: дискусій, круглих столів, навчальних семінарів із різних напрямків та спеціалізацій. Відбулася виставка друкованих ЗМІ єпархій, показ православних кінострічок, майстер-класи знаних і авторитетних фахівців у галузі мас-медіа.

Головним підсумком форуму, як зазначив Сергій Чапнін, стало свідчення, що журналістська православна спільнота є живою, дієвою, активною. Зустрічаючись, відчуваючи поруч лікоть близької по духу людини, ми набираємося один від одного натхнення, досвіду, сил для подальшої роботи. Такі заходи укріплюють нас у прагненні свідчити про Христа.

Зараз точаться дискусії довкола питання, в чому полягає різниця між ЗМІ світськими й християнськими, зокрема православними. Існує думка, що церковні медіа повинні не відрізнятися від світських, а, повністю увібравши в себе їхні функції й призначення, додати найголовніше - свідчення про Божу любов до людей та Його подвиг заради нашого спасіння. Благословляючи православних журналістів на подальшу працю, митрополит Климент нагадав про відповідальність, яка лежить на всіх працівниках церковного пера - благовіствувати Слово Боже, нагадувати людям, що всі ми врятовані для життя вічного стражданнями Христовими та Його хресною смертю.

Світські ЗМІ часто неправильно розповідають про церковне життя, викривляють церковну позицію. Але стається це ненавмисно - більше через нерозуміння. А отже, завданням церковних медіа також є налагодження співпраці з журналістами, як на рівні людському, особистому, так і між редакціями, колективами.

«Необхідно весь час говорити нашим співгромадянам, що наша руська православна віра з усіма її унікальними рисами - віра любові до Бога та ближнього, віра серця, - сказав владика Климент. - Церква - це засноване Господом місце нашого спасіння, аби, живучи в ній, ідучи шляхом Христа, ми здобули життя вічне. Завдання віруючої людини-журналіста - донести цю думку до кожного, аби люди йшли до храму як до місця свого спасіння. На жаль, багато хто ставиться до церкви, як до помийної ями: прийшов, скинув відходи й пішов далі по життю, навіть не намагаючись щось у ньому змінити. Люди нехтують словами Христа «більше не гріши», пам'ятаючи лише «йди, відпускаються тобі гріхи». Доносити розуміння християнства як шляху правильного життя, життя ПРАВЕДНОГО й лежить на церковних журналістах священним обов'язком. На вас уся надія!»

Уся надія на нас... Можливо, й сильно це сказано, та не виправдати такого сподівання ми не маємо права. Тож є, над чим працювати.

Юлія Комінко

Фото з сайту http://patriarhia.ru/

Автор: Юлия Коминко