УКР РУС  


 Головна > Цей день в історії > Цей день в історії  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 76 відвідувачів

Теги
постать у Церкві церковна журналістика діаспора молодь Предстоятелі Помісних Церков вибори 1020-річчя Хрещення Русі Приїзд Патріарха Кирила в Україну шляхи єднання Археологія та реставрація Церква і влада Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис Ющенко милосердя церква та політика монастирі та храми України Президент Віктор Ющенко розкол в Україні УПЦ КП Католицька Церква комуністи та Церква Вселенський Патріархат автокефалія Церква і медицина Києво-Печерська Лавра Патріарх Алексій II конфлікти Доброчинність церква і суспільство Священний Синод УПЦ секти забобони краєзнавство українська християнська культура Церква і політика УГКЦ Мазепа педагогіка Голодомор






Рейтинг@Mail.ru






7 лютого – день ікони Божої Матері «Втамуй мої печалі»



Це сталося 7 лютого 1760 року. Одна знатна жінка дуже слабувала. Лікарі нічим не могли їй зарадити. І коли хвора вже почала втрачати надію на одужання, їй наснився дивний сон. Уві сні вона почула голос, який звелів їй помолитися іконі Божої Матері у церкві на Пупишах, що у Москві. Рідні повезли хвору жінку до московського храму, але ікони, побаченої у сновидіннях, у церкві не виявилося. Тоді місцевий священик попросив принести із дзвіниці всі давні образи, що там зберігались. Серед них знайшлася й ікона з написом „Втамуй мої печалі". Але вона настільки припала пилом, що зображений на ній лик Богоматері важко було розгледіти. Щойно образ внесли до церкви, як хвора впізнала в ньому той, який бачила уві сні. Після молебню жінка приклалась до ікони й отримала зцілення. На знак вшанування образу „Втамуй мої печалі" у церкві було влаштовано приділ, де і встановили ікону. Образ Богоматері особливо прославився чудесами у 1771 році, коли Москву охопила чума. На жаль, усі церковні книги, в яких фіксувались чудесні діяння через ікону, були знищені вогнем. Та й саме походження ікони „Втамуй мої печалі" у церкві на Пупишах залишилось загадкою. Відомо тільки, що в середині ХVІІ століття її до Москви принесли козаки, але звідки - досі ніхто не знає.

Списки ікони поширювались на Русі й сьогодні їх часто можна побачити у храмах. І не тільки там. Богородиця „Втамуй мої печалі" особливо шанується серед ув'язнених. Іноді ті, хто відбуває строк, самі просять освятити церкву біля в'язниці на честь ікони Божої Матері „Втамуй мої печалі". І не дивно. Бо великою є печаль грішника, який опинився за гратами сам на сам зі своїм гріхом. Від лику Діви Марії, яка схилила голову набік, приклавши до неї руку, ніби віє чимось рідним. Так схиляє голову любляча мати, коли слухає свою дитину. Так Цариця Небесна прислухається до молитви віруючих, які звертаються до неї у своїй скорботі. Вона наче благословляє їх не тримати на серці образи, незадоволення, роздратування, - адже саме це стає причиною печалі, що виснажує людську душу. Недарма на сувої, який тримає Маленький Іісус, написано: „Судіть судом праведним, милість і ласку творіть кожен своєму ближньому. Вдову та сіромаху не ображайте і не тримайте в серці злоби до свого брата".

Радуйся, бо ж Твоїми молитвами печалі наші втамовуються.