УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і культура  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 66 відвідувачів

Теги
церква та політика церковна журналістика конфлікти УГКЦ Вселенський Патріархат іконопис Приїзд Патріарха Кирила в Україну шляхи єднання милосердя розкол в Україні Церква і влада автокефалія Президент Віктор Ющенко Церква і політика секти вибори Церква і медицина Священний Синод УПЦ Ющенко забобони педагогіка Мазепа комуністи та Церква Доброчинність Голодомор молодь Патріарх Алексій II УПЦ КП Митрополит Володимир (Сабодан) церква і суспільство Археологія та реставрація 1020-річчя Хрещення Русі Предстоятелі Помісних Церков діаспора краєзнавство постать у Церкві українська християнська культура монастирі та храми України Києво-Печерська Лавра Католицька Церква






Рейтинг@Mail.ru






КІРОВОГРАД. Мажорним акордом відлунало свято духовного співу «Молюсь за тебе, Україно!»

  05 жовтня 2009



«Боже Великий, єдиний, нашу Вкраїну храни. Волі і світу промінням ти її осени», - ці слова відомого твору були квінтесенцією свята духовного співу «Молюсь за тебе, Україно», яке за підтримки Міністерства культури і туризму України, Кіровоградського єпархіального управління Української Православної Церкви, управління культури облдержадміністрації та обласного центру народної творчості нинішньої осені уже вшостете відбулося в Кіровоградському Спасо-Преображенському соборі.        

Варто зазначити, що коло учасників цього дійства щороку розширюється. Із великим натхненням готуються до нього і світські колективи, і ті, котрі діють при монастирях, церквах. Варто зазначити, що про свято духовного співу знають і в інших містах, тому щоразу більше співаків не лише з центру, а й з інших регіонів країни приїздять у Кіровоград возвеличувати діяння Господні.

Духовним натхненником дійства став настоятель Спасо-Преображенського cобору протоієрей Петро Сидора, який гостинно відкрив двері храму перед численними шанувальниками духовного співу. Всіх присутніх сердечно привітали архієпископ Кіровоградський та Новомиргородський Пантелеімон, керівництво міста й області. Учасники свята поклали квіти до пам'ятника, встановленого на подвір'ї собору з нагоди відзначення 2000-річчя Різдва Христового, та на могилу великого шанувальника, ревного хранителя духовного співу на Кіровоградщині, архієпископа Кіровоградського і Олександрійського Василія.

Оновлений репертуар демонстрували представники районів. Артисти співали з надзвичайним натхненням. Усі, хто був присутній на цьому дійстві, мимоволі відкривали свої душі назустріч добру, сповнювалися найщирішими почуттями, очищаючи свої помисли і серця від зла, дякували Творцю за життя, просили милості для своїх ближніх, пробачали своїх ворогів.

- Коли людина приходить у храм Божий, - каже народна артистка України Антоніна Червінська,- у неї ніби крила виростають, виникає прагнення лише до хороших вчинків. Свято духовного співу народилося тому, що у людей виникла така потреба. Це не данина моді, а прагнення людської душі до високого. Вона не повинна забувати свого призначення на ній. Я не перестаю дивуватися нашому народу, який попри всі негаразди береже велику духовність, завдяки їй розвиваються нація, держава. Сьогодні люди стануть величнішими, красивішими і саме завдяки цьому святу.

Благодатна сила йшла від духовної музики М.Березовського, О.Архангельського, М.Лисенка, П.Чайковського, М.Леонтовича та К.Стеценка, яку не просто слухаєш, а дихаєш нею. Натхненно лунали піснеспіви постійного учасника свята - хору Спасо-Преображенського собору м. Кіровограда (регент - Людмила Козлова), у складі якого - професійні співаки. То ж недивно, що до свого репертуару вони добирають складні твори духовної музики.

Знаний в Україні дипломант різних всеукраїнських та міжнародних фестивалів народний аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль «Червона калина» Липнязького сільського будинка культури Добровеличківського району під керівництвом Марії Косюг, в якому співають справжні берегині української народної пісні, подарував святу старовинні піснеспіви, зібрані більш як за 70 років своєї сценічної діяльності.

Лунали під золотоверхими куполами храму духовні піснеспіви церковних хорів, світських вокально-хорових колективів, культосвітніх закладів, молодіжних вокально-хорових колективів, народних аматорських вокальних ансамблів. Серед співаків - люди різних поколінь: мудрі й досвідчені ветерани праці та ті, хто тільки входить у самостійне трудове життя, студенти й учні, визначні майстри музичного мистецтва і початківці, народні аматори. І для кожного з них участь у святі - це велика радість, потреба душі.

Органічним поєднанням з духовним співом стала презентація виставки «Торжество благодаті, сумління, таланту». На ній було представлено близько 200 робіт 35 майстрів декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва області та інших регіонів України. З різних куточків нашої держави в центр України приїхали не лише хорові колективи, а й майстри народної творчості. Кожна їхня робота - чи то вишиті рушники, чи ікони святих - то своєрідна молитва авторів, слова якої можна прочитати за малюнком чи орнаментальним мереживом. А музика сама прийде - варто лише вдивитися у кольорову гаму експонату.

 

Неперевершеної  краси роботи Жанни Майхровської, котра своїм талантом відроджує витончене мистецтво золотого і срібного шитва, відоме в Україні ще з XIV століття. Багато її унікальних робіт прикрашають храми й монастирі Росії, України та Вірменії. Недарма за особистий вклад у розвиток української культури ім'я Жанни Майхровської занесено у 1999 році до «Книги кращих жінок України», куди увійшли імена 2000 видатних доньок нашої Батьківщини, починаючи від княгині Ольги.

 

Вишукані візерунки чернівчанина члена Національної спілки майстрів народного мистецтва Михайла Покиданця, які впродовж 40 років друкує журнал «Жінка», добре відомі вишивальницям і у нашому краї. Його рушники - велика поезія душі майстра. Читаєш їх, а лине музика.

 

Роботи народного майстра художньої вишивки киянина Івана Гузька вражають своєю довершеністю і духовністю, а художня вишивка майстрині з Решетилівки на Полтавщині Ніни Іпатій вирізняється вишуканістю і тонким смаком. Нинішнього року експозиція була особливо багатою на високопрофесійні витвори рук майстрів Кіровоградщини і її гостей. Бажаючі мали нагоду не лише послухати величавий спів, а й натішитися талантами вишивальників, пізнати секрети їхньої майстерності.

 

Лише один день раз у два роки у Кіровограді відбувається свято, яке молитвою єднає Землю й Небеса. Мовлена, співана, творена у різний спосіб людьми, вона неодмінно буде почутою Всевишнім. Адже вона - за Україну! І здійсниться диво! Запанує добро в родинах, злагода в державі. А волелюбний, працьовитий і надзвичайно талановитий, віруючий український народ, який вистраждав своє щастя, стане щасливим!

Цього свята немає ні у світському, ні у церковному календарі. А дарма! Духовна та ідейно-патріотична значимість його може бути неоціненна. Певно, прийде час визначення, і День молитви за Україну стане постійною потребою для тих, хто вірить у силу молитовного слова та обов'язковий вияв Божої ласки до тих, хто живе на нашій благодатній землі.

 

 

Ангеліна Несен, Кіровоград