УКР РУС  


 Головна > Публікації > Церква і суспільство  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 52 відвідувачів

Теги
Ющенко Доброчинність українська християнська культура молодь Голодомор церква та політика шляхи єднання Приїзд Патріарха Кирила в Україну УПЦ КП Мазепа Вселенський Патріархат розкол в Україні УГКЦ 1020-річчя Хрещення Русі монастирі та храми України Митрополит Володимир (Сабодан) вибори Президент Віктор Ющенко забобони церква і суспільство конфлікти церковна журналістика педагогіка Католицька Церква Церква і політика Церква і влада Предстоятелі Помісних Церков Священний Синод УПЦ діаспора Патріарх Алексій II Археологія та реставрація краєзнавство комуністи та Церква іконопис постать у Церкві Церква і медицина милосердя секти автокефалія Києво-Печерська Лавра






Рейтинг@Mail.ru






Післямова до конференції «Гоголь як пророк слова»: великий письменник у небезпеці

  03 квітня 2009


Олег Карпенко
Насправді Миколі Васильовичу особисто нічого не загрожує. Він прожив достойне життя як митець і як щирий християнин. Його поховання на Новодівичому цвинтарі в Москві турботливо зберігають і шанують нащадки. Микола Васильович - один із небагатьох наших геніїв, за ким можна зі спокійним сумлінням служити панахиду. Саме заупокійною молитвою й розпочалися заходи з вшанування Українською Православною Церквою 200-річчя від народження великого письменника та православного мислителя.
 

За упокій раба Божого Миколая молився Блаженніший Митрополит Володимир з сонмом архієреїв, священиків і вірян у Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври. У своєму слові Архіпастир побажав усім присутнім не бути «мертвими душами». Теж саме митрополит Володимир повторив і у своєму привітанні на конференції, яка розпочалася того ж дня, 26 березня, в Київському національному університеті імені Т. Шевченка.

Предстоятель постійно наголошував на тому, що нам потрібно знайти нового Гоголя, відкрити його в новому світлі. Про що ж говорив Блаженніший?

Насамперед про те, що ключем до розуміння творчості письменника є його віра, бо Микола Васильович був не просто віруючим і не тільки православною людиною, а в першу чергу церковною.

Проте, в чому ж полягає небезпека?

Це слово прозвучало в доповіді головуючого на конференції «Гоголь як пророк слова» архієпископа Полтавського і Миргородського Филипа. «Гоголь сьогодні опинився в небезпеці. Ні, його славі й творчому спадкові нічого не загрожує. Але ім'я Гоголя як особистості, літератора, педагога, публіциста, мислителя сьогодні опинилося в полоні штампів та стереотипів».

Гірко визнавати, що головні питання, які цікавлять сучасне суспільство у зв'язку з Гоголем - це «чи правда, що він збожеволів?» і «чи правда, що його поховали живцем?».

Саме про цю справжню небезпеку й говорив владика. Щоб підтвердити його слова, не треба ходити далеко. Перегляньте хоча б частину того, що опубліковано у вітчизняних ЗМІ за останній час про Гоголя. Тут ви знайдете огрядну купу навкологоголівських міфів.

У ній є і про інфернальні мотиви творчості Гоголя, про містику та божевілля. Порушується проблема національної приналежності письменника. А одне поважне Інтернет-видання навіть не посоромилося опублікувати до ювілею великого мислителя статтю «Що Микола Гоголь знав „про це"».

Майже нічого ви не прочитаєте про справжнього Гоголя

Гоголя - чесного, церковного, жорстокого до себе й щирого до читача, про генія світової літератури.

Владика Филип дуже доречно процитував Євгена Сверстюка: «Гоголь був українцем, якому нагадували, що він оре чужу ниву, а він завжди знав, що оре ниву Господню».

Головна проблематика творчості Гоголя, про що наголошував архієпископ Филип та інші доповідачі - це повернення до Церкви, воцерковлення людського життя у всіх його проявах та суспільства загалом. У цьому суть нерозуміння Гоголя його сучасниками та причина нинішньої міфотворчості навколо його імені.

На конференції був присутній відомий дослідник творчості письменника, доктор філологічних наук, професор Московського державного університету Володимир Воропаєв. Його доповідь «Слово Церкви в житті та творчості Гоголя» стало справжньою окрасою форуму.

На початку свого виступу він висловив жаль з приводу того, що не досконало володіє українською мовою. Бо, на його думку, дослідник творчості Гоголя не має права не знати української. Володимир Олексійович пообіцяв зібранню наступного разу виголошувати доповідь вже українською, чим зірвав бурхливі оплески залу.

Але особливо приємним було те, що провідний дослідник спадщини Гоголя має православний світогляд. Володимир Воропаєв розповів про зв'язок творчості Гоголя з церковною богослужбовою поезією.

Багато цікавих доповідей і поважних гостей зібрала того дня актова зала Червоного корпусу головного університету Україні. До речі, саме тут, колись хотів викладати молодий Микола Гоголь. Не склалося. А конференція, присвячена 200-річчю від дня його народження, без сумніву, вдалася.

Хоча, це тільки початок святкувань ювілею письменника. Хочеться вірити, що серйозна розмова, яку започаткував науковий форум, продовжиться на тому ж рівні. А ювілей великого православного мислителя стане початком відкриття для сучасного покоління справжнього Гоголя - сина Православної Церкви.

 ***

Протоієрей Анатолій Затовський, Голова Всеукраїнського православного педагогічного товариства: «Наша біда в тому, що ми вивчаємо Гоголя лише як письменника, сатирика й гумориста. Але мало хто знає Гоголя як релігійного мислителя. А це в його творчості було найголовнішим».

Архімандрит Феодосій (Снігірьов), керівник Свято-Володимирського духовно-просвітницького центру, м. Київ: «Уся творчість Гоголя пронизана духовністю. Більше того - в нього навіть є суто духовні твори. Я думаю, ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Гоголь - православний письменник».

Петро Толочко, академік, директор Інституту археології Національної академії наук України: «Гоголь, безперечно, був геніальним письменником. Він написав не дуже багато, але того, що він написав, вистачило б на десяток деяких нинішніх письменників».

Охріменко Тетяна, заступник директора з навчально-виховної роботи Вишнівської ЗОШ: «Мені сподобалося, що на конференції звернули особливу увагу на зв'язок Гоголя з православною культурою. Бо у школі ми викладаємо його творчість у дещо іншому аспекті. І мені особисто таке трактування творчості Гоголя ближче. Здається, що сам дух Гоголя був тут присутній».

Мей Ін, докторантка Шанхайського університету іноземних мов: «У Києві я вивчаю українську мову. Мені дуже сподобалося на конференції. Гоголь відомий у всьому світі, навіть у Китаї. Я знаю усі його твори, а найбільше мені подобаються „Мертві душі"».

Автор: Олег Карпенко
   
Червоний корпус КНУ ім.Т.Шевченка, де проходила конференція "Гоголь як пророк слова"

Червоний корпус КНУ ім.Т.Шевченка, де проходила конференція "Гоголь як пророк слова"
Архієпископ Полтавський і Миргородський Филип

Архієпископ Полтавський і Миргородський Филип
Професор Московського державного університету Володимир Воропаєв

Професор Московського державного університету Володимир Воропаєв
Учасники конференції

Учасники конференції
Могила Гоголя на Новодівичому цвинтарі

Могила Гоголя на Новодівичому цвинтарі