КІРОВОГРАД. Спільними зусиллями православних общин та громадських структур міста організовано традиційне «Свято білої квітки» | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і молодь  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 67 відвідувачів






Рейтинг@Mail.ru






КІРОВОГРАД. Спільними зусиллями православних общин та громадських структур міста організовано традиційне «Свято білої квітки»

  10 June 2008



Уже сьомий рік підряд у першу суботу червня подвір'я Кіровоградського Спасо-Преображенського собору наповнюється білими ліліями, які  тримають у руках більше двохсот дітей - учасників «Свята білої квітки».  Це вихованці дитячого будинку «Барвінок», школи-інтернату, притулку для неповнолітніх «Надія», спецшколи-інтернату №2, а також інваліди зі спортивного  клубу «Здоров'я». З кожним роком збільшується  число, як учасників, так й організаторів свята, девіз якого - «Учися робити добро».

Урочистості розпочалися з молебню в храмі. А продовжилися у дворі поруч із фонтанами й прекрасними трояндами. Першим зі словами привітань звернувся єпископ Кіровоградський і Новомиргородський Пантелеїмон і благословив присутніх на добрі  справи.

«Ми від всієї душі  бажаємо вам, дітки, щоб  це «Свято білої квітки» додало у ваші   серця  добра, а у ваше життя - добрих людей, щоб всі були здорові й щасливі», - сказала  Антоніна Павловська, виконавчий директор «Православної просвіти». Справжній святковий настрій створили  дітям і дорослим глядачам виступи  вокального  ансамблю «Просвіт», народного самодіяльного  дитячого ансамблю «Росинка», вихованців недільної школи с. Байраки й Кіровоградської музичної школи. А на закінчення - спектакль обласного театру ляльок. Надзвичайно теплою була атмосфера свята. Ведучі не тільки представляли артистів, але співали й грали разом з дітками, загадували їм цікаві загадки.

По завершенні заходу діти випустили в повітря білі й зелені кульки, щоб вони понесли й передали всім людям чудовий настрій, радість і добро, які переповнювали серця присутніх. «Православна просвіта» підготувала для всі подарунки - різні насолоди, фрукти й новий збірник «Духовної читанки». Настоятель Спасо-Преображенського храму отець Петро Сидора подякував добрим людям, які доклали зусиль для того, щоб це чудове свято відбулося. Доброта й милосердя - це дійсно ті людські якості, які так необхідні всім нам, особливо зараз.

Особливість нинішнього «Свята білої квітки» - вперше організований благодійний ярмарок, у якому взяли участь навчальні заклади міста й області, художня  школа, Свято-Троїцький Іонинський чоловічий монастир (м.Київ), Свято-Богоявленський жіночий монастир (село Диківка Кіровоградської області), комерційні фірми.

За кілька годин роботи першого благодійного  ярмарку вдалося зібрати сім тисяч гривень, які будуть передані в гематологічне відділення Кіровоградської дитячої обласної лікарні. Безумовно, ця невелика сума не вирішить всі проблеми відділення, але головне - покладено початок відродженню чудових традицій наших предків - творити добро й милосердя, якими славилися єлисаветградці на всю велику Росію. А проведення «Свята білої квітки» у нашому місті дуже символічно, оскільки в різний час в Єлисаветграді близько 30 разів побували члени імператорської родини, у тому числі й Микола ІІ. Саме він, його дружина Олександра Федорівна і їхні діти стали ініціаторами проведення цього свята в Лівадії на початку ХХ століття. День білої квітки щорічно відзначали навесні в багатьох містах Росії з перших років заснування Всеросійської Ліги для боротьби з туберкульозом (1909г). Популярність його багато в чому пов'язана з участю родини й членів Імператорського Будинку. Організація цього дня у великих містах благодійних базарів і концертів залучила безліч жителів міста, в результаті чого традиційно збиралися значні пожертвування на боротьбу з «чумою XX століття» - туберкульозом. У Ялті, куди приїжджали на лікування хворі туберкульозом з усієї Росії, проведення Дня білої квітки мало особливе значення. Особливому успіху й яскравості свята навесні 1912 й 1914 рр. сприяло перебування Їхніх Імператорських Величностей в улюбленому південному маєтку. Свято в Ялті проходило теплим весняним днем, коли місто потопало в запашних яскраво-рожевих і жовтих квітах. Але головною квіткою цього дня була маленька ромашка, гірляндами з якої були повиті високі палиці молодих жінок і дітей, одягнених в усі біле. Вінчали палиці маленькі щитки із хрестом. Через плечі людей, які несли ці ефектні квіткові гірлянди, були одягнені на зелених стрічках кухлі для збору грошей. З радісною посмішкою дітлахи й молоді жінки простягали перехожим вийняті з гірлянд квіточки, сміло входили в майстерні, домівки, магазини, кав'ярні, заходили в татарські села - і скрізь їх зустрічали веселою посмішкою, доброзичливістю і розумінням. Плата за ромашки була добровільною й посильною для кожного - від копійок до десятків рублів. У Лівадийськом маєтку за бажанням Олександри Федорівни білу ромашку продавали Цесаревич і Великі Князівни. Збереглося фото, де царські діти в Італійському дворику Білого Лівадійського палацу позують фотографові перед тим, як відправитися в місто для збору коштів на боротьбу з туберкульозом. Особливу підтримку для цього свята здійснювали місцеві жителі. Для поповнення зібраних коштів у міському саду влаштовувалися гуляння, безпрограшні лотереї, продаж цукерок і квітів, працювали буфети, виступали артисти. «Ця маленька квіточка, - писала в ті дні одна з південних газет, - об'єднала таке скупе, таке розважливе місто, створила весняну казку любові до хворої людини...». З огляду на те, як ретельно готувалися на початку ХХ століття до Дня білої квітки жителі Ялти, вкладаючи в це всі свої сили й душу, організатори свята - громадська організація  «Православна просвіта» і Кіровоградський Спасо-Преображенський собор сподіваються, що на початку ХХІ сторіччя їм вдасться відродити традицію цього напрочуд доброго свята, що дає кожному з нас шанс виявити співчуття і милосердя. Сьогодні необхідно переосмислити значення подвигу Святих Царствених Страстотерпців, Алапаївських мучеників і всіх безневинно вбитих Новомучеників, які пішли за ними, сповідників Російських, молитвами й предстательством яких відроджується Православна віра, зміцнюються моральні цінності й славні традиції Святої Русі, вибудовуються дружні відносини між державами.

 

Ангеліна Несен, Кіровоград