УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і молодь  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 55 відвідувачів

Теги
Церква і влада Патріарх Алексій II постать у Церкві милосердя забобони секти Предстоятелі Помісних Церков діаспора Митрополит Володимир (Сабодан) вибори Києво-Печерська Лавра Ющенко Президент Віктор Ющенко шляхи єднання комуністи та Церква церква і суспільство Голодомор Церква і політика Католицька Церква розкол в Україні педагогіка 1020-річчя Хрещення Русі Церква і медицина Священний Синод УПЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну молодь Археологія та реставрація Мазепа церква та політика Вселенський Патріархат конфлікти краєзнавство УГКЦ УПЦ КП церковна журналістика автокефалія Доброчинність українська християнська культура іконопис монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






ДОНЕЦЬК. Діти з авдіївського приймальника-розподільника прийняли святе хрещення

  20 серпня 2007



У середу, 15 серпня, у храмі в ім'я святої рівноапостольної Марії Магдалини м.Авдіївка в дев'ятьох дітей з місцевого приймальника-розподільника з'явилися хрещені батьки. Таїнство хрещення звершив ієрей Олександр Сорокін, а духовними опікунами дітей із притулку ось уже вдруге стали юнаки та дівчата - учасники молодіжного руху «Анастасіс».

Дружні стосунки між «Анастасісом» і приймальником-розподільником для неповнолітніх виникли всього півроку тому, але за цей короткий час вдалося досягти суттєвих результатів: інтелектуальні ігри й пікніки, спектаклі та екскурсії на кінний завод - діти завжди з нетерпінням чекають своїх товаришів.

- Подарувати залишеній дитині часточку тепла зовсім неважко, - говорить учасник руху «Анастасіс» Артем Костенко. - Досить взяти її за руку, заглянути в очі, посміхнутися. Можна просто обійняти, і сказати, що все обов'язково буде добре. Доброта творить дива з дітьми-сиротами!

Волонтери відвідують притулок двічі на тиждень, хоча зізнаються, що цього часу недостатньо:

- У нас є всього три місяці на те, щоб вселити в дитину віру, надію і любов, саме стільки часу діти перебувають у приймальнику до розподілу в  інтернат.

Після хрещення діти виходили із храму, міцно тримаючи за руки своїх хрещених батьків. І дивлячись на ці маленькі долоньки, вкладені в руки дорослих, мимоволі подумалося про те, що близька розлука не зруйнує встановлений духовний зв'язок. Занадто він міцний.

 

Анастасія Верченко, Донбас Православний