ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Вийшов новий вересневий номер газети «Начало» | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і культура  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 71 відвідувачів

Теги
автокефалія комуністи та Церква Предстоятелі Помісних Церков Церква і політика Патріарх Алексій II Ющенко Доброчинність постать у Церкві Вселенський Патріархат вибори молодь церква та політика Голодомор Католицька Церква розкол в Україні педагогіка 1020-річчя Хрещення Русі Археологія та реставрація Києво-Печерська Лавра краєзнавство церква і суспільство Президент Віктор Ющенко Церква і медицина шляхи єднання українська християнська культура Приїзд Патріарха Кирила в Україну Мазепа милосердя іконопис УГКЦ діаспора забобони конфлікти УПЦ КП Митрополит Володимир (Сабодан) церковна журналістика монастирі та храми України Церква і влада секти Священний Синод УПЦ






Рейтинг@Mail.ru






ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Вийшов новий вересневий номер газети «Начало»

  11 вересня 2009



«Цього року осінь у нас почалася як за розкладом: 1 вересня зарядив дощ. Як із цебра. Хлібороби зраділи, що тепер можна сіяти, а в мене плоди винограду полопалися. Протипоказані їм опади в період дозрівання.
 
Усе або майже все в цьому світі є відносним. Один олігарх на кризі заробляє, інший журиться, що втратив половину статку. У більшості громадян проблема з ременями - нові дірки вже пробивати ніде. А є такі, котрим ні холодно, ні гаряче: так само голодно, як і півтора-два роки тому.

Мій сусід, молодий хлопець, усе на життя скаржився. А потім улаштувався в магазин охоронцем і повеселішав. Робота клопітка, нервова, але грошова, та й по службі почав швидко просуватися. І красти в його зміну стали менше. Але з'явилася нова напасть: продукти стали поїдати на місці. То розірваний пакет і порожні фантики від цукерок на полиці знайде, то свіжонадкушений шматок ковбаси. А одного разу побачив бідно, але акуратно вдягненого дідуся, що, не ховаючись, наминав батон соціального хліба.

З магазина Дмитро звільнився. Грошей стало менше, але на життя він більше не скаржиться», - з такими словами звертається до читачів головний редактор журналу Юрій Кулібаба.

Також у номері читайте:

Православ'я в полоні

Виступ Святішого Патріарха Кирила в Києво-Печерській Лаврі: «Бути богословом, священиком, ієрархом - значить завжди бути мужньою людиною. Це не справа слабких. Фізично ми можемо бути слабкими, але духовно ми повинні бути дуже сильними. Тому що протягом усіх двох тисяч років свого існування Церква Христова покликана тільки до одного: свідчити про правду Божу, і це свідчення ніколи не буває легким - ні в часи Римської імперії, ні в епоху святих отців, ні в ті часи лихоліть, які ми разом із вами пережили, ні сьогодні.

Робота духівника, сповідь, причащання Святих Христових Таїн - це те, що повинно бути в центрі нашого академічного духовного життя. Тому сьогодні в багато разів зростають вимоги до духівників у духовних школах. Духівники повинні розуміти молодих людей, відповідати їм сердечною, батьківською любов'ю, заглиблюватися в їхні проблеми. Якщо духівник входить у внутрішнє життя студента або вихованця й стає його путівником, наставником, то такий контакт багато в чому визначить духовний настрій цього студента. Тому робота духівника, активне літургійне життя повинні бути в центрі нашого академічного буття. І тоді, поєднуючи інтелектуальне з духовним, ми на виході можемо мати чудове явище: сучасну мислячу, освічену людину із сильним внутрішнім релігійним досвідом. Я думаю, що Церкві, яка вступила у XXI століття й несе колосальну відповідальність за духовне життя народу, необхідно мати таких пастирів».

Нетлінний

«Його чомусь швидко всі забули, хоча за життя він користувався великою любов'ю й авторитетом серед братії. Пахомій пам'ятав, що тіло покійного економа відразу стало смердіти, і це породило чутки про його, нібито, таємні пороки. Ховали його, не чекаючи трьох днів, наспіх вичитавши молитви, які належить. Потім, з якихось незрозумілих причин, його ім'я забули внести до нового поминального синодика. Загалом, його кончина була сповнена загадкових, але нехороших знаків. Але всі ці погані знамення виявилися на перевірку лише руб'ям, що прикриває собою щиру святість. Мати Божа почула передсмертний крик ченця й виконала волю праведника. А брати ще при цьому думали-гадали, який порок був у нього».

З гирею на совісті

Гіркі старечі сльози закапали самі собою. Вона дивилася на важкий металевий ланцюг і не вірила власним очам. Так просиділа кілька годин. Нога боліла вже просто нестерпно. Нарешті Анастасія Терентіївна здійнялася, взяла в руки ланцюг, з останніх сил ледве підняла гирю, до якої той був прикутий. Удома нікого не було. І вона пішла по селу, сама не знаючи куди. Рідкі перехожі думали, що бабуся шукає заблудлу корову. А вона не зважувалася до когось звернутися, тому що дуже соромно було зізнатися, що на ланцюг її посадив власний син.

Передплатні індекси:

газета «Начало» - 21758

«Начало» (товстушка) - 90089

дитячий журнал «Богдан» - 01614

«Православний календар настінний і настільний» - 90256