ДНІПРОПЕТРОВСЬК. В обласному центрі відбулася презентація каталогу знахідок з Богородицької фортеці | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і молодь  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 123 відвідувачів

Теги
церква та політика іконопис милосердя Приїзд Патріарха Кирила в Україну Священний Синод УПЦ церква і суспільство Церква і влада монастирі та храми України УПЦ КП педагогіка Мазепа Президент Віктор Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі Предстоятелі Помісних Церков Церква і політика Голодомор церковна журналістика краєзнавство Археологія та реставрація Католицька Церква УГКЦ молодь постать у Церкві секти діаспора вибори Церква і медицина Патріарх Алексій II розкол в Україні Вселенський Патріархат комуністи та Церква конфлікти Ющенко забобони українська християнська культура Києво-Печерська Лавра шляхи єднання Митрополит Володимир (Сабодан) Доброчинність автокефалія






Рейтинг@Mail.ru






ДНІПРОПЕТРОВСЬК. В обласному центрі відбулася презентація каталогу знахідок з Богородицької фортеці

  12 December 2007



У суботу, 8 грудня, в обласному центрі дніпропетровські історики представили широкій публіці перший каталог старожитностей часів пізнього середньовіччя міста Самарь і Богородицької фортеці. У презентації ексклюзивного видання взяв участь настоятель храмового комплексу Іверської ікони Богородиці міського масиву Північний протоієрей Микола Несправа.

Уже десять років пошукові групи істориків продовжують археологічні розкопки на місці унікальної пам'ятки XVI століття національного значення - Новобогородицької фортеці. Характер деяких знахідок дуже швидко переконав дослідників у тому, що на теперішній околиці селища Шевченка існував великий ремісничий і торговий центр.

Богородицька фортеця була заснована за наказом царів Івана і Петра Олексійовичів і правительки Софії Олексіївни у 1688 році на місці стародавнього козацького містечка Самарь, відомого за документами з 1576 року. Цю пам'ятку історії та архітектури, датовану XVI-XVIII століттями, до сьогоднішніх днів остаточно не вивчено. Нині вченим достеменно відомо, що на території  фортеці поховано три культурних шари: Черняхівський (третього сторіччя нашої ери), Римський та часів козацтва. З початку дослідження науковці знайшли велику кількість речей минулого, які свідчать про існування саме цих трьох різночасних шарів. За словами учасників розкопок, кожний експонат датується тим прошарком, з якого його вилучили.  Чим глибше раритет захований у землю, тим він є більш старовинним.

Цього літа вдалося просунутися за фасад фортеці та провести роботи на її внутрішній площі. Пошук значно ускладнили корені дерев, штучно насаджених на території пам'ятки культури за часів радянської влади. Незважаючи на труднощі, археологи відкрили місце розташування Свято-Покровського храму, віднайшли прицерковний цвинтар і кілька будинків епохи кохаччини.

Щорічні знахідки навели обласних істориків на думку, що настав час систематизувати вивчене. У першому, представленому на суд читачів, каталозі розміщено опрацьований дослідницький матеріал. На сторінках видання можна ознайомитися з монетами тих епох, печатками та зброєю, зображеннями натільних хрестів. Серед них можна побачити розп'яття часів Мазепинського бароко, деякі  з них належать засланим у наші краї учасникам стрілецького бунту, також трапляються і старослов'янські хрести, що свідчить про давні традиції розвитку православної віри у Придніпров'ї.

Видання каталогу є унікальним, і не тому, що воно є першим. За словами доктора історичних наук Ірини Ковальової, подібного не було більше ста років. Причиною стала заборона на вивчення історії козацтва. Радянська влада вбачала у цьому пропаганду українізації і оголосила такі історичні роботи націоналістичним пережитком. Тому виданий каталог є першим путівником для послідовників, які у майбутньому цікавитимуться археологією та забажають продовжити розпочату історичну роботу.

Шлях першопрохідців є завжди тернистим. Експедиції ґрунтуються на «голому» ентузіазмі учасників. Замість старожитностей вченим часто доводиться шукати спонсорів. У справу поглиблення та розвитку археологічної науки в основному вкладаються власні кошти. Істориків хвилює питання, чи буде в них можливість проводити дослідження у наступному році? Адже зволікання у два-три роки може згубно позначитися на стані історико-археологічної пам'ятки: унікальна знахідка з усіма своїми таємницями може загинути від дощів і чорних археологів.

Диякон Георгій Скубак