УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 68 відвідувачів

Теги
постать у Церкві Вселенський Патріархат Патріарх Алексій II краєзнавство Священний Синод УПЦ монастирі та храми України діаспора Києво-Печерська Лавра українська християнська культура Голодомор Предстоятелі Помісних Церков забобони іконопис комуністи та Церква Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі педагогіка Доброчинність Приїзд Патріарха Кирила в Україну УПЦ КП Президент Віктор Ющенко Мазепа вибори церква і суспільство Церква і медицина церковна журналістика автокефалія шляхи єднання молодь Католицька Церква Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і політика церква та політика Археологія та реставрація розкол в Україні секти Церква і влада УГКЦ конфлікти милосердя






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. У столичному Клубі православної пісні та творчості відбувся вечір пам’яті святішого патріарха Алексія II

  25 березня 2009



Минуло вже більше 100 днів як пішов з життя святіший патріарх Алексій II. Вшанувати його пам'ять у дні Великого посту вирішили у Клубі православної пісні та творчості при Свято-Володимирському духовно-просвітницькому центрі м. Києва.

Понеділок, 23 березня, приніс столиці по-справжньому пісну погоду. Сніг з дощем не вщухав до пізнього вечора. Похмурий «ангельський» день, а саме таким є понеділок у православній літургічній традиції, зібрав у стінах просвітницького центру творчих, цікавих і небайдужих людей. Прямо навпроти, до Національного палацу «Україна», текла широка людська ріка на побачення з черговою зіркою естради. А у невеличкому церковному будинку вшановували пам'ять спочилого патріарха - справжнього «ангела  Церкви».   

Вечір розпочався молитвою. Священики, православні барди, поети та їх слухачі проспівали «Вічна пам'ять» своєму пастирю та отцю.

Керівник просвітницького центру, архімандрит Феодосій (Снігирьов), звернувшись до зібрання, сказав багато теплих слів про п'ятнадцятого патріарха Московського і всієї Русі та його святительське служіння. «Зараз потрібні не стільки слова і розмови скільки молитва і наші справи. Тому сьогодні ми вшануємо святішого патріарха нашою творчістю», - розпочав вечір пам'яті отець Феодосій.

Олексій Ахаімов, директор міжнародного фестивалю авторської пісні «Благодатне небо», презентував виставку картин і фотографій «Русский Север. Соловки». На ній були представлені репродукції з альбому члена спілки художників Росії В'ячеслава Струмилло-Коваленко та власні фото голови клубу православної пісні Олексія Ахаімова.

Сувора природа Соловецьких островів та Білого моря, дивовижний і величний світ, у який можна зазирнути за допомогою експонатів виставки, здаються дуже доречним під час Великого посту.   

Саме Соловки стали місцем зустрічі київського архітектора і музиканта Олексія Ахаімова та святішого патріарха Алексія II. Тут він у перше побував на патріаршій службі, пам'ять про яку зберіг на довгі роки.  

Не змусило себе довго чекати головне дійство вечора - у тиші уважних слухачів залунали духовні пісні.

Особливим гостем вечора став православний бард з Кишинева Максим Плетенський. Він вже приїздив на минулорічний київський фестиваль «Благодатне небо». І цього разу презентував своїм слухачам нову програму, яка незабаром з'явиться у вигляді його першого альбому «Лірика ля мінор».

За 5 років своєї творчої біографії поет і співак, без сумніву, знайшов свій стиль та оригінальний авторський почерк.

Його пісні на перший погляд здаються дещо прямолінійними і занадто простими. Проте глибока поезія і щирість виконання роблять свою справу. Слухаючи їх мимоволі занурюєшся у непростий світ серйозних людських стосунків, відповідального ставлення до себе і чесного сприйняття світу.

Максим не приховує своїх бажань - «Ах, если бы воспрянуть в небеса», бо він «отвержен миром, но принят Богом», а навкруги «много горя, мира мало» і «нормой стала жизнь без дела». У його текстах багато виразних афоризмів: біблійних - «все пройдет, пройдет и это» та власних - «для свободы есть запреты», «от счастья несчастны».

Пісні Максима несуть у собі якусь особливу енергетику і мають несподіваний відкритий фінал. Вони неначе обриваються і пропонують слухачеві самому долучитися до творчості і вписати ноти своєї душі у музичний твір.

Фраза однієї з пісень Максима Плетенського особливо запам'яталася і стала лейтмотивом зустрічі на честь покійного патріарха: «Есть печаль от которой светло».

Трохи спізнилися і сиділи у залі в останньому ряду музиканти гурту «Сад». На завершення декілька своїх пісень виконав їхній лідер Сергій Решетніков. Це були пісні на вірші Тараса Шевченка. «Молітесь, братія! Молітесь» - слова з поеми «Неофіти» вдало підсумували чудовий вечір.

Двогодинна зустріч закінчилася, однак багато хто не поспішав залишати дивовижну атмосферу духовно-творчого оазису. Спілкування продовжилося до пізньої ночі, а з портрету святішого патріарха Алексія, що стояв на чільному місці, мудрий погляд з любов'ю дивився на своїх вдячних дітей.

Карпенко Олег, Київ

 

Архімандрит Феодосій (Снігирьов), керівник Свято-Володимирського духовно-просвітницького центру:

Патріарх Алексій II був дуже вагомою особистістю навіть у масштабі світового православ'я. Його служіння співпало з духовним відродженням нашої країни і більшість сьогоднішніх віруючих прийшли до Церкви саме у цей період. Ми віримо, що він нині стоїть перед Божим престолом і сподіваємося не забуває про свою київську паству. Ми завжди будемо молитися за упокій його душі. 

 

Олексій Ахаімов, керівник Клубу православної пісні та творчості м. Києва:

Ім'я Олексій означає «захисник, рятівник». Я теж ношу це ім'я і багато думав над його значенням. Мені здається патріарх Алексій втілив саме ці якості у своєму служінні. Він очолив Церкві у непростий перехідний період та зумів захистити її, запобігти впливові різних небезпечних тенденцій сучасного світу. Було видно, що народ любить його. За той період часу, який йому був даний, він устиг зробити максимум.

 

Світлана, студентка Регентського класу при МДА і С у 1996-98 рр.:

Він був дуже проникливою людиною. Говорив мало, але коли вже говорив, то кожне слово було духовно виважене. Від нього завжди віяло теплотою. Патріарх Алексій дуже любив служити, ніколи не пропускав богослужінь, навіть коли хворів. Ми усі любили його як свого отця.